АНОНС: Посвячення стели «Царя Христа» в Малоберезнянському монастирі

Деталі: Категорія: Анонс подій (оголошення); Опубліковано: Четвер, 22 жовтня 2020, 12:18; Автор: Адміністратор; Перегляди: 2748

25 жовтня 2020 р. Б., у Неділю Царя Христа, в Малоберезнянському монастирі відбудеться посвячення стели «Царя Христа», яка є центром монументально-скульптурного ансамблю, створеного в цій Обителі.

Розпорядок богослужінь:

9:30 – Утреня

11:00 – Недільна Божественна Літургія

– Процесійний хід з храму до монументального комплексу

– Посвячення стели, подячні промови, окроплення свяченою водою

ОПИС:

Монументально-скульптурний ансамбль «Царя Христа» розташований на Чернечій горі Монастиря Св. Миколая Отців Василіян у селі Малий Березний.

Монумент гармонійно пов`язаний з архітектурним середовищем чернечої обителі й вирізняється своєю особливою архітектурною ідеєю серед місцевих краєвидів.

Домінуючою скульптурою ансамблю є статуя Христа, що височіє над усім комплексом. Скульптура розміром 2 м. 60 см. розташована на висоті 11 м. і стоїть на колоні, що виконана в стилізованому доричному ордері. Постать Христа є змодельована пластичними засобами класичної скульптури. Відлита в білому бетоні з мармуровою крихтою. Одяг Христа оздоблено сусальним золотом. Корона, скіпетр та держава виконано в бронзі технікою чеканки та фрезерування.

Колона опирається на архітектурний елемент з класичними карнизами та портиком, на фронтонах якого – рельєфні розетки християнської символіки: «Риба і хліб», «Корабель», «Агнець». Центральною розеткою є герб Василіянського Чину.

Риба та хліб – символи, що зустрічаються найчастіше в найдавніших римських катакомбах і означають Самого Христа, а також – Таїнство Євхаристії.

Корабель – це символ першої апостольської громади, яка згодом стала Церквою, великим кораблем – місцем спасіння й порятунку людини.

Агнець – символ покути, смирення, лагідності й слухняності Христа. Пророкуючи про покутну жертву Христа, Йоанн Хреститель біля Йордану вимовив, вказуючи на Ісуса: «Ось Агнець Божий, що бере на Себе гріхи світу» ( Ів. 1,29).

Герб Василіянського Чину Св. Йосафата складається з обрамленого дугою вогняного стовпа, що символізує полум’я любові, як постійний дороговказ для монаха-василіянина в служінні Богові й ближнім; вогняний стовп також є символом Св. Василія Великого; над ним зображено сонце – символ самого Спасителя-Життєдавця; в сонці вміщена монограма Ісуса Христа, над якою є хрест, як знак слідування за Ним. Увесь герб оточує вінок із двох галузок: дубової й лаврової. Дубова галузка символізує постійність і міць у духовному рості й працях, а лаврова – есхатологічну, вічну нагороду для переможців.

Основна частина монументу оздоблена карнизами, пілястрами в стилізованому класичному ордері. З чотирьох сторін розміщено сюжетні рельєфи. На фасаді – рельєф «Зіслання Святого Духа», з боків – «Вознесіння», «Воскресіння» та «Різдво Христове».

Зіслання Святого Духа в Малоберезнянській обителі є найбільшим відпустовим святом. У 1806 році мукачівський єпископ Андрей Бачинський проголосив Малоберезнянський монастир відпустовим місцем. Монастирська церква силою «бреве» папи Пія VII у це свято наділена повним вічним відпустом.

Свята Різдва, Воскресіння і Вознесіння – одні з найбільших християнських свят, які представляють ключові моменти історії спасіння людини, що її довершив Господь наш Ісус Христос.

Нижню частину монумента оздоблено карнизами та картушами ліпнини. По чотирьох кутах основи монумента стоять скульптурні статуї Свв. Отців Церкви: Св. Василій Великий, Св. Миколай, Св. свящмуч. Йосафат, св. Іван Золотоустий.

Св. Василій Великий (330-379 рр.) – архиєпископ Кесарії Каппадокійської, церковний письменник і богослов, засновник спільного монашого життя та Патріярх Василіянського Чину.

Св. Миколай Чудотворець (270-345 рр.) – архиєпископ Мир Лікійських, покровитель Провінції Св. Миколая та Малоберезнянського монастиря Чину Св. Василія Великого.

Св. Священномученик Йосафат Кунцевич, ЧСВВ (1580-1623) – архиєпископ Полоцький. Разом із Св. Василієм є провідною постаттю Василіянського Чину, яка дала поштовх оновленню чернечого життя.

Св. Іван Золотоустий (347-407 рр.) – архиєпископ Константинополя, визначний проповідник з титулом «Золотоустий», релігійний полеміст і «Вселенський Учитель».

Скульптури розміром 1 м. 97 см. встановлені на класичні тумби, які оздоблені тягами та ліпниною.

Весь монумент виконано в білому бетоні з мармуровою крихтою технікою лиття. Монументально-скульптурний ансамбль доповнює балюстрада з вазами та ліхтарями, що підкреслює загальну стилістику монумента.

Цей монументально-скульптурний комплекс збудовано

на честь і славу Господа й Бога нашого Царя Христа

в подяку за відродження Монастиря Отців Василіян у Малому Березному

в 30-ту річницю виходу з підпілля греко-католицької церкви в Україні

посвячення – в Неділю Царя Христа

дня 25 жовтня 2020 року Божого

Свято Христа Царя – одне з католицьких свят, яке було встановлене Папою Римським Пієм XI 11 грудня 1925 року. Свято полягає в шануванні Христа, як Царя Всесвіту.

Метою встановлення свята було підкреслити нерозривний зв’язок між Христом і Церквою на тлі наступу атеїзму, що ширився у Європі на початку ХХ ст. Датою святкування цього празника є остання неділя жовтня.

Монументальний комплекс було виконано завдяки фундаторам і доброчинцям родини Цибика Андрія з Малого Березного. Автори проекту та виконавці робіт: Волосянський Йосип, Волосянська Ольга, Мостовий Ростислав.