Відбулася проща до собору Святого Петра в Римі з нагоди відзначення 150-річчя від канонізації святого Йосафата

Деталі: Категорія: Останні новини; Опубліковано: Вівторок, 27 червня 2017, 06:08; Автор: Адміністратор; Перегляди: 2173

У неділю 25 червня 2017 року відбулася проща до собору Святого Петра в Римі з нагоди відзначення 150-річчя від канонізації святого Йосафата Кунцевича, Архиєпископа Полоцького.

Перед полуднем площа Святого Петра в Римі виповнилася великою кількістю паломників з усіх кінців світу, які прибули, щоб взяти участь у молитві «Ангел Господній» разом із Папою Франциском і почути його пастирське слово. Серед них було багато українців, які прибули з України, з різних міст Італії та інших частин світу на прощу, організовану з нагоди відзначення 150-річчя від проголошення святим священномученика Йосафата. Разом з українцями греко-католиками участь у цій прощі взяли священнослужителі та вірні інших Східних Церков візантійського обряду.

Молитва «Ангел Господній» з Папою Франциском

О 12 год. Папа Франциск звернувся до прочан, присутніх на площі Святого Петра, і пригадуючи слова Євангелія про висилання апостолів на місію (Мт 10,26-33), сказав: «Господь Ісус, покликавши і виславши своїх учнів на місію, повчає і готує їх, як мають діяти у випробуваннях і переслідуваннях, з якими вони змушені будуть зустрітися». Місія – не туризм, тому випробування і труднощі, переслідування, як показує життя самого Ісуса Христа, супроводжують проголошення Євангелія. Це лякає, та це правда. Але, як свого часу апостолам, так і нам, християнам сьогодення, Христос каже: «Не бійтеся! » Ніколи не потрібно забувати цих слів Ісуса Христа, бо Він завжди з нами.

Папа закликав усіх до молитви за тих християн, які страждають за віру, й до подяки Богові за те, що вони, не зважаючи на труднощі й переслідування, «не перестають мужньо та вірно свідчити свою віру».

Звертаючись після молитви «Ангел Господній» до різних груп прочан, присутніх на площі, папа привітав паломників Української Греко-Католицької Церкви. «Особливо хочу привітати Верховного Архиєпископа, Єпископів, священиків і вірних Української Греко-Католицької Церкви, а також паломників із Білорусі, які спогадують 150-річчя канонізації святого Йосафата. Єднаюся з вами духовно в Божественній Літургії, яку незабаром будете служити в соборі Святого Петра, просячи в Господа для кожного з вас мужності в християнському свідченні та дару миру для дорогої української землі».

Божественна Літургія в соборі Святого Петра

Після молитви з Папою Франциском прочани увійшли до собору Святого Петра, де на головному престолі невдовзі мала розпочатися Божественна Літургія в українсько-візантійському обряді.

О 13 год. священослужителі процесійно вийшли із захристії базиліки до головного престолу і почалася Свята Літургія, яку очолив Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук. З ним співслужили Кардинал Курт Кох, Президент Папської Ради для сприяння єдності християн, Архиєпископ Циріл Васіль, ТІ, Секретар Конгрегації для Східних Церков, Високопреосвященні владики Володимир Війтишин, Архиєпископ і Митрополит Івано-Франківський, Василь Семенюк, Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський, Преосвященний владика Діонісій Ляхович, ЧСВВ, Апостольський візитатор українців греко-католиків в Італії та інші єпископи Української Греко-Католицької Церкви, які прибули на прощу з України, інших країн Європи та з Канади. У Святій Літургії взяли участь Протоархимандрит Василіянського Чину Святого Йосафата о. Ґенезій Віомар, Апостольський візитатор білорусів греко-католиків Архимандрит Сергій Ґаєк, Апостольський адміністратор Ньїредьгазької греко-католицької єпархії в Угорщині о. Авель Сошка, ЧСВВ, та більше сотні священиків УГКЦ, інших східних католицьких та латинської Церков. Ще кілька десятків священиків служили людям святою Тайною Покаяння.

У богослуженні взяли чисельну участь священики і брати Василіянського Чину Святого Йосафата (як з монастиря Головної управи в Римі, та і з різних країн, де діє Чин), а також монахи Студійського Уставу і представники інших спільнот. У Святій Літургії взяли участь представники різних жіночих чернечих спільнот, зокрема сестри Чину Святого Василія Великого, Згромадження сестер служебниць Непорочної Діви Марії, Згромадження сестер святого священномученика Йосафата, Згромадження сестер катехиток святої Анни, сестри Згромадження Воплоченого Слова. Були присутні і представники дипломатичного корпусу, зокрема, Посол України при Святому Престолі Тетяна Іжевська та Посол Канади при Святому Престолі Деніс Савойя. У Божественній Літургії участь взяли тисячі прочан з України, з різних частин Італії та інших країн.

Богослуження прикрасив своїм чудовим співом хор Івано-Франківської вищої духовної семінарії святого Йосафата, а студенти Папської Української Колегії Святого Йосафата в Римі забезпечили прислугу під час літургійних обрядів та слідкували за дотриманням загального порядку. Голова Товариства «Свята Софія» і ректор собору Святої Софії в Римі о. Марко Семеген виконував обов’язки головного церемонієра.

