Брат Гавриїл Іван Ханик ЧСВВ (1882-1946)

Деталі: Категорія: ІСТОРІЯ; Опубліковано: П'ятниця, 30 жовтня 2020, 14:32; Автор: Адміністратор; Перегляди: 3471

Один із шести ченців-василіян, який 2 листопада 1920 р. приїхав до Мукачівського монастиря як «кухар» для здійсниння справи Реформи Василіянського Чину на Закарпатті.

Брат Гавриїл Іван Ханик народився 8 вересня 1882 року в с. Княжпіль біля Добромиля (нині Старосамбірський р-н Львівська обл.) в сім’ї Миколи Ханика і його дружини Марії з дому Білик.

Прийшов до Василіянського Чину на новіціят у Добромильський монастир 10 лютого 1901 року. Був помічником брата-кухаря Алойзія Худя і вчився в нього куховарства.

Наступного року новіціят з Добромиля був перенесений до Крехівського монастиря. Перші обіти склав 25 листопада 1905 року. Після Крехова куховарив у Кристинополі (1905-1906), у Краснопущі (1906-1909) і знову в Крехові (1909-1914).

На початку Першої світової війни з Крехівського монастиря мобілізований до австрійського війська. Після війни був у Лаврівському монастирі.

2 листопада 1920 року прибув із отцями Єронімом Малицьким, Глібом Кінахом і Полікарпом Буликом та братами Йосифом Нижником і Симеоном Бужарою до Мукачівського Свято-Миколаївського монастиря, щоб спільно розпочати реформу василіян на Закарпатті.

Працював кухарем у Мукачеві до 1932 року, а потім в Ужгородському монастирі аж до розвалу Чехословаччини.

У липні 1939 року мадяри прогнали з Закарпаття всіх василіян уродженців Галичини і Словаччини. Брат Ханик з іншими співбратами опинився в Меджилабірцях на Пряшівщині.

31 травня 1941 року словацькі жандарми вивезли трьох братів Ханика, Пасіку і Навроцького на кордон із окупованою німцями Польщею і в нічній темряві змусили їх перейти, там вони знайшли притулок спершу в с. Чистогорб (там тоді перебував василіянин отець Йосафат Камінський), а потім у резиденції василіян у селі Босько.

У 1944 році ще за німців, брат Ханик переїхав до Гошівського монастиря.

Упокоївся в Гошеві 6 лютого 1946 року – така дата вказана на його могилі на монашому цвинтарі Гошівського монастиря.

Автор книги «Цариця Карпатського краю» Ігор Андрухів подає, що брат Ханик помер влітку або наприкінці 1947 року.

Вічна йому пам’ять!

Джерела: ЦДІАУЛ, ф. 201, оп. 4а, спр. 6773: Метрика народжень с. Княжпіль, арк. 50; Каталоги Чину за 1902-1941 рр.; Ігор Андрухів, Цариця Карпатського краю, Івано-Франківськ «Нова Зоря», 2002, с. 85, 91; Нарис історії Василіянського Чину святого Йосафата, Рим 1992, с. 393-394, 481-482, 484;

Упорядкував: о. Єронім Грім ЧСВВ
Фото: Архів Провінції Св. Миколая