Smaller Default Larger

Плащаниця в Малоберезнянському монастирі Отців Василіян – 2018 р. Б.

 

Тебе, що світлом, немов ризою, зодягаєшся, зняв Йосиф з Никодимом і, бачивши мертвого, нагого, непохованого, ревним плачем заплакали і, ридаючи, промовили: Жалю наш, найсолодший Ісусе!

 

Побачивши тебе не хресті повислого, сонце негайно мороком покрилося і земля з остраху тряслася, і роздерлася церковна занавіса.

Ось тепер бачу тебе, що заради мене добровільно прийняв смерть! Як поховаю тебе, мій Боже? Або якою плащаницею обгорну? Якими ж руками діткнуся нетлінного твого тіла? Та й які, Щедрий, пісні заспіваю на твій відхід?

Величаю страсті твої, оспівую твій похорон з воскресінням, кличучи: Господи, слава тобі!

  • (Тропар Великої п’ятниці)

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Історія ЧСВВ OSBM

Історія Провінції

Історія монастирів

Помʼяник Провінції