Вшанування 230-ліття від дня народження о. Михайла Лучкая

Деталі: Категорія: Останні новини; Опубліковано: Вівторок, 19 листопада 2019, 22:38; Автор: Адміністратор; Перегляди: 2665

19 листопада 2019 р. Б., в Ужгородському греко-католицькому храмі Преображення Господнього (на Цегольні), відбулося вшанування видатного закарпатського вченого, духовного і громадського діяча о. Михайла Лучкая, з нагоди 230-ліття від дня його народження.

Вшанувати о. Михайла Лучкая зібралася ужгородська інтелігенція, викладачі та студенти навчальних закладів, зокрема Закарпатської академії мистецтв.

Найперше відбулося молитовне вшанування М. Лучкая, яке на місці його поховання очолили отці Василіяни Провінції Св. Миколая: о. Франціск Онисько та о. Лука Буняк. Каплиця, з пам’ятною таблицею, де спочивають його тлінні останки, вбудована у новий греко-католицький храм. Тут і була відслужена Панахида за його упокій та вічну пам’ять.

Опісля були сказані промови про життя і творчість М. Лучкая, які виголосили: директор видавництва «Ґражда» Іван Ребрик, заслужений художник України Іван Дідик, мистецтвознавець, доцент ЗАМ Михайло Сирохман, доктор мистецтвознавства Михайло Приймич, доктор історичних наук Сергій Федака, доцент УжНУ Володимир Кришеник, викладач коледжу мистецтв ім. А. Ерделі ЗАМ Зіновій Антонишин та проректор ЗАМ Наталія Ребрик.

На знак вшанування цієї ювілейної дати, отці Василіяни та студенти поклали до крипти квіти, а на завершення заходу прозвучав гімн «Боже, великий, єдиний…».

Фото: Томаш Лелекач і о. Франціск Онисько ЧСВВ

Біографічна довідка про о. Михайла Лучкая

о. Михайло Лучкай народився 19 листопада 1789 року у Великих Лучках на Мукачівщині, у сім'ї багатодітного греко-католицького священика Михайла Попа. Михайло був старшим і мав чотирьох сестер (Марія, Катерина, Анна, Пелагія) та брата (Іван).

Початкову освіту отримав у рідному селі, потім навчався в Другетівській гімназії в Ужгороді. У 1812 році закінчив філософські студії у гімназії Великого Варадину (тепер — Румунія). Продовжив освіту в греко-католицькій семінарії Святої Варвари у Відні (1812-1816), відвідував лекції в університеті.

В 1817-1827 роках Лучкай − бібліотекар, архіваріус та керівник консисторії Мукачівського єпархіального управління, директор міської школи в Ужгороді. У 1826 році прийняв ієрейські свячення з рук єпископа Алексія Повчі, і його було призначено парохом Ужгородського Свято-Преображенського храму.

28 липня 1829 року Михайло Лучкай виїхав до Італії, де був придворним парохом герцога Карла Людовика Бурбона в місті Лукка разом із дяками В. Талапковичем та І. Микуличем.

В Італії о. Михайло захопився вивченням архівних матеріалів та філологією. Як наслідок його праці − видання «Граматика слов'яно-руська: або старослов'янська і теперішня, поширена у карпатських горах, малоросійська мова, що є живим її діалектом» (Буда, 1830).

У 1830 році повернувся до Закарпаття, де до кінця життя був парохом Ужгородського Свято-Преображенського храму (на Цегольні), 1831-1843 роки; служачи тривалий час єпархіальним шкільним референтом, сприяв заснуванню та впорядкуванню парафіальних шкіл на території єпархії.

Помер Михайло Лучкай 3 грудня 1843 р. Похований на території Преображенського храму.

Творча і видавнича діяльність

У 1830 Михайло Лучкай видав, у м. Буда «Граматика слов'яно-руська: або старослов'янська і теперішня, поширена у карпатських горах, малоросійська мова, що є живим її діалектом» (написана і видана латиною) − першу на Закарпатті українську граматику з широким використанням народної розмовної мови та фольклору. Сучасники високо оцінили працю вченого. Члени галицького гуртка «Руська трійця» Я. Головацький, М. Шашкевич та І. Вагилевич глибоко поважали автора граматики і вважали його працю найкращою з-поміж усіх, створених на західноукраїнських землях.

Лучкай завжди виступав проти денаціоналізації українського населення Закарпаття та відзначав кровну спорідненість закарпатських українців з українцями інших західноукраїнських земель та Наддніпрянщини.

У 1831 році Михайло Лучкай видав «Церковні бесіди на всі неділі року».

Твором, який уславив ім'я Михайла Лучкая, стала написана латиною шеститомна «Історія карпатських русинів» (за життя не видана). Для її написання ним були використані архівні матеріали Мукачівської греко-католицької єпархії, літописи та тогочасна і давня література. У цій праці він довів автохтонний (місцевого походження) характер руського (українського) населення Закарпаття, які заселили цей край задовго до приходу угорців. Перші чотири томи у перекладі українською мовою опубліковано у Пряшеві в «Науковому збірнику Музею української культури» у Свиднику (1883-1891). Тривалий час праця зберігалася у бібліотеці Ужгородського національного університету. З 1999 р., видання «Історії…» здійснює ужгородське видавництво «Закарпаття».