Історія відпустового празника Св. Миколая Чудотворця в Малоберезнянському монастирі

Деталі: Категорія: Останні новини; Опубліковано: П'ятниця, 16 грудня 2016, 14:32; Автор: Адміністратор; Перегляди: 3137

Історики, такі як о. Анатолій Кралицький ЧСВВ, о. Йоанікій Базилович ЧСВВ, та о. Атанасій Пекар ЧСВВ, вказують на заснування монастиря в Малому Березному рік − 1742. Хоча, на місці, де тепер стоїть монастир, вже в ХVст. жили монахи, хоч їх було мало, лише два або три.

У свою чергу, Н. Клин зазначає, що у 1580-1634 роках побудували там церкву і монастир. Слід зважати і на таку обставину, що збереглася монастирська печатка. Історик Л. Цуга пише, що печатка є найдавнішим свідченням діяльності монастиря; на ній викарбувано рік – 1435.

За свідченням о. Йоаникія Скрипки, ЧСВВ († 1769 р.), уродженця Стропкова, який у 1730 р. вступив до монастиря у Малім Березнім і там відбував свій новіціят знаємо, що початком наступного, чи пак ХVІІІ ст. Малоберезнянський монастир, присвячений св. Миколаю, був уже вповні діяльний, з монастирською школою-новіціятом для вступників до чернечого життя.

1730 р. ігуменом для Малого Березного був назначений ревний монах, о. Гедеон Пазин († 1754 р.), який без найменшого зволікання взявся до упорядкування монастирських справ, передовсім до матеріяльного забезпечення монастиря. Згодом, при помочі Цісарського Релігійного фонду й пожертв побожних людей, він взявся до розбудови мурованого монастиря, що його завершив 1742 р. і саме тоді, коли він задумав розпочати будову церкви, нагло помер протоігумен Г. Булко († 1742 р.). Його наступником був вибраний Гедеон Пазин, ЧСВВ.

о. Гедеон Пазин, як Малоберезнянський ігумен, залишив по собі значні фонди, так що його наслідник, Гервасій Камінський мав змогу прихапцем збудувати при монастирі величаву муровану церкву. Її врочисто освятив 1752 р. у празник св. Миколая єп. Мануїл Ольшавський. Звідси пішла назва монастиря – Святомиколаївський. Тут ще слід згадати, що під час ігуменства Іринея Зельного, ЧСВВ (1856-1863) монастирська церква була відновлена й по-мистецьки оздоблена.

Протягом ХХ ст. Святомиколаївський монастир гарно розгосподарювався. Тут розквітало й монаше життя. 1806 р. єп. А. Бачинський († 1809 р.) проголосив також і Малоберезнянський монастир відпустовим і виклопотав з Риму різні привілеї та індульгенції на храмовий празник – св. Миколая (19 грудня за ст. ст.).