Smaller Default Larger

Синод Єпископів у Ватикані про молодь, віру й покликання: загальний огляд та підсумки (2)


 

  • Від 3 до 28 жовтня 2018 р. у Ватикані тривала XV Звичайна Асамблея Синоду Єпископів. Вона розпочалась урочистою Святою Месою на площі Святого Петра, яку вранці очолив Папа Франциск.

Втретє під час понтифікату Папи Франциска ієрархи з усього світу зібрались у Ватикані на Синод Єпископів. Після двох Синодів, присвячених сім'і, на цей раз темою зустрічі була «Молодь, віра та розпізнавання покликання». Синод тривав майже три тижні до неділі, 28 жовтня.

В рамки Синоду входили загальні засідання, під час яких кожен учасник міг поділитись своїми думками чи взяти участь у дебатах. Другий етап діяльності Синоду – це дискусії в 14 групах, поділених за мовами: французькою, італійською, англійською, португальською, іспанською та німецькою. Наприкінці учасники Синоду знову зібралися на загальні засідання, щоб обговорити кінцевий документ, який приготувала спеціально призначена комісія.

Учасники Синоду обговорювали Робочий документ Instrumentum Laboris, в який були включені результати консультацій з місцевими Церквами та документ, опрацьований під час передсинодальної зустрічі молоді, яка відбулась у Ватикані в березні цього року. Упорядники документу старались пояснити світ молоді, посилаючись на різні джерела, такі як, наприклад, опитування в інтернеті, в якому взяли участь понад сто тисяч юнаків і дівчат з різних частин світу.

У Синоді брали участь 267 ієрархів, запрошені були 23 експертів та 37 слухачів, серед яких 34 представники молоді від 18 до 29 років. Присутніми також були делегації християн інших віровизнань.

Засідання Синоду були закриті для журналістів. У них брали участь лише представники засобів суспільної комунікації Ватикану, які регулярно звітували про перебіг зустрічі. Регулярно проводились брифінги та прес-конференції. Про Синод інформували також і його безпосередні учасники.

Синод, як було згадано, розпочався Святою Месою, яку очолив Святіший Отець, а о 16:30 римського часу молитвою та виступом Папи Франциска в Синодальному залі почалося перше засідання, під час якого звітували Генеральний Секретар Синоду Єпископів кардинал Лоренецо Балдіссері та бразилійський кардинал Сержо да Роша, Головний Доповідач Синоду.

 

 

*******

 

  • Підсумок другої сесії Синоду: слухати молодь і давати вірогідне свідчення

Важливість діалогу між Церквою та молоддю, проблема відчуження молоді в сучасному світі, міграція, зв’язок між поколіннями, важливість спорту – ось деякі з питань, що розглядались під час першої сесії Синоду вранці 4 жовтня 2018 року.

У четвер вранці відбулось друге засідання Синоду Єпископів, про перебіг якого розповів під час брифінгу з журналістами Паоло Руффіні, Префект Дикастерії у справах комунікації. Він, зокрема, наголосив на гарному духовному кліматі, що супроводжував виступи, на щирості та конкретності. Під час другої сесії, а першою було відкриття Синоду в середу пополудні, виступило 25 учасників Синоду та мирянка-аудитор. Згідно з регламентом вони були короткими, не більше чотирьох хвилин, а за бажанням Папи, після кожних п’яти промов засідання переривались на три хвилини. За цей час кожен з учасників міг особисто роздумати над порушеними питаннями.

 

Прислухатись до молоді

Під час засідань, насамперед, звернено увагу на потребу прислухатись до голосу молоді. Підкреслено значення давати вірогідне свідчення. Не вистачає тільки проповідувати, потрібно засвідчити свої слова прикладом власного життя. Один з учасників Синоду вказав на проблему відчуження молоді, яка відчуває, що її не приймають та не розуміють.

 

Молодь – це простір Бога

Не слід очікувати, що молодь сама прийде до Церкви, але потрібно нести Церву до молоді. Молодь – це простір Бога, наголошено під час синодального засідання, бо в ній присутній Господь. Погляд молодих людей звернений у майбутнє, а воно необмежене. Молоді люди повинні не тільки «творити» Церкву, але «бути Церквою».

 

Виклики сім’ї та захист мігрантів

На синодальному засіданні йшлося також про виклики, які ставить перед Церквою, що є осередком передавання віри, простором, де віра живиться любов’ю, довірою, діалогом, прощенням.

Синодальні Отці не забули й тему міграції, адже, наймолодші часто стають жертвами зловживань та використання. Молоді люди, які емігрують, збіднюють країну свого походження та збагачують країну, до якої прибувають. Часто їхньою єдиною підтримкою є віра в Бога. Церква повинна їм допомагати, аде також і молодь може допомогти Церкві краще зрозуміти непевності та прагнення своїх ровесників.

 

Зловживання – це злочин, який не повинен мати місце в Церкві

Синодальні Отці обговорили важливе питання зловживання та наруги, що є злочином, що підриває довіру молоді в Церкву, принижуючи її. Це болюче питання вимагає сміливої й чесної відповіді, Треба зробити все можливе, аби захистити молодь від зловживань, щоб вони більше ніколи не повторювались

 

Потреба обговорити сексуальність

Йшла мова також і про важливість обговорити питання сексуальності, що є Божим даром, і на яке молодь вимагає конструктивного слова Церкви. Сексуальність не слід ігнорувати, відкидати чи ідеалізувати, але спрямувати її в правильне русло, забезпечивши відповідний душпастирськи супровід молоді.

 

Спорт – знаряддя євангелізації

Отці Синоду обговорили також питання важливості спорту, як знаряддя євангелізації в сучасному світі: спорт і віра потребують одне одного, щоб формувати уми, тіло й дух, тобто, формувати людину в її цілісності, а для цього необхідно приділити увагу душпастирству спорту.

 

*******

 

  • Підсумок третьої сесії Синоду: Церква покликана стати Матір’ю та домівкою для молоді

У четвер, 4 жовтня 2018 р., під час пообідньої сесії Синоду Єпископів на тему «Молодь, віра та розпізнавання покликання», що в ці дні триває у Ватикані, увага й далі була зосереджена на першій частині Робочого документу «Instrumentum Laboris», а саме на необхідності слухання молоді.

Молодь не повинна бути лише об’єктом, але також і суб’єктом звіщення Євангелія. Саме таке побажання прозвучало під час синодального засідання. Йшлося про те, щоб оновити в Церкві, у суспільстві та в політиці місійний протагонізм, аби нові покоління бути закваскою та світлом для світу, будівничими миру та цивілізації любові.

 

Церква – домівка та Матір для молоді

Церква покликана стати Матір’ю й домівкою, де молодь завжди може бути вислухана та де її зрозуміють. Зокрема, та молодь, що походить із складних життєвих ситуацій, яка є немов «відкинуте каміння», що завдяки звіщенню Доброї Новини про Ісуса Христа може стати наріжним каменем у побудові кращого світу.

Під час цих роздумів у синодальному залі були згадано про молодих людей, які в минулому були дітьми-солдатами, що походять з розбитих сімей чи сімей зранений якоюсь залежністю, безробіттям, корупцією, а також і про численних мігрантів, якіотримали вищу освіту, але були змушені залишити свою рідну державу та виїхати в пошуках кращого життя, втрачаючи при цьому своє коріння, віддаляючись від віри та занедбуючи дані Богом таланти.  

 

Спасти ентузіазм молоді

Як наголосили Синодальні Отці, споживацтво, що панує на Заході, здатне загасити ентузіазм молоді. Дуже часто хлопці та дівчата дезорієнтовані, без мрій та віри, також з причини таких ідеологій, як гендер та крайній лібералізм. Тому необхідно відважно говорити про красу християнської пропозиції щодо сексуальності, роблячи це без табу. Зокрема, слід звернути окрему увагу на тих, яким після заручин не вдається жити в чистоті. Як зазначили деякі Синодальні Отці, велика частина парафіяльних спільнот не відповідають очікуванням молоді, тому чимало молодих людей віддаляються від Церкви після Святої Тайни Миропомазання. З цієї причини сьогодні вкрай необхідно оновити душпастирство, яке буде здатним вислухати молодь та промовляти до них її мовою.    

 

Щоб молодь віднайшла довір’я до Церкви

Молодь, що є місійним серцем Церкви, очікує від Церкви пророчого знаку єдності в цьому поділеному світі. Щоб цьому посприяти, члени асамблеї Синоду запропонували утворити Папську раду в справах молоді. Вони теж вказали на потребу духовного оновлення молоді, допомагаючи майбутнім дорослим віднайти довіру до Церкви, зокрема, до священиків, вірогідність яких сьогодні перебуває у великому випробуванні внаслідок скандалу зловживань.

 

Потреба літургії та приватної молитви

Серед іншого, окрему увагу Отці Синоду звернули на те, що катехизація та літургія, разом із народною побожністю, в контекстах переслідування допомогли врятувати, зберегти віру багатьох християн. Отож, не можна піддатись спокусі активізму, але звернути увагу молодого покоління на те, що молитва є надзвичайно важливою для їхнього християнського життя. А також необхідно, аби Церква молилась за молодих людей та їхнє покликання.

На переконання учасників Синоду, слід забезпечити молоді духовний супровід, завдяки якому вони могли б пізнати відвічні євангельські цінності, які провадять людину до справжнього щастя. На цьому шляху великою допомогою є приклад численних святих, якими багата наша історія.

 

 

*******

 

  • Підсумок третього дня Синоду Єпископів: інформаційна булімія та анорексія мрій

Приготування до життя в подружжі, роль батька в сім’ї, молоді мігранти, свідчення життя молоді своїм ровесникам – такими, серед іншого, були теми третього дня Синоду Єпископів, що триває у Ватикані від 3 до 28 жовтня.

Цей день синодальних робіт складався з ранішньої загальної сесії, а пополудні розгортались дискусії в групах, поділених за мовами. Виступило 20 Синодальних Отців, що висловили свою думку щодо Робочого документу та обмінялись досвідом, 8 аудиторів та спеціальний делегат, брат Алоїз, настоятель екуменічної спільноти в Тезе (Франція).

«Сьогодні багато хтого говорить про молодь, але небагато є тих, що говорять з молоддю», – стверджував блаженний Папа Павло VI, який у неділю 14 жовтня буде проголошений святим, і його слова повторили учасники Синоду Єпископів. Отже, під різними аспектами обговорено тему слухання молоді: необхідно прислухатись до молодих людей у цифровому світі, де часто «інформатична булімія», (патологічне захворювання залежності від їжі, втрати контролю над харчуванням), супроводиться «анорексією мрій», (навмисна хвороблива відмова від харчування), що приводить, за словами Синодальних Отців, до створення «інформаційного ожиріння» молоді. Але потрібно бачити позитивне обличчя молодих людей, що є носіями великих людських і духовних ресурсів, таких як дружба, солідарність, волонтерство, справжність свідчень, виклики до громадянського суспільства й Церкви.

