10 червня 2014 р., став радісним днем не лише для сестер Чину Святого Василія Великого, але, також, для цілого Василіянського Чину та нашої Церкви, адже цього дня минає 95-тиліття від дня народження с. Ольги Марії Ладжун, ЧСВВ. Прекрасні роки с. Ольги, її світла та ясна пам’ять роблять нас близькими до подій з майже столітньої давності. Вихованка, свідок життя і діяльності великого о. Августина Волошина, Президента Карпатської України, блаж. священномученика Павла Гойдича, та багатьох інших велетів духа, її особа є як ніколи цікавою та непересічною для сучасника.
Як і належиться духовній людині, с. Ольга, а разом з нею її духовні сестри, миряни, і просто друзі подякували у молитві Господеві за дар життя. Архиєрейську Літургію з цієї нагоди у Святовознесенському греко-католицькому соборі у м. Хусті очолив Правлячий Архиєрей Мукачівської Греко-католицької єпархії Владика Мілан Шашік. Серед духовних осіб були присутні о. Василь Зейкан, парох та декан Хустський, о. Веніамин Довганич, ЧСВВ, Настоятель Мукачівського монастиря, о. Михайло Станко, Настоятель Імстичівського монастиря, о. Тарас Іванина, ЧСВВ, Настоятель Боронявського монастиря, о. Даниїл Дербаль, ЧСВВ, Намісник Малоберезнянського монастиря, о. Павло Кречун, ЧСВВ, Вікарій Провінції Святого Миколая на Закарпатті, а також інші єпархіяльні священники. З провінційного осідку сс. Василіянок у м. Львові приїхала Провінційна Настоятелька мати Миколая Ромах, ЧСВВ разом з сестрами. З Перечинського монастиря сс. Василіянок приїхала Настоятелька с. Єлена Шикітка, ЧСВВ. Особливими гостями свята були родичі с. Ольги з її малої батьківщини с. Руські Комарівці, Ужгородського району, що на Закарпатті.
На закінчення Архиєрейської Літургії Преосвященний Мілан нагородив с. ювілярку Орденом ІІ ступеня священномученика Теодора Ромжі «з нагоди 95 – ти ліття з дня народження та як вираз подяки за ревне служіння Христові в його Церкві в богопосвяченому житті.»
Після многоліття владика, духовенство та миряни привітали с. Ольгу зі святом. А на завершення відбулася святкова трапеза.
с. Ольга Марія Ладжун, ЧСВВ (біографічна довідка)
Марія (монаше ім’я с. Ольга), народилася 10 червня 1919 р. у селянській сім’ї Ладжунів у с. Руські Комарівці, Ужгородського району на Закарпатті. Батько Марії загинув під час першої Світової війни, залишивши молодою вдову та двоє маленьких дівчаток: Марію та Єлизавету. У 1924 році, п’ятирічну Марійку віддають до ужгородського сиротинця, яким опікувалися сс. Василіянки. Вже від дитинства дитина мала можливість спілкуватися з сестрами та приглядатися до монашого способу життя. Це і сформувало бажання посвятити своє життя для служіння Богові у монашому житті. Живучи у сиротинці Марія вступає до початкової школи, далі навчається 4 роки у так званій горожанській школі.
У 1936 році, шістнадцятилітня Марійка вступає на новіціят сс. Василіянок у м. Ужгороді, яким керували сестри з Станіславова (тепер Івано-Франківськ). Цього ж року отримує монаші облечини та нове монаше ім’я Ольга. Після трьохрічного новіціяту, 1938 р. складає тимчасові обіти у ЧСВВ. Також, у цей час, вчиться в Учительській семінарії у м. Ужгороді, де отримує диплом вчителя початкових класів. Вчителює у м. Великому Бичкові.
Будучи у монастирі, в 1941 році, с. Ольга іде на навчання до Угорщини, де вступає в Сигетський університет на біологічний факультет. Через два роки с. Ольга повертається до Ужгорода.
28 серпня 1944 року в Ужгородському монастирі сс. Василіянок, під звуки гармат складає свої довічні обіти Богові.
Після закриття монастиря у 1945 р. с. Ольга, як і багато її співсестер, змушені покинути монастир та шукати праці та дах над головою, адже їх діяльність як монахинь у радянській державі була заборонена.
З 1946 по 1949 рік працює бухгалтером у різних державних організаціях. У 1950 році починає працювати за фахом у початковій школі у с. Середнє на Ужгородщині, де вчителює неповних 20 років.
Упродовж усіх цих років с. Ольга перебуває під пильним оком енкаведистів, проте і надалі залишалася монахинею та зберігає вірність своїм монашим обітам. Відвідування недільної Літургії у римо-католицькій церкві та спілкування з іншими сестрами по Чину у часи заборони вимагали від с. Ольги великої пильності.
Лише у 1996 році с. Ольга повернулася до спільнотового с.ршого життя у Мукачівському монастирі сс. Василіянок.
У 2008 році с. Ольгу було переведено на служіння до Хустського монастиря с.. Василінок, де вона живе і сьогодні.
Повідомив о. Лука Буняк ЧСВВ