Smaller Default Larger

Пам'яті о. Мелетія Малинича ЧСВВ: 15-та річниця відходу до вічності

 

 

Отець Мелетій Михайло Малинич ЧСВВ

1911-2003

НЕХАЙ БУДЕ ЙОМУ ВІЧНАЯ ПАМ'ЯТЬ!

 

Народився отець Мелетій 11 жовтня 1911 р. в багатодітній родині. До Василіанського Чину вступив на Закарпатті в 1926 р. і свої перші тимчасові обіти склав у 1928 р., а вічні – у 1936 р.

Висвячений на священика 17 грудня 1937 р. єпископом Олександром Стойкою.

Вкінці 1940 року був заарештований за „проукраїнську політику” василіян, разом з: о. Діонізієм Дребітко ЧСВВ, о. Богданом Мересієм ЧСВВ, о. Полікарпом Лозаном ЧСВВ, о. Йосифом Завадяком ЧСВВ та о. Антоніє Станканинцем ЧСВВ. В Ужгородському монастирі, над затриманими ченцями провели слідство і відправили їх до в’язниці у м. Будапешт (Угорщина), а опісля – до Будапештського монастиря отців Єзуїтів.

Після недовгого перебування у монастирі отців Єзуїтів в Будапешті, о. Мелетія разом з іншими українськими василіанами, під супровід конвою, відправили у Румунську Трансільванію до василіанського монастиря в с. Нікула, поблизу міста Герла. Цей період о. Мелетій описав у своїй книжці „Із нашого церковного Минулого”.

Повернувшись з Румунії, проживав у Мукачівському монастирі. Після заснування Ужгородського монастиря у 1912 році, працював тут у василіанській гімназії.

У 1943 році брав участь у місійних заходах, які проводили Василіяни на Закарпатті.

В історичних матеріалах залишилося студентське посвідчення о. Малинича, яке вказує, що у 1945 році, він був студентом Державного Закарпатського Університету, на біологічному факультеті.

На початку радянської окупації Закарпаття, о. Мелетій проживав у Малоберезнянському монастирі. У 1946 році, був Настоятелем цього монастиря.

Зі спогадів про той період, о. Мелетій згадував, що Малоберезнянський монастир перебував на лінії вогню – німецькі війська, відступаючи, обстрілювали з монастиря гарматами радянські війська. Щодо діяльності, радянське керівництво дозволяло виголошувати проповіді у монастирі під час богослужінь, але органи безпеки весь час давали розпорядження, що і як проповідувати.

Після ліквідації комуністами василіянського монастиря в Малому Березному в 1948 р. сповняв підпільне священиче служіння у Великоберезнянському і Воловецькому районах. Офіційно працював на у Карпатській Дослідній Станції. Згодом, до часу відродження Греко-Католицької Церкви і Василіянського Чину проживав у Сваляві на Закарпатті. Тут, в умовах підпілля виховував кандидатів до монашого стану і кандидатів до священства.

В часах підпілля написав чимало праць, серед яких найважливіші:

  • „Із нашого церковного минулого”.
  • „Православ’я і неправослав’я у світлі церковного року”.
  • „В знаках часів”.

З 1994 р. був духівником і сповідником у Малоберезнянському монастирі.

Помер о. Мелетій 1 листопада 2003 року. Похований у Малоберезнянському монастирі.

 

********************

 

Фотографії з життя о. Мелетія Малинича ЧСВВ

 

Брат Мелетій після складення перших обітів

 

Брат Йосиф Завадяк ЧСВВ і брат Мелетій Малинич ЧСВВ

 

*******

Студентський квиток бр. Мелетія

 

 *******

*******

о. Мелетій (крайній праворуч), в центрі – о. Йосиф Завадяк ЧСВВ, зліва – о. Панкратій Гучко ЧСВВ.

 

Монастир оо. Єзуїтів в Будапешті (Угорщина), в якому о. Мелетій перебував перед виселенням в Румунію, у 1941 р.

 *******

*******

 

Імстичівський монастир, 1950 р. - перед ліквідацією.

 

о. Мелетій після ліквідації Василіянських монастирів радянською владою.

 

о. Мелетій на роботах у Карпатській дослідницькій станції, 60-ті рр. 20 ст.

 

п. Петро Юрійчук з дружиною в гостях у о. Мелетія, 60-ті рр. 20 ст.

 

о. Мелетій та о. Борис Краснобродський ЧСВВ в Малоберезнянському монастирі, 90-ті рр. 20 ст.

 

 

о. Мелетій в Малоберезнянському монастирі, 90-ті рр. 20 ст.

 

*******

 *******

Останні роки життя о. Мелетія. Малоберезнянський монастир.

 

Місце поховання о. Мелетія – монаший цвинтар у Малоберезнянському монастирі.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

НОВИНИ ЦЕРКВИ

Історія ЧСВВ OSBM

Історія Провінції

Історія монастирів

Помʼяник Провінції