 

Необхідність конструктивного діалогу з дорослими

Молоді люди, отже, прагнуть, щоб дорослі їх вислухали, аби присвятили їм свій час, з пошаною та зрозумінням їх прийняли, не осуджували й супроводжували на шляху життєвого розпізнавання, також і розпізнавання покликань до богопосвяченого чи священичого життя.

 

Важливість Святої Літургії та Святих Таїнств

Учасники Синоду ще раз пригадали важливість участів Святій Літургії, в сакраментальному житті Церкви, в щоденних молитвах, адже все це є засобом залучення молоді, включаючи її в активне життя Церкви, вчиняючи юнаків і дівчат головними дійовими особами життя Церкви.

 

Самотність у достатку

Синодальні Отці звернули окрему увагу на потребу не обмежуватись очікуванням молоді в парафіях, бо справжнім викликом є «Церква в дорозі», як про це багато разів згадував Папа Франциск. Сучасна молодь має чимало віртуальних друзів, але часто не має жодного справжнього приятеля, живу, у так би мовити, «самотності в достатку», на яку Церква може запропонувати реальну відповідь. У цьому аспекті дуже важливою є соціальна доктрина Церкви, справжній компас, який орієнтує молодь у виборі життя, а також незмінна родь католицьких шкіл, що є не тільки прекрасними освітніми центрами, але мають можливість активно залучити молодих людей у життя Церкви.

 

Союз Церква-сім’я

Під час Синоду йшла мова також і про оживлення союзу Церква-сім’я, адже саме родина є першим вихователем дітей, зокрема, в супроводі їх до дорослого життя. В наші часи потрібно особливо підтримати сім’ю що ґрунтується на християнському подружжі, підкреслюючи роль батька в передаванні віри та дозрівання особистості дітей. Ця роль повинна розгортатись у співпраці, а не в змаганні з роллю матері.

 

Приймати біженців та мігрантів

Синодальні Отці звернулись із окремим закликом приймати біженців та мігрантів, нерідко молодих, адже дуже часто порушується їхня гідність. Ключовим словом у цьому є солідарність, аби молоді біженці відчували, що їх насправді прийняли та про них дбають, інтеґруючи в суспільство. Учасники Синоду наново наполягли на потребі докласти зусиль, щоб народи не були змушені мігрувати, а змогли залишатись у країнах свого походження.

Паоло Руффіні, Префект Дикастерії в справах комунікації Святого Престолу, представляючи журналістам діяльність третього дня Синоду Єпископів, нагололив, що Синодальні Отці вказали на те, що 2/3 молодих людей світу живе в Африці, Азії, Океанії та Латинській Америці й тому ставлення до молоді не може ґрунтуватись тільки на досвіді Європи та Північної Америки.

Він зазначив, що йшла мова також і про нелегкі будні молодих людей, позначених війною, безробіттям, залежністю від наркотиків, а, одночасно, входячи в безпосередній контакт з глобалізованим світом через засоби суспільної комунікації що приносить із собою кризу ідентичності та питання про власне коріння.

 

 

*******

 

  • Синод: підсумок праці в групах щодо першої частини Робочого документа

Доповіді робочих груп щодо першої частини Instrumentum Laboris (Робочого документа) були темою 5 загального зібрання Синоду Єпископів, присвяченого молоді, вірі та розпізнаванню покликання

У Ватикані тривають праці XV Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів, тема якої: «Молодь, віра та розпізнавання покликання». У вівторок, 9 жовтня 2018 р., відбулося 5-те загальне зібрання в синодальному залі, під час якого доповідачі від 14 робочих груп, розподілених за мовною ознакою, представили напрацювання, що стосувалися першої частини Робочого документа.

В доповідях наголошувалося на необхідності Церкви, що підтримуватиме діалог, уникатиме самодостатності, упереджень та наголошуватиме, насамперед, на вірогідності свідчення. Слід цінувати молодь та їхній внесок, підтримувати та сприяти їхній активній участі в церковному житті, заохочуючи юнаків і дівчат ставати відповідальними головними дійовими особами процесів, а не лише окремих подій. Так вони ставатимуть євангелізаторами між своїми ровесниками.

 

«Сейсмограф» дійсності

Отці Синоду називають молодь «сейсмографом дійсності», наголошуючи на тому, що потрібно пропонувати молодим людям рації для життя та надії, уникаючи моралізування й показуючи, що життя – це відповідь на покликання, яке Бог дає кожному з нас. У дійсності, життя є прекрасним, бо має сенс, також і через те, що молодь здатна приймати рішення, але необхідно допомогти їй приймати далекоглядні постанови.

 

Загроза «цифрової деменції»

Під час праці в групах йшлося також про «цифрову культуру», яка стала невід’ємною частиною життя молоді, що є багатою як світлими сторонами, так і темними, як от зростання почуття самотності, загроза імпульсивного наставлення щодо «культури монітора», «цифрова деменція», що проявляється у нездатності зосереджуватися та розуміти складні тексти, «міграція у віртуальне», яка веде у світ, який часто є плодом вигадки. В такому контексті присутність Церкви є суттєвою для того, аби супроводжувати юнаків і дівчат, навчаючи їх, що мережу слід використовувати, а не піддатися тому, щоби бути використаними нею. Водночас, не слід забувати про багатьох молодих людей, які неприсутні в мережі, проживаючи на теренах, де інтернет відсутній або важкодоступний.

 

Скандал зловживань

Серед тем, які обговорювалися в 14-ти групах, було також явище зловживань, що підважує вірогідність Церкви. До цього питання слід підходити поглиблено, наново здобуваючи довір’я вірних, не забуваючи про те, що вже було зроблено в Церкві для протидії та запобігання цьому злочинові. Важливою є також підтримка постраждалих, допомагаючи їм віднайти шлях примирення та прощення. У цьому контексті також говорилося про необхідність кращого висвітлення питань, пов’язаних із статевою сферою, яку слід трактувати з ясністю та людяністю, не забуваючи й про богословський вимір.

 

Мігранти: виклик міжнародного рівня

Отці Синоду також говорили про міграцію, що є частиною життя багатьох молодих людей. Наголошено на потребі відповідного душпастирства цієї сфери, залучаючи єпископські конференції, безпосередньо заторкнуті цим явищем. Необхідно захищати справу мігрантів на міжнародному рівні, створюючи законні та безпечні канали. Важливим є розвиток можливостей як в країнах походження, так і в приймаючих. Не слід також забувати про внутрішніх переселенців та мігрантів, як і тих людей, які в різних частинах світу зазнають переслідувань.

 

Завдання, що стоять перед вихованням

Іншою темою, що була представлена за підсумками праці в групах, було формування та освіта, що повинні бути солідними, міждисциплінарними та інтегральними. Говорячи про важливість католицьких шкіл та університетів, що не повинні бути інструменталізованими, щоби формувати молодь до віри та християнського життя, наголошено на тому, що навчати – це одне з першочергових завдань Церкви. Зазначено, що перед обличчям фундаменталізму й нетерпимості найкращою відповіддю є виховання в дусі пошани та діалогу.

 

Зміцнення сім’ї

Питання виховання стосується також і викликів, пов’язаних із належним душпастирством сім’ї, що допомагатиме передаванню віри між різними поколіннями. Сьогодні, у дійсності, як стверджують Отці Синоду, сім’я переживає кризу, спричинену її деструктуризацією та послабленням ролі батька. Однак, на кожному віруючому лежить відповідальність за те, щоб супроводити молодь до особистої зустрічі з Ісусом. І тому Церква, «родина сімей», повинна запропонувати молоді справжній родинний досвід, щоб вони почувалися прийнятими, любленими, опікуваними та супроводжуваними в своєму зростанні, цілісному розвиткові та здійсненні мрій і сподівань.

 

Виховання як виклик для душпастирів

Належне виховання стосується також і душпастирів. За словами Отців Синоду, існуючі виклики вказують на потребу нового стилю священичого життя та єпископів, які вмітимуть з належною компетентністю супроводжувати молодь, оскільки, як здається, на даний час бракує ефективних душпастирських стратегій, спроможних рахуватися із секуляризацією та глобалізацією.

 

Пропозиція приготувати послання до молоді

Від різних груп надійшла пропозиція, аби Синод приготував Послання для молоді, приготоване у стилі, придатному для того, щоби передати юнакам і дівчатам християнську надію через пророчі слова, які розповідатимуть про Божий погляд на молодь. У цій перспективі заохочується користуватися мультимедійними засобами, аби промовляти до молоді не лише за допомогою письмового тексту, але й через відео та зображення.

 

 

*******

 

  • Синод: показувати молоді Христа, а не будь-яку відповідь

В центрі уваги 6-го загального зібрання Синоду Єпископів була друга частина Instrumentum Laboris (Робочого документа), що має тему «Розпізнавати молодіжну дійсність». Було обрано членів комісії, що редагуватиме Заключний Документ Синоду.

Працюючи над аналізом другої частини Робочого документа, у вівторок, 9 жовтня 2018 р., після обіду, учасники XV Загальної Асамблеї Синоду Єпископів обговорювали питання про те, як можна наближати і супроводжувати молодь до Церкви; яким чином цей супровід може доповнювати дійсність, норми та cумління; якими є складові елементи плідного формування супровідників.

 

Важливість супроводу молоді

В залі Синоду прозвучало свідчення молодої словачки Вікторії Жольнової, однієї з 49 спостерігачів, що розповіла про те, як завдяки духовному проводові одного священика вона розпочала свій духовний шлях. Про важливість духовного супроводу йшлося також у виступах доповідачів, які вказували на центральну роль Таїнства Примирення та необхідність спонукати молодь до того, аби виходити за межі власного комфорту, аби відповісти на покликання.

 

Сприяти зустрічі з Христом і дбати про неповносправних

Церква покликана до того, аби пробуджувати у молодих серцях невгамовність. Вона повинна не давати лише одну відповідь серед багатьох інших, а вказувати на вічне життя, відповідаючи на глибоке прагнення молодих людей жити у повноті. Отці Синоду підкреслили важливість зустрічі з Христом, вимогливим другом, яка здійснюється через молитву, євхаристійну адорацію, або через добре підготовлених провідників, які допомагають зростати у вірі. Християнська спільнота повинна бути готовою супроводжувати молодих неповносправних осіб, про яких часто забувають в душпастирській діяльності.

 

Молитовний вимір і благодійна діяльність

Відсутність прикладів для наслідування, які б були поруч з тими, хто, можливо, прямує в неправильному напрямку, може спонукати молодь до того, щоб залишити Церкву, і цього, на думку синодальних отців, потрібно уникати, бо сьогодні, як ніколи раніше, потрібне нове покоління християн, готових віддано долучатися до політичної й соціальної діяльності. Цитуючи відомого італійського єпископа Тоніно Белло, який у своїй душпастирській праці запровадив слово «контемпл-активний», поднюючи слова «контепляція» (споглядання) і «активний», учасники Синоду підкреслили, що молодь повинна бути здатною поєднувати молитовний вимір і благодійну діяльність серед бідних і забутих. Нові християнські мирянські рухи дають для цього великі можливості.

