Smaller Default Larger

«Нариси Історії Церкви Закарпаття. Том ІІІ. Монаше життя»

 

 

В Провінції Святого Миколая, видано історичну працю отця Атанасія Пекаря ЧСВВ про монаше життя на Закарпатті, яка є третім томом його досліджень із серії «Нариси Історії Церкви Закарпаття».

Пропонуємо Вам «Вступне слово» Автора до цієї праці, яку в скорому часі можна буде придбати у монастирських крамницях.

 

о. Атанасій Пекар ЧСВВ

Поширення християнства й культурного життя між закарпатськими українцями розквітало під благородним впливом монашества. Тож початки чернечого життя, як і християнства слід шукати у Кирило-Методіївських часах, бо саме їхні учні розпочали закладати монастирі, які ж згодом ставали колискою християнства під Карпатами. Ось чому ці наші Нариси розпочинаємо дослідженням часів приходу Кирило-Методіївських учнів на історичне Закарпаття.

Вже на початку слід примітити, що через брак достовірних історичних джерел та пам’яток, як початки монашества, так і християнства закарпатських українців покриті серпанком сірої давнини. Однак завдяки усним переданням, збережених в народі віками, можемо відтворити бодай початки деяких давних монастирів. Початки й історія новіших монастирів уже оперта на певних історичних джерелах і пам’ятках.

Для яснішого представлення історії поодиноких новіших монастирів нашу працю ми поділили на різні Розділи, а саме:

На початку поданий т. зв. Вступний Розділ, в якому наводимо дещо про початки згаданих первісних монастирів.

 

У Розділі ІІ – подана вже достаточно вірна історія і діяльність згаданих «Давніх монастирів», які відіграли важливу роль в розвитку й поширенні релігійного й культурного життя між закарпатськими українцями. До них належать:

1. Мукачівський монастир на Чернечій горі, який згодом став осідком закарпатського Владики, тобто Мукачівського єпископа.

2. Полонинський чи пак Углянський монастир, який згадується як визначний монастир у літописі.

3. Ставропигійський монастир св. Михаїла у Грушеві, який прославився першою друкарнею на Закарпатті.

До «Давніх монастирів» додані ще 4. Святодухівський монастир у Красному Броді та 5. Воздвиженський монастир на Буковій гірці (тепер на Словаччині), які стали живими осередками релігійно-культурного життя на території пізнішої Пряшівської єпархії.

 

У Розділі ІІІ – наведені численні монастирі-скити Мараморощини, на території якої десь у половині ХVІІІ ст. почали появлятися невеличкі обителі для монахів, радше Скити, в яких перебувало 2-3 монахів-богомольців. Тому, що вони не приносили жодної культурної чи релігійної користи для народу, то цісар Йосиф ІІ († 1790 р.) 1789 р. скасував усі ці монастирі крім Боронявського, що його прилучив до Імстичівського монастиря на утримання монастирської, т. зв. народної школи.

В тім-то третім розділі подані короткі історії таких монастирів-скитів:

1. Про Углянський визначний «давній монастир» – про який Слово у Розділі ІІ-ім;

2. монастир у Білій Церкві;

3. Успенський монастир у Мойсеєві (нині в Румунії),

4. монастирець-скит у Жулині, далі:

5. у Кричевім та

6. в Драгові, як також

7. скит у Вульхівцях; слідує

8. обитель Євданська (тепер у Румунії),

9. скит Борсанівський (теж у Румунії),

10. Боронявський, прилучений до Імстичева, та ще й монастирі:

11. У Бедевлі,

12. у Великому Бичкові та

13. у Вишній Вишаві-скит.

 

Розділ ІV-ий обіймає вже новіші, проте живо діяльні монастирі:

1. в Імстичеві, прославлений монастирською школою для народу й до нього прилучені

2. монастирець у Заріччі та

3. Хуст-Бороняві; далі йде

4. Святомиколаївський монастир у Малім Березнім;

5. Біксадський монастир між українцями в Румунії,

6. Прославлений монастир чудотворною іконою Пречистої Діви Марії у Маріяповчі (тепер у Мадярщині); як і найновіший монастир св. Василія в Ужгороді, який славився вихованням шкільної молоді та діяльною своєю друкарнею.

Монаший устрій й управління закарпатськими монастирями описані у Розділі V. В нім подана також стаття про реформу Отців Василіян на Закарпатті, переведеної у 20-их роках минулого століття.

 

Цінний своїм змістом Розділ VІ, в якому досить докладно описана апостольська діяльність закарпатських василіян, тобто: Поширення християнства й церковної унії на території історичного Закарпаття, місійна праця монахів, їхня культурно-освітня діяльність у народі та апостолат друкованого слова. На завершення описана ще наукова та писльменницька діяльність ченців.

 

Тому, що деякі автори різно подають список протоігуменів і час їхнього правління, то слід було встановити точний список, коли і хто точно займав уряд протоігумена. Ось чому у Додатках подаємо хронологічний порядок протоігуменів. Далі подані короткі життєписи протоігуменів Закарпатської провінції, як також життєписи новоствореної Кирило-Методіївської провінці на Пряшівщині (Словаччина), аж до 2012 року.

На завершення слід додати, що життєписи і діяльність ченців доведена до 1948р., коли-то большевицькі окупанти зліквідували усі василіянські монастирі на Закарпатті, а ієромонахів[1] вивезли до сибірських карних таборів.

На жаль, через брак здоров’я та відповідних джерел, вже не було в мене сил, щоб подати хоча б загальний огляд життя інших монаших згромаджень, які почали діяти на території Мукачівської та Пряшівської єпархії щойно по Першій світовій війні, тобто Отці Редемптористи, Сестри Василіянки та Сестри Служебниці, хоч самі початки їхньої діяльности я коротко згадав у першому томі оцих Нарисів[2]. Більше про діяльність Сестер Служебниць можна дізнатися з Нарисів пера о. Атанасія Великого, ЧСВВ[3], а про Сестер Василіянок на Пряшівщині з журналу – Благовістник[4].