У своєму пастирському слові після прочитання Євангелія Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, нав’язуючи до слів недільного євангельського читання про світло, яке має просвічувати око і життя людини, наголосив, що святий священномученик Йосафат, проголошений святим Католицької Церкви 150 років тому, став справді «світлим світильником», який випромінював Боже світло, – як про це співаємо в тропарі на його честь.

Святий Йосафат, який свою святість здобував у монашій спільноті і ввібрав у себе духовну історію і молитовне багатство Київської Церкви, був перейнятий прагненням єдності Церков. Він молився з тих самих книг, що і наші нез’єднані браття, і з цієї спадщини виніс прагнення віднови єдності Церкви. Проте Святий Дух підняв Йосафата над його епохою, часом, стосунками між різними Церквами. «Незважаючи на роки і століття, його дух, його приклад, його особа здатна сьогодні зібрати десятки тисяч людей до того самого місця, де він був канонізований, аби за його посередництвом єднатися із Богом».

Звертаючись до паломників, Предстоятель УГКЦ додав: «Ми сьогодні отримали особливий привілей і дар від Бога. Бо в цій прощі ми принесли до цього храму біль, сльози, кров, страждання України. За особливим дозволим Святішого Отця, ми прагнемо скласти все те, чим живе тіло нашого народу, на цей престол апостола Петра». «Ми сьогодні просимо, щоб силою і діянням Святого Духа наші болі і страждання перетворилися на чисту безкровну жертву нашого Спасителя. І звідси, із гробу апостола Петра, наче чистий пахучий дим молитовного кадила вознесилася до Престолу небесного. Сьогодні просимо святого Йосафата, у з’єднанні із апостолом Петром, про молитву за Україну. Ми прагнемо тут молитися за мир на нашій українській землі, який приходить з небес і якого світ не має. Ми прагнемо будувати вільну і незалежну європейську Україну, просвічуючи її силою і світлом Христового Євангелія. Ми сьогодні просимо, щоб Господь Бог надихнув серця всіх християн України вогнем, прагненням святого Йосафата до єдності, – «щоб усі були одно», як про це молився і заповідав нам наш Спаситель», – сказав Блаженніший Святослав.

На закінчення Божественної Літургії слово до учасників спільної молитви мав кардинал Курт Кох, слова якого італійською мовою синхронно перекладав на українську о. Теодосій Грень, ЧСВВ. Кардинал Кох привітав усіх паломників, які прибули вшанувати святого Йосафата в 150-ту річницю від його канонізації, і зазначив, що Святий Йосафат є прикладом християнського мучеництва, яке виявляє найвищу цінність віри. Цей досвід мучеництва за віру довелося прожити всій Українській Греко-Католицькій Церкві, зокрема, в минулому столітті. Кардинал Кох згадав про історичний період, коли християни віддавали життя за те, щоб визнавати віру згідно з власною конфесією, нерідко зазнаючи смерті з рук одні одних. Сьогодні ми знову є свідками не менш жорстоких, ніж колись, переслідувань християн, де всі Церкви і конфесії мають мучеників. Ми бачимо «екуменізм крові», як його називає Папа Франциск, коли християни, незалежно від конфесійної приналежності, зазнають переслідування, і навіть смерті, лише за те, що є Христовими учнями.

«Екуменізм крові для Святішого Отця є найпереконливішим знаком екуменізму сьогодення. Молимося і надіємося, що кров настільки численних мучеників нашого часу стане засівом єдності єдиного Христового Тіла», – сказав кардинал Курт Кох, наголошуючи, що мучеництво – це найвища форма свідчення віри, й усі ми покликані свідчити красу та істинність віри, до мужності свідчення, тобто, бути послідовними, вірогідно живучи вірою та даючи Євангелію людське обличчя.

Глава УГКЦ подякував Президентові Папської Ради для сприяння єдності християн за слово й участь у Євхаристійній молитві, попросив його бути речником Української Греко-Католицької Церкви перед несправедливими звинуваченнями та ще раз запевнив, що УГКЦ не є перешкодою для екуменізму.

Після завершення Літургії Блаженніший Святослав повідомив, що Папа Франциск надає особливий відпуст учасникам цього богослуження, а тому запросив всіх проказати, для отримання цього відпусту, молитву в наміреннях Святішого Отця та уділив своє архиєрейське благословення.

Також предстоятель УГКЦ звернувся із словами вітання до учасників спільної молитви і склав глибоку подяку організаційному комітетові цієї прощі, який очолює владика Діонісій Ляхович, за величезну працю по її організації.

Після подячного «Многоліття» та молитви за Україну священики Василіянського Чину та єпископи процесійно перейшли до престолу святого Василія, у якому спочивають мощі святого Йосафата. Там під час співу «Величання» святому Йосафатові церковні ієрархи вшанували, поцілувавши престол, мощі цього українського святого, сина Волинської землі, якого особа, святість, приклад і мучеництво переходять межі країн і народів і є невпинним закликом до єдності всіх християн, згідно із словами Ісусової молитви, «щоб усі були одно».

Повернувшись до головного престолу, священослужителі та вірні зробили спільну фотографію, після чого священики і владики процесійно вийшли до захристії собору.

Учасники національної, а фактично, міжнародної, прощі до собору Святого Петра, де спочивають мощі святого Йосафата, з піднесеним настроєм та збагачені Божою благодаттю покидали цей головний католицький храм світу.