 

Загрози переслідування і постмодерного тоталітаризму

В залі засідань Синоду прозвучало яскраве свідчення про численних молодих людей, які проживають в країнах, де католики є меншістю і де їх часто переслідують за віру. Отці Синоду говорили також про небезпеку постмодерного тоталітаризму, що є менш жорстоким ніж нацизм і комунізм, але не менш підступним, бо вбиває не тіла, а душі. В цьому контексті Церква повинна виступати на захист сім’ї, що сьогодні стала предметом «переосмислення», бо для багатьох молодих людей вона є єдиною твердою основою. Приклад сім’ї, побудованої на союзі чоловіка і жінки, – це найкраща катехиза для всіх і основа приготування до подружнього життя молодих пар.

 

Обрано п’ять членів редакційної Комісії Заключного Документу Синоду

Під час 6-го загального зібрання Синоду відбулося обрання п’яти членів редакційної комісії Заключного документу. До комісії увійшли: кардинал Петер Турксон, Префект Дикастерії сприяння цілісному людському розвиткові, (від Африки), кардинал Карлос Аґіяр Ретес, Архиєпископ Мехіко, Мексика, (від Америки), кардинал Освальд Ґрасіяс, Архиєпископ Бомбею і Голова Єпископської Конференції Індії (від Азії), архиєпископ Бруно Форте, ординарій К’єті-Васто, Італія (від Європи), архиєпископ Петер Ендрю Коменсолі, ординарій Мельбурна, Австралія (від Океанії). Окрім них, до редакційної комісії увійдуть також Генеральний Доповідач, Спеціальні Секретарі, Генеральний Секретар і три члени, яких призначив Папа.

 

 

*******

 

  • Синод: супроводжувати з емпатією, загоювати рани і вказувати на високі цілі

Під час 7-го загального зібрання Синоду, присвяченого молоді, що відбувається у Ватикані, тривало обговорення другої частини Робочого документу (Instrumentum Laboris), основною темою якої є супровід

«Господи, що ти хочеш, щоб я зробив?» – це питання молодого святого Франциска з Ассізі, покликаного оновити Церкву в ХІІІ столітті, відлунює сьогодні в серцях багатьох молодих людей. Спроба відповісти на поклик Христа допомагає знайти справжній сенс життя, підбадьорює тіло і духовні сили та додає мужності, характерної для молодого віку. Про це йшлося під час 7-го загального зібрання , що проходило вранці 10 жовтня в синодальному залі.

 

До нової П’ятидесятниці

У доповідях синодальних Отців йшлося про постать святого Франциска з Ассізі та інших святих, як приклади для наслідування, що не представляли якусь ідею, а зустріли живого Христа. Вони спонукали Церкву вийти за межі старих схем для того, аби започаткувати епоху нової П’ятидесятниці. Пізнання Христа та Його шляху, що йде проти течії, повинно спонукати молодь ставати «послами життя» в сучасному світі.

 

Емпатія й підготовка – основні складові супроводу

У залі засідань Синоду вказувалося на суттєве значення мистецтва духовного супроводу й розпізнавання, яке не повинно бути винятковим завданням священиків і богопосвячених осіб. Йшлося про залучення подружніх пар до цього процесу, уникаючи при цьому імпровізації. Духовні провідники повинні мати тверду віру, вміння слухати, давати поради й потім давати можливість молодій людині прямувати самостійно, радіючи збоку за кожну досягнуту ціль.

У центрі супроводу повинна бути емпатія, що визнає, насамперед, людський вимір молодої особистості та її схильність до помилок, бо саме в цьому вимірі Христос бажає зустрічати молодих людей, щоб їх з прмилок.. Йшлося також про те, що духовним провідникам варто пам’ятати про власний досвід падіння, і, таким чином, свідчити про те, що Божа благодать діє в історії в звичайний спосіб і перемінює поступово.

 

Подружжя й богопосвячене життя мають однакову цінність

Учасники Синоду, присвяченого молоді, вказали на пріоритетність духовного виміру й закликали спонукати молодь до участі в Євхаристійному Богослужінні й адорації. Необхідно допомагати молоді звертати погляд до неба, бо Бог перебуває з ними. Бути привітними, вказувати на високі цілі й на вимогливу пропозицію Євангелія – це складові приготування як до подружнього, так і до богопосвяченого життя. Ці покликання, за словами ієрархів, мають однакову цінність у Церкві, бо є частиною більшого «хрищального покликання», яке має кожен християнин.

 

Виступи спостерігачів Синоду

Сьоме загальне зібрання Синоду Єпископів завершили спостерігачі, які висловили критику стосовно тенденції в релігійному вихованні, зосередженої на «етичному теїзмі», що не здатен втамувати глибоку духовну спрагу молодих людей. Вони прагнуть Христа й Церква зобов’язана показати їм Його, не вважаючи душпастирство молоді «втратою часу». Як зазначили доповідачі, серед багатьох голосів молодь потребує навчитися розпізнавати той, який є голосом Христа. Вони не хочуть, щоб дорослі приймали рішення замість них, а щоб допомагали їм не зволікати з важливими життєвими постановами. Вказувалося також на необхідність звернути увагу на небезпеку, якій піддаються молоді люди в реальному та віртуальному світі. Людське серце створене для Краси, Добра, Істини, а Церква допомагає їх виявляти.

 

*******

 

  • Синод про молодь: покликання зроджується не в лабораторії, а в спільноті

Темі розпізнавання покликання були присвячені дискусії в залі засідань Синоду Єпископів, що відбувалися під час восьмого загального зібрання

Коли говоримо про «Церкву і молодь», надто багато зосереджуємося на тому «і», забуваючи про те, що молодь вже є активними учасниками життя Церкви, а не лише сподіваним майбутнім. Такою була відправна точка дебатів під час 8-го загального зібрання XV Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів, що відбулося після обіду в середу, 10 жовтня 2018 року. Працюючи над другою частиною Робочого документа, Отці Синоду обговорювали тему розпізнавання покликання, наголошуючи на необхідності оновлення душпастирства в цій сфері, яке повинно допомагати юнакам і дівчатам розпізнавати прагнення серця, відкриваючи той скарб, який спонукає його пульсувати.

 

Діалог між поколіннями

Під час доповідей підкреслено, що покликання не вирощується в лабораторії, але зроджується в спільноті. Щоби бути «польовим госпіталем», а не елітною поліклінікою, Церква повинна збагачуватися справжніми стосунками, ставати місцем для спільності. Отож, розпізнавання покликання повинно включати «зустріч поглядів», а душпастирство молоді не повинно втрачати з поля зору безпосередні стосунки з підлітками, говорити з ними, а не лише про них. Тоді діалог між снами похилих віком та мріями молоді, про який згадує пророк Йоіл, ставатиме символічним, адже в молодих Церква дивитися на себе саму, а її сильна сторона полягає в тому, щоби бути місцем, де юнаки й дівчата можуть зустріти воскреслого Христа.

З цього також випливає заохочення виходити за межі звичних схем, наголошуючи на справжньому розрізненні та взаємному слуханні, щоби послання спасіння передавалося молодим поколінням у зрозумілий та приваблюючий спосіб. Молодь не слід «віддавати на відкуп» патерналізмові, але навчати відповідальності та залучаючи в життя Церкви, спонукаючи прагнути й мріяти про велике.

 

Уважність до потребуючих

Ключовим елементом розпізнавання покликання названо виховання в любові до бідних, адже без свідчення любові християнське покликання не є можливим. Отці Синоду також вказують на необхідність промовляти до найслабших верств молоді, бо й вони є важливою частиною «більшої командної гри», якою є наслідування Ісуса. З цього також випливає заклик, аби перед обличчям непомірного індивідуалізму дбати про виховання в дусі людяності, наголошуючи на соціальній справедливості, захисті прав та зміцненні культури життя.

 

Домашня церква – колиска покликань

Синод нагадує, що родина, як домашня церква, залишається колискою життя та покликань. Саме в ній зроджуються перші паростки покликання, а Церква повинна зміцнювати його у вірі та радості місії. Часто перші проблиски покликання проявляються в дитячих іграх, тому важливо, аби батьки також гралися з дітьми, допомагаючи, таким чином, розпізнавати покликання.

 

Приклад Ісуса в ставленні до учнів з Емаусу

Звернувши погляд на сучасний світ, який нерідко висміює цінності Євангелія, Отці Синоду не оминули увагою юнаків і дівчат, які віддалилися від Церкви, часто шукаючи притулок у фальшивих обіцянках раю. Що можна зробити для них? Приклад для наслідування знаходимо в зустрічі Ісуса з учнями з Емаусу: потрібно розділити з ними шлях, стаючи «одним із них». Це означає перебувати поруч, «витрачати» свій час разом з ними, розпалюючи їхнє серце.

Не слід забувати, що молоді люди шукають супроводу з боку своїх однолітків у перспективі взаємоподілу досвідом. Практичним виявом такої діяльності може бути спільна участь в прощах.

 

Технології та пошуки справжньої свободи

Під час обговорень йшлося й про те, щоб краще пізнавати цифровий світ, аби також і смартфон міг стати для молодих людей дорогою до зустрічі з Христом. Молодь часто шукає відповіді на запитання через пошукові системи в мережі, однак, часто знаходять лише технічні та наукові інформації, але не зрозуміння та любов, прихильність та належний духовний супровід. По-суті, молодь шукає справжньої свободи, а нею є можливість бути самим собою в серці Ісуса, де можна почуватися прийнятим, любленим, немовби насправді вдома.

 

Почуттєва зрілість

Отці Синоду також звернули увагу на важливість зрілості почуттів, усвідомлення центрального місця любові в житті людини. І статеве виховання в правильному розумінні повинно бути спрямоване на зрозуміння та здійснення цієї істини, залишаючи також простір для любові до чистоти.

 

Солідарність з переслідуваними

Під час дискусії учасники Синоду не оминули увагою також християнську молодь, що зазнає переслідувань, та багатьох священиків, які загинули в різних частинах світу, вбитих саме через те, що дбали про захист молоді. Щодо них, наголошено не лише на необхідності матеріальної допомоги, але й близькості та духовної підтримки.

 

*******

 

  • Синод Єпископів: виховання до внутрішньої свободи передбачає пошук істини

Вранці у п’ятниці, 11 жовтня 2018 р., відбулось дев’яте загальне зібрання Синоду Єпископів, що цими днями відбувається у Ватикані. В ньому взяли участь 256 синодальних отців.

