Релігійний журнал МІСІОНАР в Інтернеті

Деталі: Категорія: Останні новини; Опубліковано: Вівторок, 01 травня 2012, 13:37; Перегляди: 3900

Один із найстаріших в Україні релігійних журналів «Місіонар», який виходить і нині, 1 травня святкує свої 115 років. З нагоди цієї дати його керівництво вирішило осучаснити журнал та випускати його також і в електронній версії.

Відтепер часопис має власну сторінку – www.misionar.info. Як наголошують видавці, інтернет-видання «Місіонар» – це релігійно-культурне періодичне видання, яке не має аналогів у Україні. А метою проекту є не просте відтворення минулого, але й спроба творення нової дійсності.

«У сучасному світі, коли дедалі більше людей віддає перевагу Інтернету, було вирішено створити електронну версію видання і, в такий спосіб, поєднати довоєнні номери журналу з часописом, відновленим двадцять років тому» – зазначає керівництво журналу.

Видавці «Місіонару» обіцяють, що інформативне наповнення сайту не відрізнятиметься від друкованого видання. Водночас його доповнюватимуть нові рубрики, які передаватимуть історичне минуле крізь призму часу. Зокрема, це стосується розділу «Ретро - світлини». У рубриці «Ретро – місіонар» буде розміщено копії передвоєнних номерів журналу. Також видання матиме архів усіх чисел часопису від першого до останнього (1897 –1944 роки).

Автори проекту – Олена Ковальська та Ігор Чава – запрошують до співпраці духовних осіб, активістів християнських організацій та істориків.

Історична довідка від редакції "Місіонар": У ХІХ ст. українці в черговий раз були змушені доводити свою національну ідентичність: право на свою мову, історію, традиції та віру. В цей час майбутній митрополит, а тоді ігумен Львівського василіянського монастиря Андрей Шептицький, і перший редактор журналу о. Плятонід Філяс ініціюють видання греко-католицького журналу, який отримав назву «Місіонар».

Часопис швидко набуває популярності, про що свідчать рубрики «Розмовна картка», «Питання і Відповіді», «Листи з краю до Місіонаря», «Нам пишуть». Поступово редакція збільшує наклад видання. Впродовж року до редакції надійшло близько півтора тисячі листів.

Довоєнний «Місіонар» вражає своєю індивідуальністю. Щороку змінюється його зовнішній вигляд, урізноманітнюються тематики, хоча основні рубрики залишались незмінними: «Подяки за вислухані молитви», «Календар на наступний місяць року», «Щоденна молитва», «Прохання про молитву».

Провідне місце на сторінках журналу посідали повчання Церкви, роздуми про значення душпастирської праці, коментарі до Біблії, Житія Святих. Важливе значення мали друковані перекази, оповідання та сценарії, присвячені Різдву, святу Миколая, адже їх використовували читачі у святкових виставах, особливо у селах. Відтак, публікації мали і морально – виховне значення, особливо для молоді.

Журнал стає духовним посередником між церквою і громадою. Його мета – бути своєрідним дороговказом у формуванні національно – духовної свідомості, виховання віри, підтримка у скрутні часи, встановлення позицій і впливу Греко-католицької Церкви в українському народі, свідчення пастирської любові і відданості людям, поширення культу Христового Серця.

«Місіонар» за майже півстоліття став живим друкованим словом і духовним провідником для кожної християнської родини не лише в Галичині, а й на Закарпатті, Волині, Холмщині та за кордоном. Для українців – емігрантів журнал став своєрідним вікном в Україну.

За матеріалами: risu.org.ua