У другому томі цих Нарисів я подав досить повну і докладну бібліографію. Тому у цім третім томі не подаю окрений список уживаних джерел, бо вони вичерпно подані у попередньому томі.

Я свідомий того, що також у цім томі Нарисів знайдуться деякі браки, чи неточності. Тож покірно прошу ласкавого читача не критикувати, але поправляти, бо сама критика веде нанівець.

Нехай же ж моя праця буде на більшу славу Божу!

Автор

 

 

ЗМІСТ

Вступне слово

РОЗДІЛ І – ПОЧАТКИ МОНАШОГО ЖИТТЯ НА ЗАКАРПАТТІ.

РОЗДІЛ ІІ – ВИЗНАЧНІ ДАВНІ МОНАСТИРІ.

            1. Мукачівський монастир – осідок єпископів

            2. Полонинський чи пак Углянський монастир

            3. Ставропигійний монастир у Грушеві

            4. Святодухівський монастир у Красному Броді

            5. Монастир св. Хреста на Буковій Гірці

РОЗДІЛ ІІІ – СУДЬБА МАРАМОРОСЬКИХ МОНАСТИРІВ.

            1. Углянський, тобто Занівський монастир

            2. Монастир Святого Духа у Білій Церкві

            3. Успенський монастир у Мойсеєві

            4. Монастир св. Михайла у Жулині

            5. Богородичний монастир у Кричевім

            6. Монастир св. Миколая у Драгові

            7. Петро-Павлівський монастир у Вульхівцях

            8. Свята обитель Євдянська

            9. Монастир-Скит у Барсановім

            10. Боронявський монастир св. Благовіщення

            11. Благовіщенський монастир у Бедевлі

            12. Хрестовоздвиженський монастир у Великому Бичкові

            13. Монастир у Вишній Вишаві

РОЗДІЛ ІV – МОНАСТИРІ НОВІЙШИХ ЧАСІВ.

            1. Святомихайлівський монастир в Імстичеві

            2. Монастирець св. Миколи у Заріччі

            3. Благовіщенський монастир у Хуст-Бороняві

            4. Монастир св. Миколая у Малім Березнім

            5. Монастир св. Петра й Павла у Біксаді

            6. Монастир св. Михайла у Маріяповчі

            7. Святовасилівський монастир в Ужгороді

            8. Новий монастир у Мукачеві

РОЗДІЛ V – МОНАШИЙ УСТРІЙ Й УПРАВЛІННЯ.

            1. Управління монастирів єпископами

            2. Протоігумен – як головний настоятель монастирів

            3. Чернечі Правила й Постанови

            4. Чернечі Собори, тобто Капітули

            5. Реформа Закарпатських василіян

РОЗДІЛ VІ АПОСТОЛЬСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ.

            1. Поширення християнства й церковне з’єднання

            2. Народні місії і реколекції

            3. Культурно-освітна діяльність

            4. Апостолят друкованого слова

            5. Наукова й письменницька діяльність

ДОПОВНЕННЯ – СПИСОК ЗАКАРПАТСЬКИХ ПРОТОІГУМЕНІВ.

            1. Список закарпатських протоігуменів

            2. Життя закарпатських протоігуменів

            3. Протоігумени на Пряшівщині

БІБЛІОГРАФІЯ Том ІІ (1997) с. 454-476.

СКОРОЧЕННЯ Там же с. 451-453.

 

Блаженні, яких вибрав і прийняв Ти, Господи,

і пам’ять їх з роду в рід.

(Пс. 65:5)

 

На милий спомин

ТВОРЦЯМ РЕФОРМИ

ЗАКАРПАТСЬКИХ ВАСИЛІЯН

 

а саме:

            1. Впр. О. ігуменові Єроніму Малицькому, ЧСВВ.

            2. Впр. О. маґістрові Глібові Кінаху, ЧСВВ.

            3. Впр. О. економові Полікарпу Буликові, ЧСВВ.

 

як і Братам-помічникам:

           

            1. Бр. Симеону Бужареві, ЧСВВ – двернику і кравцеві.

            2. Бр. Гавриїлу Ханикові, ЧСВВ – кухареві.

            3. Бр. Йосифові Нижникові, ЧСВВ – столяреві.

 

і благословення Боже!

присвячує

Автор.

Серія ІІ – «ЗАПИСКИ ЧСВВ» – Секція І.

 

о. Атанасій В. Пекар, ЧСВВ.

Н А Р И С И   І С Т О Р І Ї   Ц Е Р К В И   З А К А Р П А Т Т Я

Том ІІІ – МОНАШЕ ЖИТТЯ

Рим – 2011 – Львів

 


[1] Тобто монахів-священиків. Братів-помічників і вступників вислали до їхнів родин.

[2] Див. А. Пекар, Нариси Історії Церкви Закарпаття, Рим-Львів 1992 р. том І. с. 139-140.

[3] Див. А. Великий, Нариси історії Сестер Служебниць, П.Н.Д.М. Рим 1968 р. с. 336-338.

[4] Нариси діяльности Сестер Василіянок подала Сестра С. Бліхова як згадано у журналі – Блаћовистник, Прешов 2002 р. Б. 8, стр. 4-25.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Історія ЧСВВ OSBM

Історія Провінції

Історія монастирів

Помʼяник Провінції

 

Авторські права 2018 © Провінція Святого Миколая. Василіянський Чин Святого Йосафата в Україні. Усі права захищені.