Церква повинна чітко і недвозначно висловлюватись та засуджувати незаконну міграцію та торгівлю людьми. На переконання Отців Синоду, це є одним із завдань, що стоїть перед християнською спільнотою. Перед обличчям сотень юнаків та дівчат, що бачать, як їхні мрії, їхній потенціал та їхні таланти потопають у Середземному морі, учасники Синоду наголошують, що Церква повинна закликати більш розвинуті держави допомагати біднішим країнам, аби їхня молодь могла зробити свій внесок у розвиток своїх держав, не мусячи залишати рідну землю в пошуках кращого майбутнього.

 

Важливість іспиту совісті

Далі Отці застановились над Святим Таїнством Покаяння, зазначаючи, що прощення повинно бути вільним від будь-якого ускладнення та наново відкритим у його вимірі дару. Дуже важливим у цьому є іспит совісті: він є фундаментальним в євангелізації та вихованні молоді до чіткого розуміння чим є гріх і допомагає зауважити знаки Божої присутності у житті людини. За словами учасників Синоду, молоді люди не покликані до того, щоб завжди залишатись молодими, але до того, щоб стати дорослими, щоб прямувати вперед і бути готовими зробити свій вклад у побудову Церкви. Не так важливо ким ти є: чи священиком, чи підприємцем, чи батьком, чи неодруженим; відповісти на покликання Господа Бога означає йти за покликом бути святими в будь-якому життєвому стані. Душпастирство покликань повинно бути переосмислене та підсилене у всіх сферах завдяки живому свідченню, щоб кожна молода особа могла зрозуміти своє особисте життєве покликання.        

 

Виховання молоді до свободи

Звідси також й заклик до внутрішньої свободи, яка не дозволить, щоб молодими людьми маніпулювали оточуючі. Йдучи з чистою совістю за Ісусом і Його заповідями, людина стає вільнішою. Проте, виховання молоді «у свободі» і «до свободи» передбачає шукання істини, адже юнаки та дівчата шукають автентичності у своїх вихователях, вони хочуть Пастирів послідовних із їхнім проповідуванням, прагнуть Пастирів, які вміють жити Словом і служити бідним, завдяки особистому справжньому внутрішньому наверненню та захопливій вірі.

 

Відкрите серце та супровід

Правильний супровід молоді вимагає від Церкви, перш усього, з відкритим серцем слухати молодих осіб та мати щодо них добрий намір, дарувати їм мужність та надію, піклуватись особою на кожному етапі її розвитку. Перед злобою, насильством, корупцією, несправедливістю, війнами у світі, юнаки та дівчата переживають екзистенційну роздробленість, яка підважує самооцінку та довіру. Тому, Церква повинна безперервно супроводжувати та приймати молодь, спонукаючи її до свободи та відповідальності щодо тривалих обов’язків. Викликом для християнської спільноти є те, щоб виходити назустріч молоді, пропонуючи їй ідеали віри, якою Церква послідовно живе.    

Церква, за прикладом милосердного батька із притчі, має з терпеливістю та з надією очікувати також і тих юнаків та дівчат, які загубились, та не дозволити, щоб вони почувалися залишеними у труднощах, але повинна додавати їм відваги, прямуючи поряд із ними та допомагаючи їм реалізуватись у житті. Лише такий супровід, позбавлений осуду та маніпуляцій, зможе допомогти молоді зрозуміти красу наслідування Ісуса Христа.

Як підкреслили учасники Синоду, сьогодні потрібна об’єднана та радісна християнська спільнота, яка розуміє своє місійне значення та дозволяє людям закохатись в Євангеліє. Адже атмосфера замкненості та упередження не допомагає молоді почуватися прийнятою та жити у братерстві та взаємопошані. Далі було наголошено на тому, що Церква «змагається» з молоддю за те, щоб мати мрії, адже якщо Пастирі Церкви мріятимуть, тоді й молодь буде в стані це робити.    

 

Надуживання та завдання Церкви

Тема надуживання знову була піднята у синодальному залі. Зокрема, було наголошено, що молодь очікує від Церкви того, щоб жертви надуживань були поставлені у центрі її діяльності і щоб єпископи погодились на суворі процеси. Щоб викорінити це зло та вийти з кризи, пов’язаної з надуживаннями неповнолітніх, синодальні отці пропонують вдаватись по допомогу також до експертів-мирян та заслуховувати жіночу думку щодо цього, зокрема матерів, які можуть дати Пастирям чудовий приклад ніжності, любові та піклування про найменших.  

 

Секуляризація та її позитивні наслідки

Однією із тем, над якою під час ранкового засідання дискутували учасники Синоду, було зіткнення Церкви із сучасною дійсністю, зокрема, із секуляризацією. Отці XV Загальної Асамблеї Синоду заохочують поглянути на неї як на знак нашого часу, який допомагає звільнитись від того, щоб бути християнами «автоматично» або «зі звички», та сприяє свідомому та бажаному виборові християнської віри. Крім того, секуляризоване суспільство перешкоджає релігії ґрунтуватись на племінній чи національній ідентичності, сприяючи відновленню важливості звіщення віри.

 

*******

 

  • Синод: допомогти молоді бути світлом серед темряви

Дискусії щодо другої частини Робочого документа тривали й під час 10-го загального зібрання XV Звичайної Асамблеї Синоду, під час якого свідченнями поділилися представники молоді, а також виступали делегати від братніх Церков

Зосередження, слухання та зворушення. Така атмосфера панувала в залі засідань Синоду Єпископів під час 10-го загального зібрання, що відбулося після обіду 11 жовтня, саме тоді, коли промовляли представники молоді з різних частин світу, що беруть участь в Синоді в якості спостерігачів. Вони представили дійсність, в якій живуть, своє прагнення бути «світлом серед темряви», служителями Євангелія в публічній сфері, наголошуючи на праві на мир і стабільність, яке часто вважають самозрозумілим, але якого чимало з них позбавлені.

 

Молодь Іраку

Серед таких свідчень – слова юнака з Іраку, який, запросивши Папу відвідати свою країну, де християни є меншістю, розповів про щоденність, яка складається з небезпек, викрадень, вбивств… Найбільшим побоюванням, – звірився він, – є те, що втративши надію на майбутнє, одного дня Ірак залишиться без християн.

 

Уважність до різних культур

У доповідях Отців Синоду також заторкнуто тему загроз релігійного фундаменталізму та корупції, що кидають тінь на горизонти віри та надії молоді. Як відповість на прагнення справедливості, вписане в молоде серце? Ієрархи пропонують дбати, насамперед, про добре християнське та загальнолюдське формування, висловивши, водночас, рішуче “ні” виключно «західному» підходові. Вказано на необхідність більшої уважності до теми міграції, бідності та втрати культурного коріння, які загрожують багатьом юнакам і дівчатам в південній півкулі. Але й звідтіля слід черпати радісне свідчення віри.

 

Більша присутність жінок, менше клерикалізму

Під час Синоду вказано на злість молодих людей перед лицем несправедливості, соціальної дискримінації, скандалів. Прозвучав заклик посилити присутність жінок у Церкві та сприяти душпастирству, чутливому до рівноправ’я між статями. Зазначено, що жінки можуть зробити важливий внесок у розбиття «замкнених клерикальних кіл», що могли причинитися до приховування зловживань. Увагу Отців звернено також і на трагедію мігранстської молоді з неврегульованим статусом, висловивши побажання, аби Церква ставала речником найуразливіших.

 

Доповіді братерських делегатів

Врешті, в залі засідань прозвучали доповіді від делегатів від інших християнських Церков та Церковних спільнот, в яких йшлося про їхнє бачення і досвід душпастирства молоді, вказуючи на важливість формування молодих людей в дусі дружби з Христом і наголошуючи на тому, що молодь є не лише майбутнім, але теперішнім Церкви. Висловлено також спільну стурбованість з приводу кризи сім’ї та наголошено на вмінні юнаків і дівчат свідчити про те, що «всі ми є улюбленими Божими дітьми».

Підсумки кількаденних дискусій Отці Синоду підбивають під час праці в групах, якій присвячена п’ятниця, 12 жовтня.

 

*******

 

  • Синод: віра – це пригода, Церква повинна супроводжувати молодь

Під час 11 загального зібрання Синоду Єпископів, що триває у Ватикані, відбулося представлення напрацювань робочих груп, що аналізували другу частину Робочого документа

Тривають праці XV Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів, який від 3 до 28 жовтня відбувається у Ватикані на тему «Молодь, віра і розпізнавання покликання». Після обіду в понеділок, 15 жовтня 2018 р., відбулося 11-те загальне зібрання в залі засідань Синоду Єпископів. Після того, як останні дні минулого тижня та перша частина понеділка була присвячена праці в групах, на післяобідньому засіданні відбулося представлення їхніх напрацювань.

 

Кожен має покликання

Відповідь на покликання є, водночас, і щастям, і ризиком, бо віра – це пригода, а завданням Церкви є допомогти юнакам і дівчатам прямувати вперед. Ця думка стала відправною точкою доповідей за підсумками праці 14-ти мовних груп, що підбивали підсумки дебатів в залі засідань щодо другої частини робочого документа, яка має назву: «Інтерпретувати: віра та розпізнавання покликання».

Кожна людина, як стверджують Отці Синоду, покликана до Божої любові, до спільності з Ним, аби дбати про світ та про людський рід. Йдеться про загальне покликання на все життя, а усвідомлення цього допомагає почуватися солідарними. Покликанням є також загальний поклик до святості, що не означає «затиснути зуби», але вчитися з радістю жертвувати себе іншим.

 

Зустріч з поглядом Ісуса

Фундаментальним названо супровід молоді до правильного і чіткого розпізнавання покликання, шануючи свободу й не забуваючи про першість Божої дії. Зустріч з поглядом Ісуса дає змогу внутрішньо дозрівати та зустрітися з Божими благодаттю й милосердям. Лише тоді юнаки й дівчата не почуватимуться покинутими на себе самих перед обличчям радикальних запитань, а навпаки, завдяки розпізнаванню, відкриватимуть свою глибоку ідентичність і унікальний внесок, який можуть і повинні зробити в Церкву та суспільство.

 

Супровід: особистий і спільнотний

Супровід у християнському житті, як стверджують учасники Синоду, повинен бути особистим і спільнотним: у вільному рішенні кожного, прийнятому згідно зі сумлінням, спільнота повинна бути тим, чим Церква є для світу – світлом, яке вказує на шлях до сопричастя з Христом. Бо справжнє покликання ніколи не є примусом, але – запрошенням. Тому пастирі повинні підтримувати у спільнотах віруючих стійку віру, радість братерства, дбати про смак молитви та свідчення євангельського життя. Все це, оберігаючи від будь-яких форм зловживань.

 

Включати всіх молодих людей

Отці Синоду стверджують, що місія Церкви полягає в тому, щоб належно оцінити силу молоді та підтримати в хвилинах слабкості. З цього також випливає заохочення не полишати, а, навпаки, залучати до церковного життя страждаючих юнаків і дівчат, тих, які уражені фізичними, інтелектуальними чи суспільно-культурними слабкостями. Вони є активними суб’єктами перемін у своїх спільнотах і представляють дар, даючи всім можливість відкритися на взаємну солідарність. Це стосується й осіб з гомосексуальними схильностями, яким Церква повинна допомогти надати сенс своєму життю, допомагаючи віднаходити Божі знаки.

 

Питання мови

За словами Отців Синоду, живемо в перехідному періоді, багатому складнощами. Однак, відповідь Ісуса може стати знаком надії для молоді, яка переживає труднощі. Це також питання мови: молоді люди розуміють тих, які наближаються до них і вміють суттєво говорити про близькість, стосунки, безкорисливу любов, так, аби це доторкалося їхнього серця та перемінювало життя, даруючи надію та спонукаючи прагнути добра.

 

Синодальна проща

Врешті, сформульовану ідею, що неодноразово прозвучала в стінах залу засідань Синоду, провести спільне паломництво синодальних отців і представників молоді, що беруть участь в асамблеї. Організацію прощі, запланованої на 25 жовтня, доручено Папській Раді сприяння новій євангелізації.

 

*******

 

  • Синод: молодь – завтрашні лідери

Під час 12-го загального зібрання розпочалася дискусія щодо 3 частини робочого документа, яка має назву: «Обирати: шляхи душпастирського та місіонерського навернення»

Спеціальним подарунком для Святішого Отця розпочалося 12 загальне зібрання XV Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів, що відбулося вранці, 16 жовтня 2018 р.: єпископи з Франції вручили Папі півтори тисячі листівок, підписаних юнаками й дівчатами, що брали участь в передсинодальній зустрічі в Люрді.

 

«Стрибок вперед у любові»

Дискусії учасників Синоду перейшли до третьої частини Instrumentum laboris, ключовим словом якої є «обирати». Головний доповідач кардинал да-Роша у вступному слові зауважив, що мова йде про необхідність навернення, оновлення душпастирських практик, що, за словами Папи, означає зробити «стрибок уперед в любові», аби дійсно ставати «Церквою, яка виходить назовні».

 

Якісне формування лідерів завтрашнього дня

Учасники Синоду зупинилися на темі лідерства, наголосивши на існуванні нагальної необхідності належного приготування молоді для того, щоб ставати лідерами завтрашнього дня, спроможними проявляти критичне мислення та розбудовувати менш корупційне та більш справедливе суспільство. Це також вимагає якісного молодіжного душпастирства.

Було вказано на занепад освітньої системи, яка в багатьох країнах перестала бути здатною виконувати своє формаційне завдання, що вимагає більшого заанґажування Церкви в цій сфері, щоб розвивати в молодих поколінь здатність приймати зрілі рішення на користь спільного добра.

 

«Віддане під заставу» майбутнє

Як підкреслено під час доповідей, сьогодні безкорислива любов здається абсурдною, солідарність підупадає, а відчуття справедливості натикається на байдужість. І перед обличчям «антропологічного редукціонізму», а якому людина применшується до споживача, молодь перестає бути спроможною взяти своє майбутнє у власні руки, бачачи як воно «віддане під заставу». Любов до ближнього не може обмежуватися приватною сферою, але повинна знову повернутися до суспільних, політичних та інституційних секторів. Тому Церква покликана підтримувати молодь в тому, щоб ставати «послами віри» між однолітками, а чудовою нагодою для зміцнення віри названо волонтерство.

 

Міграція та діалог

У доповідях знову заторкувалася тема міграції, наголошуючи на необхідності приймання, захисту, підтримки та інтегрування мігрантів, допомагаючи, водночас, зберегти власну ідентичність, щоб збагачувати приймаючі суспільства своєю культурною та духовною спадщиною. З цією темою також пов’язана тема міжрелігійного діалогу. Отці наголошують на тому, що важливо не замикатися у собі, щоб уникнути загрози перетворитися в Церкву, «що задихається». Водночас, не слід нав’язувати свою віру, але давати приваблююче і послідовне свідчення.

 

Оживити парафії та народну побожність

Церква потребує здатності виходити із давніх схем, приймаючи зміни задля любові до Христа і до молоді. Якщо молодь бачитиме пастирів, готових виходити назовні, то також наважиться «підвестися з дивана». Для цього важливо оживати парафіяльне життя, аби завдяки оновленій катезизації підлітки могли розвивати правильну громадську та суспільну свідомість. Прозвучала пропозиція створювати молодіжні ради на дієцезальному рівні, щоб юнаки і дівчата мали змогу робити свій внесок в інкультурацію євангельської благовісті. Не слід також недооцінювати народну побожність, що є скарбом місцевих Церков, який допомагає в радісний спосіб поглиблювати віру.

 

Музика як засіб євангелізації

Засобом для цього може стати й музика, здатна пробуджувати ентузіазм та емоції. У ній підлітки та молоді люди шукають чогось переконливого, спроможного висловити їхні радощі та тривоги. Відкривання краси віри та чару Євангелія проходить також і через це. Музика може послужити засобом першої євангелізації, адже коли вона є прекрасною, то викликає ностальгію за небом.

 

*******

 

  • На Синоді свідчення молодих святих і мучеників наших часів

Під час 13-го загального зібрання Синоду Єпископів, присвяченого молоді, у вівторок пополудні 16 жовтня 2018 р., обговорювалась третя частина "Instrumentum Laboris".

Святість – це не тільки ідеал. Про це свідчать своїм життям багато молодих людей у всьому світі. Синодальні Отці, які виступили під час 13-го загального зібрання XV Загальної Асамблеї Синоду, що відбувалося у вівторок 16 жовтня 2018 р., пополудні, навели зворушливі приклади молодих людей, що живуть в тих частинах світу, де християни є меншістю, часто переслідуваною.

Мова йшла про Близький Схід, де чимало людей були вбиті за віру в Христа та про далітів, що належать до 5-ої, найнижчої касти в Індії, які позбавлені людських прав і готові на мучеництво заради того, аби зберегти своє єдине багатство – віру та гідність почуватися Божими дітьми.

 

Християнське свідчення спонукає до нових навернень

Приклад цих святих наших днів породжує нові навернення. Кожна молода людина, зауважили Синодальні Отці, прагне до святості та є вимогливою: вона потребує справжніх свідків, прикладів для наслідування, з яких черпати натхнення, бажає зустріти пастирів, які б жили духом блаженств, які б молилися, розважали,а не були простими інституційними службовцями й виконавцями. Отже, потрібне навернення. Молоді люди не хочуть тільки гарних слів і вони ображені згіршенням зловживань. Єпископи закликали Церкву до прозорості й свідчення того, що целібат і чистота – це вибір, можливий завдяки Божій благодаті.

 

Церква в світі, але не від світу, свідчить правду з милосердям

Перебуваючи в світі, але не від світу, Церква повинна бути діяльнішою і великодушнішою, присвячуючи молоді більше часу й ресурсів. За словами Синодальних Отців, правда і милосердя нерозривні між собою, а їхнім центром є Христос. У цьому контексті вказано на важливу роль духовного провідника, який, засуджуючи гріх, повинен супроводжувати з милосердям. «Бог сприймає нас такими, якими ми є, – прозвучало в залі Синоду, – але не залишає нас такими, якими ми є», перетворюючи нас у нових людей.

 

Не слід відмовлятися говорити про хрест

Єпископи засудили сучасну матеріалістичну та гедоністичну культуру, яка намагається прогнати Бога з людського серця, пропонуючи фальшивих ідолів, таких як гроші, різні форми залежності, миттєві задоволення та відкидаючи християнські ідеали й цінності, такі як сім’я. Це виклики, перед обличчям яких Церква не повинна переставати вказувати на силу Воскреслого Христа і звіщати керигму. Єпископи висловили впевненість, що хрест не лякає молодь, яка, навпаки, бажає, аби звіщення Євангелія було ясним і менш невизначеним. Поклик Розп’ятого Христа повинен звучати гучно, а не слабко й безсило. Для того, аби Церква відмолодилася, Синод пропонує спонукати молодь молитися на вервиці й брати участь у Святих Таїнствах Покаяння та Євхаристії.

 

Драма безробіття та еміграції

Під час 13-го загального зібрання Синоду Єпископів розглядалися також проблеми безробіття та еміграції. Прозвучало побажання, щоб Церква була родиною, уважною щодо допомоги молоді, яка шукає роботу. В цьому контексті наведено приклад церковної підтримки проектів мікрокредитування. Зазначено, що праця допомагає молоді віднайти сенс життя та є передумовою спокійного розвитку суспільства. Душпастирі повинні наполягати, щоб інституції звертали більшу увагу на молоді покоління, особливо на ті, які змушені емігрувати. Необхідно також сприяти тому, щоб молодь ставала активним рушієм цілісного розвитку суспільства в різних частинах світу.

 

Не відмовлятися від християнського виховання

Крім того, Синод закликає Церкву не відмовлятися від права виховувати молоді покоління в школах і університетах, що є місцями відкритості, діалогу, формування свідомості й утвердження моральних цінностей. Єпископи закликали «врятувати» вже існуючі школи, перш ніж засновувати нові. Вони засудили прозелітизм, звертаючи увагу на необхідність підсилення навчальних програм, що ґрунтуються на католицьких цінностях, бо «світильник не запалюють для того, щоб потім ставити під посудину». Звернено також увагу на необхідність не забувати про численні бідні й знедолені сім’ї, які через брак економічних ресурсів не можуть забезпечити дітям добру освіту.

 

Свідчення спостерігачів

Перед завершенням загального зібрання виступили деякі спостерігачі Синоду. В одному з виступів прозвучало свідчення навернення, що визріло завдяки участі в нових церковних рухах. В іншому – йшлось про необхідність надати більше відповідальності мирянам, жінкам і сім’ям.

Серед висунутих пропозицій прозвучала також думка про те, щоб сприяти формам спільнотного життя молодих людей, які прагнуть дотримуватися правил спільного життя і присвячуватися ініціативам євангелізації. Прозвучав також заклик оновити формаційну модель семінарій, звертаючи більшу увагу на практичні аспекти, необхідні в душпастирській праці з молоддю.

 

*******

 

  • Синод про молодь. Євангелізувати цифрову мережу, роблячи її людянішою

Під час 14-го загального зібрання Отці Синоду далі обговорювали третю частину Робочого документа, присвячену темі прийняття рішень

Церква повинна супроводити молодь й у цифровій мережі: і хоч у ній не бракує аспектів, що заслуговують на критику, вона не є загрозою, але – новим шляхом євангелізації, яким слід прямувати вільно, відповідально та розсудливо. Про це, зокрема, йшлося під час 14-го загального зібрання Синоду Єпископів, що відбулося вранці, 17 жовтня 2018 року.

 

Бюро з питань євангелізації в мережі

Отці Синоду пропонують створити «Спеціальне бюро з питань душпастирства й місії в цифровому світі», яке б не лише займалося справами євангелізації в мережі, але також інформуванням про ресурси, що поширюють навчання, які не є вірними офіційному вченню Церкви. Заохочується створення ігор, додатків та інших інтерактивних засобів, що допомагатимуть пізнавати Євангеліє та Церкву.

Єпископи висловлюють стурбованість щодо тих юнаків і дівчат, які витрачають надто багато часу за смартфонами чи таблетами, стаючи залежними та прирікаючи себе на самотність у нереальному світі, в якому дружба є віртуальною. Церква прагне сприяти конкретній зустрічі між людьми через паломництва та масштабні події, такі як Всесвітні Дні Молоді.

 

Формування активних громадян

Чимало часу було присвячено темі формування. Стверджено, що Церква та суспільство потребують сформованих юнаків і дівчат. Розвиток освітніх проектів повинен запобігати тому, щоб етична поблажливість, індивідуалізм та релятивізм ослаблювали ентузіазм молоді. Потрібно виховання до активної громадянської участі та до участі в політиці, пропонуючи соціальне вчення Церкви, поміркований стиль життя, рішуче перемагати корупцію.

 

Родина – найважливіше виховне середовище

Однак, не існує важливішого виховного середовища від родини, що є тренувальним залом взаємного слухання та діалогу між поколіннями, засвоєння перших правил суспільного співжиття. Слід захищати авторитет батьків, сприяти родинній педагогіці, яка більше покладається на чесноти, ніж на емоції. Сьогодні, як визнає Синод, родині загрожують ідеологічні колонізації, якими обумовлена фінансова допомога. Церква покликана ставати сім’єю для сиріт і для багатьох юнаків і дівчат, що живуть в несприятливих сімейних обставинах.

 

Молодь шукає чітких відповідей

Учасники дискусії звернули увагу на те, що чимало молоді віддалилося від Церкви через слабку переконаність у вірі. Це означає, що катехизація повинна рахуватися з питаннями про сенс та зі спрагою любові, як з цілями, на які слід дати відповідь. Наголошено, що молодь прагне чітких, недвозначних відповідей, без викривлення Христових слів і без спроб пристосовувати їх до панівних тенденцій. Нагодою для наближення до церковної спільноти часто стає приготування до подружжя.

Синод заохочує до ефективнішого душпастирства покликань, що сприятиме залучуванню молоді до приймання рішень та євангелізації однолітків. Адже дружба є упривілейованим місцем для передавання віри в щоденному житті. Не слід забувати про те, що під час катехизації теорія повинна підтверджуватися послідовним стилем життя: євангелізація, яка не досягає серця, схожа до фарби, яка залишається лише на поверхні.

 

*******

 

  • Синод: оберігати створіння, «спільний дім» майбутніх поколінь

Третя частина Робочого документа була об’єктом обговорень також і 15-го загального зібрання Синоду Єпископів, що відбулося в середу пополудні

Церква повинна бути провісницею у сфері екології, оскільки необхідно докладати більше зусиль для того, щоб залишити придатний «спільний дім» для майбутніх поколінь. Ці роздуми стали відправною точкою дискусії під час 15-го загального зібрання Синоду Єпископів у Ватикані, що відбулося після обіду в середу, 17 жовтня 2018 року.

 

Почути волання землі та бідних

Один зі спостерігачів, що представляють на Синоді молодь з різних куточків світу та різних суспільних контекстів, ствердив, що багато юнаків і дівчат очікують «пророчої Церкви» у сфері екології та економіки, адже неможливо ігнорувати волання землі та волання бідних. Брак пошани до довкілля породжує нові форми бідності, з чого випливає заклик до перегляду економічних систем через уважний аналіз споживання та інвестицій. Синодальні Отці вказали також на «катастрофічні наслідки» для локальних екосистем, спричинені експлуатацією теренів транснаціональними корпораціями, що стає ще одним чинником зростання міграції.

 

Праця, як нагода для креативності

Відбулося також обговорення викликів, пов’язаних зі світом праці. Сьогодні праця загалом сприймається лише як головне джерело прибутку. Але такий чисто економічний підхід є спрощенням, яке позбавляє працю її людяного виміру та підважує креативність. Молодь, натомість, мріє про зайнятість, яка відповідатиме їхнім вмінням, бо лише тоді почуватимуться самореалізованими.

 

Допомагати молоді контактувати з Біблією

Значний простір дискусії був відведений протагонізмові молоді в Церкві та труднощам і перешкодам, які вона зустрічає, між якими названо клерикалізм. Єпископи визнають існування певних обмежень з боку духовенства, але також заохочують мирян бути проактивними в церковному житті. Слід розвивати справжній протагонізм, натхнений не власною особою, але Христом і прикладом святих. Покликання до святості є загальним, і не слід забувати, що серед визнаних святих – понад півтори сотні становить молодь, а щодо численних юнаків і дівчат тривають канонізаційні процеси.

Отці Синоду підкреслюють, що необхідно допомогти молоді контактувати зі Святим Письмом, адже воно містить відповіді на чимало запитань, які постають перед підлітками. Молодіжне душпастирство повинно мати ясні цілі: зустріч молоді з Христом і слухання юнаків і дівчат, щоб вони почувалися пов’язаними з церковним життям. Молодь очікує від Церкви вірогідності, послідовності між вчинками та навчанням.

 

Діяти разом з молоддю, а не лише «для» молоді

З боку Церкви необхідна також мужність, аби ставити перед світом запитання щодо критичних тем, таких як контрабанда зброї, щоб з ясністю промовляти до міжнародних лідерів, аби вони не створювали загроз для майбутнього нових поколінь. Коли йдеться про підтримку молодих людей, також і економічну, слід намагатися переходити від «варіанту для молоді» до «варіанту з молоддю», тобто, повністю залучати їх у церковне життя, допомагаючи усвідомлювати, що вони не представляють проблему, але є частиною вирішення.

 

Всесвітні дні молоді як нагода для зустрічі та діалогу

Учасники Синоду також скерували свій погляд до Всесвітніх Днів Молоді, назвавши їх не лише нагодою для зустрічі, але також для діалогу між представниками юнаків і дівчат, в тому числі і міжрелігійного. Такі заходи, як зауважив один зі спостерігачів, є прикладом Церкви, що виходить назовні, та становлять придатний спосіб для того, щоб оновлюватися та мріяти.

 

Комісія для приготування Синодального листа до молоді

Відповідаючи на побажання, що прозвучали від різних учасників Синоду, було створено комісію, що приготує Лист до молоді всього світу. До неї увійшли 5 Синодальних Отців, два молодих спостерігачі, експерт і спеціальний запрошений – брат Алоїз, настоятель екуменічної спільноти в Тезе.

 

*******

 

  • Синод про молодь: ні різноманітним формам виключення

Під час 16-го загального зібрання Отці Синоду завершили обговорення третьої частини «Instrumentum Laboris». Розпочинається черговий етап праці в групах

Належна жіноча присутність у Церкві. Це була одна з тем, які розглядалися на 16-му загальному зібранні XV Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів, що протягом жовтня відбувається у Ватикані на тему «Молодь, віра і розпізнавання покликання». Під час засідання, що відбулося вранці, 18 жовтня 2018 р., завершилося обговорення третьої частини Робочого документа, після чого слідуватиме опрацювання розглянутої тематики в групах, розподілених за мовною ознакою.

 

Окремий Синод про роль жінки?

Необхідно рішуче відкинути будь-які форми виключення та пересудів і поборювати клерикалізм, аби розвивати належну пошану до жінки та визнання її харизм. За словами одного з доповідачів, йдеться про дійсну нагальність, а тому варто замислитися над слушністю того, щоби скликати окремий загальний Синод, присвячений цій темі. Як на джерело натхнення, вказано на Пречисту Діву Марію, Яка є прикладом смирення для Церкви: близька до Божої волі та далека від духа світу й кар’єризму.

 

Церква, що творить простір для зустрічі між молодими

Єпископи запрошують християнських вихователів до іспиту сумління, намагаючись зрозуміти, чи в центрі їхньої діяльності перебуває Ісус, чи, натомість, вони лише обмежуються до передавання приписів. Адже потрібна конкретність, коли приступається до світу молоді, особливо в школах і університетах, в яких у деяких країнах відбувається перший контакт молодих людей з Церквою. Молоді слід пояснювати красу передподружньої чистоти, прищеплювати пошану до таких цінностей, як чесність і спільне добро.

Церква не лише повинна вказувати напрямок, але й виходити назовні, стаючи також простором для зустрічі між молодими, аби вони ставали активними учасниками життя та місії. Очі учасників звернені на Всесвітній День Молоді в Панамі, висловлюючи сподівання, що він принесе рясні плоди у сфері покликань.

 

Перебувати в контакті з Богом

Слід допомогти юнакам і дівчатам перебувати в постійному зв’язку з Богом, що є провідником їхнього життя. Перед обличчям викликів сучасного світу Отці Синоду закликають не відрікатися християнських символів, не дозволяти на висміювання католицьких цінностей та рішуче боротися зі зловживаннями. Слід представляти «нерозбавленим» Євангеліє Ісуса Христа, Який народився убогим, помер на хресті та воскрес. Саме Він є «лідером», якого шукає молодь, гідним того, щоб Його любити та йти слідом за Ним. Наголошено на важливості того, щоби не забувати про Святого Духа, дари Якого є фундаментальними в роздумах над покликанням, супроводом і розпізнаванням.

 

Дикастерія молоді?

Під час дискусії знову прозвучала пропозиція створити папську раду молоді в лоні Римської Курії, яка б складалася із членів, що представлятимуть всі континенти. Ідея полягає в тому, щоби Наступник святого Петра мав у себе вдома також і «молодіжний гарнізон».

 

Уважність до молоді, що живе в контексті війни

Отці Синоду звернули свій погляд також і на трагедію війни в Україні, яка триває вже п’ятий рік, залишаючи незатертий знак на житті молоді. Блаженніший Святослав Шевчук у своїй доповіді підкреслив, що молодь відчуває «певну антипатію до Церкви, яка представляє себе як холодна інституція, що бореться за власне виживання та геополітичні інтереси». Молоді люди очікують, натомість морального авторитету та чітких орієнтирів. Він зазначив, що молода людина, яка «рятувала від смерті цивільних людей під час бомбардування, здобула величезний життєвий досвід, розуміє ціну життя краще, аніж зарозумілий священик чи клептократичний політик».

В залі засідань Синоду прозвучало також свідчення про страждання, які переживає католицька молоді Центральноафриканської Республіки, якій загрожують насильство, фундаменталізм та релігійний синкретизм. Йшлося також про трагедію торгівлі людьми, висловивши побажання, аби ця тема знайшла місце у кінцевому документі.

 

Погляд братнього делегата від РПЦ

Під час засідання виступив також митрополит Іларіон Алфеєв, Голова відділу зовнішніх стосунків РПЦ, який передав вітання від патріарха Кіріла. Він підкреслив цінність братерської католицько-православної співпраці перед лицем дехристиянізації, переслідувань та секуляризації, назвавши спільним завданням допомагати молоді розрізняти добре від злого, справжнє від фальшивого в суспільстві, «в якому свобода сприймається в помилковому світлі, а релігія відкидається в ім’я релятивізму».

 

Думки спостерігачів

Спостерігачі, які представляють молодь з різних частин світу, виступаючи наприкінці засідання нагадали про те, що покликання не слід сприймати виключно в перспективі богопосвяченого життя чи священства, але потрібно скерувати погляд на мирян. Вдалим рішенням названо командний стиль формаційної праці, що цінує взаємність і відображає розмаїття харизм у Церкві. Висвітлено також проблему відсутності в деяких країнах доступу до освіти.

 

*******

 

  • Синод: Церква повинна допомогти молоді в здійснення мрій

У суботу вранці в залі засідань Синоду Єпископів, під час 17-го загального зібрання, відбулося представлення напрацювань 14-ти мовних груп, підсумовуючи працю над третьою частиною Робочого документа

Наскільки Церква готова сьогодні дозволити на те, щоб її «потурбували» мрії молоді, наскільки готова прямувати пліч-о-пліч з ними, допомагаючи їх здійснити? Таке запитання ставлять учасники XV Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів на тему «Молодь, віра та розпізнавання покликання», підсумовуючи працю над третьою частиною «Instrumentum laboris». Під час 17-го загального зібрання, що відбулося вранці, 20 жовтня 2018 р., представлено доповіді 14-ти груп, які збиралися в четвер після обіду та в п’ятницю.

 

Душпастирське навернення

У згаданих доповідях стверджується необхідність душпастирського та місіонерського навернення, що є вимогою слідування за Христом, навернення, спрямованого на оновлення Церкви. І суттєвий внесок у таке навернення надходить, власне, від молоді, яку – підкреслюють Отці Синоду – не слід сприймати лише як «адресатів» пастирських зусиль, але також як головних дійових осіб та активних учасників процесів прийняття рішень у перспективі співучасті та колегіальності, бо й вони можуть запропонувати багато цінного.

 

Виклики сучасної молоді

Сьогодні не бракує викликів, з якими покликана рахуватися молодь. Це і маргіналізація, зокрема, жінок, що стають жертвами нерівності в правах, різні форми залежності, питання осіб із гомосексуальними схильностями, які потребують душпастирського супроводу, щоб зростати у вірі й не бути дискримінованими, проблеми безробіття, питання, пов’язані зі статевою сферою і захистом життя, поширення окультизму.

Перед обличчям згаданого, першочерговим завданням Церкви є передавати дар віри разом зі супроводом, розпізнаванням та інтегруванням, наголошуючи на першості слухання Божого слова та шукаючи найефективніші способи зіставлення з молодими людьми, як от за допомогою музики чи спорту. Церква повинна бути такою, що виходить назовні, й невідкладною є потреба оновленої місійної духовності.

 

Молодіжне душпастирство та душпастирство сімей

У доповідях не забракло роздумів про сім’ю, «маленьку Церкву», школу любові та людяності, що є відправною точкою на шляху до Христа. Тому, на думку учасників Синоду, про молодіжне душпастирство неможливо думати відірвано від родинного душпастирства. Слід також переосмислити роль парафії, як місця слухання, спільності та місії: існує потреба в братерських, радісних спільнотах, в яких молоді люди можуть брати на себе відповідальність, навіть ризикуючи зазнати поразок, які, маючи належний супровід, завжди є нагодою для зростання.

 

Відповідальне «цифрове громадянство»

У доповідях також вказувалося на необхідність присвятити особливу увагу цифровому світові, як його позитивним сторонам у сфері євангелізації, так і негативним, як от порнографія чи цькування в мережі. Слід опрацювати відповідні протоколи для поширення відповідального «цифрового громадянства». Отці Синоду також говорять про необхідність підтримати католицькі навчальні заклади, здатні цілісно формувати людську особу.

 

Старання на користь соціальної справедливості

Робочі групи зупинилися також на нагальності посилення зусиль на користь соціальної справедливості. Вибір на користь бідних, що є богословським місцем зустрічі з Богом, часто збігається з рішенням на користь молоді, яке нерідко перебуває в стані бідності. В цій сфері католицька молодь може творити екуменічні та міжрелігійні союзи, як також вести діалог з невіруючими.

Формування молоді в світлі соціальної доктрини Церкви, на думку Отців Синоду, є суттєвим елементом в боротьбі з корупцією та сприянні мирові й збереженню довкілля. Юнаки й дівчата, у дійсності, можуть бути будівничими цивілізації любові, захисниками спільного дому, перетворюючи зсередини світ політики, економіки, охорони здоров’я та мас-медіа за допомогою євангельських цінностей і Божого милосердя.

 

Молодь як «апостоли мігрантів»

Синод закликає присвятити більше уваги християнам, які є жертвами переслідування, свідчення яких прозвучали в залі засідань, як також мігрантам, яких слід прийняти й підтримати. Водночас, заохочується поширювати допомогу потенційним мігрантам на батьківщині через місцеві Церкви. В цій сфері молодь може надати серйозну підтримку, стаючи справжніми «апостолами мігрантів», серед яких також не бракує їхніх ровесників.

 

Паломництва як шлях до віри

Предметом обговорень також стали різні вираження народної побожності. Зокрема, відзначено паломництва як засоби, що можуть допомогти юнакам і дівчатам здійснити шлях відкривання християнської доктрини та моралі завдяки «євангелізаційній силі», вміщеній у них.

 

Покликання до святості

Учасники Синоду стверджують, що молодь гаряче прагне святості життя, а тому хоче почути практичні поради, що допоможуть на цій дорозі. Тому, важливо не занедбувати духовний вимір, який допомагає розпізнавати дорогу, яку накреслив Господь Бог. З одного боку, потрібні компетентні супровідники, що допомагатимуть юнакам і дівчатам приймати вірні рішення, але з іншого – опрацювання стилю християнського життя, властивого для молоді, як от відповідного стилю молитви, молитовного читання Святого Письма чи літургійних відправ.

У різних доповідях наголошується на тому, що роздуми, проведені на Синоді, стануть початком тривалішого процесу, який немов полум’я, поширюватиметься на місцевих рівнях.

 

*******

 

  • Синод: представлено проект Заключного документа

Триває завершальний тиждень XV Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів, яка відбувається у Ватикані від 3 жовтня. Під час 18-го загального зібрання представлено проект Заключного документа

Щирими й бурхливими оплесками, супроводжуваними схвальними вигуками молодих спостерігачів, зал засідань Синоду Єпископів зустрів проект Заключного документа Асамблеї, що був представлений у вівторок, 23 жовтня 2018 р., вранці, під час 18-го загального зібрання. Проект є плодом праці спеціальної комісії.

 

В основі - Instrumentum Laboris

Як пояснив Головний доповідач кардинал Сержіо да-Роша, відправною точкою в приготуванні проекту став Робочий документ (Instrumentum Laboris). Але в той час, як Робочий документ постав внаслідок двох років слухання місцевих Церков і молоді з усього світу, заключний є плодом розпізнавання Отців Синоду під час Асамблеї. Іншими джерелами є доповіді, що прозвучали під час засідань, звіти, надані робочими групами, та інші постанови, що з’явилися під час праці Синоду.

 

В дорозі з учнями з Емаусу

Зберігаючи базову структуру Instrumentum Laboris, Заключний документ побудований на основі євангельської розповіді про учнів з Емаусу. Три основні теми «розпізнавати, інтерпретувати та обирати» висвітлені в розділах: «Йшов разом з ними», «Відкрилися їхні очі», «Вирушили без зволікання». Текст, розподілений на 173 параграфи, є, за словами Головного доповідача, «плодом командної праці, його авторами є Синодальні Отці, учасники Синоду і, зокрема, молодь».

Проект, який носить зарезервований характер, був вручений Отцям Синоду, що мають час на ознайомлення з ним, аби пізніше представити свої зауваження. Опісля відбудеться голосування. Кардинал да-Роша нагадав, що головним адресатом документа є Папа. Лише після його затвердження він стане доступним для всієї Церкви, зокрема, для молоді й усіх тих, які задіяні в молодіжному та покликаннєвому душпастирстві.

 

Божий люд – відправна точка та мета

Як зауважив Головний доповідач, відправною точкою та метою є Божий люд «в розмаїтті суспільно-культурних та церковних ситуацій», які були представлені під час праці Асамблеї. У дійсності, синодальний шлях ще не завершився, бо передбачає етап впровадження в життя. «Важливо, – сказав бразильський кардинал, – аби помісні Церкви та Єпископські Конференції зуміли в креативний спосіб засвоїти динамізм документа з метою пристосувати його до відповідного контексту». Таким чином, Синод не завершується «душпастирськими рецептами для виконання», що суперечило б розпізнаванню. А той факт, що документ написаний не зовсім «молодіжною» мовою, став нагодою нагадати про те, що Асамблея постановила приготувати окремого Листа до молоді від Отців Синоду.

 

*******

 

  • Синод: заключний документ – плід «командної праці»

Отці Синоду передали Папі Францискові Заключний документ Асамблеї, який він апробував для оприлюднення

Три частини, 12 розділів, 167 параграфів, що займають 60 сторінок. Таким є Заключний документ XV Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів, що відбувалася у Ватикані на тему «Молодь, віра та розпізнавання покликання». Проголосований параграф за параграфом і затверджений під час заключного засідання, 22-го загального зібрання, що відбулося в суботу, 27 жовтня 2018 р., ввечері. Документ передано Святішому Отцеві, який авторизував його оприлюднення.

 

Плід «командної» праці

Текст документа, побудований на основі євангельської розповіді про зустріч учнів з Емаусу з Ісусом, в залі засідань Синоду почергово зачитували Головний доповідач кардинал Сержіо да-Роша, спеціальні секретарі та єпископ Бруно Форте, член редакційної комісії.

За словами Головного доповідача, цей текст, що є доповненням Робочого документа, з якого він почерпнув структуру, є результатом «справжньої командної праці» Отців Синоду разом з іншими учасниками, «особливо, молодих людей». Документ увібрав 364 представлені поправки, представлені Отцями. «Більшість з них, – додав кардинал да-Роша, – були конкретними й конструктивними».

 

*******

 

  • Синод: праці над документами і дарунок Папи для спостерігачів

Під час другої частини 19-го загального зібрання звучали вільні доповіді щодо Заключного документа. Папа Франциск зробив подарунок для молодих спостерігачів.

Праці 19-го загального зібрання Синоду Єпископів, що розпочалося 24 жовтня вранці, відновилися після обідньої перерви. Отці Синоду й далі виступали з вільними доповідями щодо отриманого напередодні проекту Заключного документа. Учасники засідання мали можливість залишити свої коментарі та зауваження, вручаючи їх також і в письмовій формі. Головний доповідач разом з помічниками подбає про те, щоб інтегрувати їх в остаточний текст.

 

Подарунок Папи для молодих спостерігачів

Зал засідань Синоду став також свідком вручення окремого подарунка Папи Франциска для молодих спостерігачів, кожен з яких отримав «Docat» – збірник соціального вчення Церкви, натхнений найважливішими папськими документами в цій ділянці, починаючи від енцикліки «Rerum novarum» Лева ХІІІ до «Laudato si’» й «Amoris laetitia» Папи Франциска, який став ініціатором цього видання, назвавши його «підручником знань і путівником» для соціальної активності, задуманим саме для християнської молоді.

 

Завершальні дні Синоду

В той час як комісія трудиться над внесенням зауважень Отців Синоду до Заключного документа, у четвер вранці коло 200 учасників Асамблеї разом з молоддю Римської дієцезії здійснили 6-кілометрову прощу до гробу святого Петра. Ввечері 26 жовтня відбудетеся 20-те загальне зібрання, під час якого, зокрема, буде обрано членів XV Звичайної Ради Синоду Єпископів. Під час 21-го зібрання в суботу вранці буде зачитано підсумковий звіт, а під час 22-го – голосування Заключного документа. Наступного дня Папа Франциск очолить Святу Месу з нагоди закриття XV Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів.

 

*******

 

  • Синод: представлено чернетку Листа до молоді всього світу

Під час 19-го загального зібрання в залі синодальних засідань відбулося представлення проекту Листа до молоді й розпочалося обговорення Заключного документа

Отці Синоду, завершивши безпосереднє обговорення теми XV Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів, яка від 3 до 28 жовтня триває у Ватикані, працюють над її документами.

На початку 19-го загального зібрання, що відбулося вранці, 24 жовтня 2018 р., Преосвященний Еммануель Ґубільяр, Єпископ-помічник Ліонської Архидієцезії у Франції, зачитав чернетку «Листа Синоду до молоді всього світу». Текст, що має попередній тимчасовий характер, прагне промовити до кожного юнака чи дівчини, даючи їм надію та заохочення, запевняючи в тому, що Церква прямує вперед пліч-о-пліч з ними.

Далі Отці Синоду, присутні в залі, вносили свої поправки та зауваження як до Листа, так і до Заключного документа, що був представлений та вручений їм напередодні.

 

*******

 

  • Синодальна проща до гробу святого Петра

Коло двохсот учасників Синоду Єпископів, між якими 100 єпископів та 9 кардиналів і 82 спостерігачі й експерти, до яких приєдналася молодь з парафій Римської дієцезії, здійснили 25 жовтня шестикілометрову прощу до гробу святого Петра. В базиліці Святого Петра до них приєднався Папа Франциск.

Із запрошенням оновити визнання віри «в місці, де святий Апостол Петро свідченням власного життя визнав свою віру в умерлого та воскреслого Господа Ісуса» Папа Франциск звернувся до учасників паломництва до гробу святого Петра, організованого Папською Радою сприяння новій євангелізації для учасників XV Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів, що відбулося 25 жовтня 2018 року.

Отці Синоду, спостерігачі та експерти, разом з представниками молоді римських парафії, пройшли шість заключних кілометрів давнього паломницького шляху «Via Francigena». Проща завершилася Святою Месою при катедральному престолі базиліки Святого Петра, яку очолив кардинал Лоренцо Балдіссері, Генерельний Секретар Синоду Єпископів. Проповідь під час богослуження, в якому взяв участь також Папа Франциск, виголосив архиєпископ Ріно Фізікелла, Голова Папської Ради сприяння новій євангелізації, заохотивши учасників молитви, аби «Петрове визнання віри стало також нашим», що, за його словами, означає «вручити своє життя Господу Ісусові».

 

*******

 

  • Лист Синодальних Отців до молоді

Учасники XV Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів, яка від 3 до 28 жовтня 2018 року відбувалася у Ватикані на тему «Молодь, віра і розпізнавання покликання», звернулися до молоді світу з наступним листом, якого наприкінці Святої Меси з нагоди закриття зачитав кардинал Лоренцо Балдіссері, Генеральний Секретар Синоду Єпископів:

До вас, юнаків і дівчат світу, звертаємося ми, Отці Синоду, зі словами надії, довіри та відради. В ці дні ми зібралися, щоб слухати голос Ісуса, «вічно молодого Христа», та розпізнати в Ньому ваші численні голоси, ваші вигуки радості, жалі та мовчання.

Нам відомо про ваші внутрішні пошуки, радощі та сподівання, про болі й тривоги, що викликають у вас неспокій. Хочемо, аби ви тепер почули слово від нас: прагнемо бути співробітниками вашої радості, аби ваші очікування перетворювалися в ідеали. Ми впевнені, що ви будете готові з вашим прагненням життя дбати про те, щоби ваші мрії втілювалися у вашому житті та в людській історії.

Нехай вас не знеохочують наші недоліки, а наші слабкості та гріхи хай не стануть перешкодою для вашої довіри. Церква є для вас матір’ю, вона не залишає вас та готова супроводжувати вас на нових шляхах, на стежках височин, де сильніше віє подув Святого Духа, розсіваючи тумани байдужості, поверховності та знеохочення.

В той час, коли світ, який Бог настільки полюбив, що дарував йому Свого Сина Ісуса, зосереджений на матеріальних речах, на безпосередньому успіхові, на приємностях і пригнічує найслабших, допомагайте йому підводитися та звертати свій погляд до любові, краси, істини, справедливості.

Протягом місяця ми спільно прямували вперед з деякими з вас і багатьма іншими, що єдналися з нами через молитву та доброзичливість. Прагнемо тепер продовжувати подорож у кожній частині землі, куди Господь посилає нас як учнів місіонерів.

Церква та світ невідкладно потребують вашого ентузіазму. Ставайте супутниками найуразливіших, убогих та поранених життям.

Ви є теперішністю, ставайте світлішим майбутнім.

Ватикан, 28 жовтня 2018

 

*******

 

  • Папа: Впроваджуймо синодальний метод у наші громади

Роздумами про досвід Синоду Святіший Отець поділився з вірними, які в останню неділю жовтня, не зважаючи на проливні грози, зібралися на площі Святого Петра на молитву до Пресвятої Богородиці

Часом відради та надії через важку та відповідальну працю назвав Папа Франциск досвід, пережитий під час чотирьох тижнів синодальних праць. Такими думками він поділився перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 28 жовтня 2018 р., що відбулося після Святої Меси в базиліці Святого Петра з нагоди завершення XV Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів, яка від 3 жовтня відбувалася у Ватикані на тему: «Молодь, віра та розпізнавання покликання».

 

Наставлення слухання

Як зауважив Святіший Отець, перше читання, яке прозвучало під час цього Євхаристійного богослуження, почерпнуте зі старозавітної книги пророка Єремії, було «особливо співзвучним з цим моментом». Це було слово розради, яке ґрунтується на тому факті, що «Бог є батьком Свого народу, любить його та дбає про нього, як про сина, відкриває перед ним горизонт майбутнього», доступну дорогу, якою зможуть пройти «сліпий і кривий, вагітна й породілля».

«Бо Божа надія – це не міраж, як деякі реклами, в яких усі здорові та красиві, а обітниця для реальних людей, з їхніми чеснотами та вадами, потенціалом й слабкістю, як усі ми. Божа надія – це обітниця для таких людей, як ми. Це Боже слово прекрасно виражає досвід, який ми пережити протягом тижнів Синоду: це був час відради та надії», – сказав Глава Католицької Церкви, додавши:

«Він був ним, насамперед, як хвилини слухання: слухати, у дійсності, вимагає часу, уваги, відкритості думки та серця. Але цей труд кожного дня перетворювався у відраду, найперше, через те, що ми мали між собою живу та стимулюючу присутність юнаків і дівчат, з їхніми історіями та внеском».

 

Спільнотне розпізнавання

За словами Папи, завдяки свідченню Отців, багатогранна дійсність нових поколінь увійшла в Синод, так би мовити, з усіх сторін, з кожного континенту та з багатьох різних людських та суспільних ситуацій. Тож з цим «фундаментальним наставленням слухання» учасники Синоду намагалися прочитати дійсність та збагнути знаки часу, здійснюючи «спільнотне розпізнавання у світлі Божого слова та Святого Духа».

«Це один з найгарніших дарунків, які Господь дає Католицькій Церкві – збирати голоси та обличчя найрізноманітніших реалій, щоб, таким чином, могти намагатися чинити інтерпретацію, що рахуватиметься з багатством та складністю явищ, завжди у світлі Євангелія», – сказав Святіший Отець.

 

Синодальний стиль

На думку Глави Католицької Церкви, плоди цієї праці вже «ферментують», подібно до виноградного соку в бочках після винозбору. Синод про молодь, за його словами, був добрим збором урожаю та «обіцяє добре вино». Але перший плід цієї Асамблеї «повинен би полягати в прикладові методу, якого старалися дотримуватися вже від підготовчого етапу».

«Синодальний стиль, головною метою якого не є написання документа, який також є цінним і корисним. Більше від документа, однак, важливішим є те, аби поширився спосіб перебувати і працювати разом, молодь і похилі віком, у слуханні та в розпізнаванні, щоб дійти до душпастирських рішень, що відповідатимуть дійсності», – сказав Святішій Отець.

 

За заступництвом Пречистої

У цьому контексті Папа закликав просити про заступництво Пречистої Діви Марії. «Нехай же Вона допоможе нам без страху впроваджувати в звичайне життя громад те, що ми досвідчили. Нехай же Святий Дух Своєю мудрою креативністю спричиняється до зростання плодів нашої праці, аби й далі прямувати вперед з молоддю всього світу», – побажав Святіший Отець.

 

Нові блаженні з Ґватемали

Після проказування молитви «Ангел Господній», уділивши своє благословення, та звернувшись із закликом щодо трагедії у Пітсбурзі, Наступник святого Петра скерував свою думку до Ґватемали, де напередодні відбулася беатифікація францисканця о. Тулліо Маруццо та мирянина Луїса Обдульйо, «вбитих з ненависті до віри під час переслідування Церкви, заанґажованої в поширення справедливості та миру».

«Прославляємо Господа та ввіряємо їхньому заступництву Гватемальську Церкву та всіх братів і сестер, які, на жаль, також і сьогодні в різних частинах світу, переслідувані та те, що є свідками Євангелія», – сказав він, закликавши привітати блаженних оплесками.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Історія ЧСВВ OSBM

Історія Провінції

Історія монастирів

Помʼяник Провінції

 

Авторські права 2018 © Провінція Святого Миколая. Василіянський Чин Святого Йосафата в Україні. Усі права захищені.