3 травня 2020 р. Б., в третю неділю після Пасхи, коли в Церкві спогадується, як жінки-мироносиці йшли намастити поховане Тіло Ісуса й стали свідками Його Воскресіння, Протоігумен о. Франціск Онисько ЧСВВ відвідав чернечу спільноту Мукачівського монастиря, з якою спільно відслужив Божественну Літургію та Молебен до Пресвятої Богородиці.
Разом з Протоігуменом співслужили місцеві ієромонахи: Настоятель о. Даниїл Дербаль ЧСВВ та о. Мелетій Рішко ЧСВВ, за участю сестер-монахинь Чину Св. Василія Великого Мукачівського монастиря та вірних, що співали і прислуговували під час Богослужінь для онлайн-трансляції в умовах діючого карантину.
Під час Служби Божої Протоігумен виголосив проповідь про роль жінки-мироносиці в житті Ісуса і те, яким є актуальне значення цієї ролі в нашому християнському житті.
«Миро, про яке неодноразово говориться в Євангелії − це наше серце. І намастити Ісуса миром – це дати Йому той плід нашого серця, яким є безмежна, найкраща і найзапашніша любов до Нього.
А ці жінки, ці особи, які стоять на сторожі євангельського пахучого мира, вони сьогодні і завжди вказують нам, що це миро має бути найкраще, воно не вимірюється кількістю, воно має бути завжди і понад усе наше людське. Це та любов до Христа, яку вони Йому несуть навіть тоді, коли Він, як вони вважають – мертвий, коли Він для всіх у гробі і вже нікому не потрібний.
Це миро, яке завжди було присутнє довкола Ісуса і яке завжди ці жінки виливали на нього, так, здавалось би марнотратно в наших очах. Це миро є символом безмежної любові людини до свого Господа».
Цю проповідь Протоігумен завершив наступною молитвою:
„Воскреслий наш Ісусе, також і сьогодні лунає на ввесь світ твій вигук: «Спраглий я!», який Ти вимов будучи розп’ятим на хресті.
Зокрема цей вигук лунає в тому світі, яким є серце людини – в тому світі, де Ти знаходишся в самому центрі свого розп’яття і де воно для Тебе найболючіше.
Саме тут Ти чекаєш від нас плоду нашого серця, яке Ти колись створив неначе свій особистий Виноградник, чекаючи, що воно принесе солодкі і рясні плоди нашої любові.
І саме тут, поряд з жінками-мироносицями і поряд з твоєю Матір’ю Марією, миро якої є незрівнянно найкраще і найдорожче для тебе, ми бачимо, що часто даємо Тобі «оцет кислої байдужості», замість «мироточивого вина нашої любові».
Поряд з тим миром, яким жінки-мироносиці тебе завжди огортають, і спішать зробити це навіть для Тебе похованого, ми в той час залишаємо Тобі лише байдужість, або літеплість – залишаємо тобі поверхове спостереження за Тобою, так часто розп’ятим у цьому світі і так часто похованим людською гордістю.
Воскреслий Господи, нехай ці мироносиці діткнуться глибини нашого єства, в якій ми закрилися.
Нехай на твій заклик пролунає від жінок-мироносиць і в нашому житті ця правда про Воскресіння, якою Ти в першу чергу перемагаєш нашу найстрашнішу смерть – не тілесну, а смерть нашого серця, яке ти колись створив своїм родючим та запашним виноградником.
Прийди Господи, Воскреслий з мертвих, і в ці свої запустілі виноградники – в наші серця, які так часто родять Тобі лише кислий оцет.
Нехай Твоєю перемогою Воскресіння і ми відродимось, оживемо до тієї Любові, яку Ти очікуєш від нас, і взамін якої обдаровуєш нас Життям Вічним, Своїм Життям, Своєю Любов’ю, Своїм Миром, Своїм Святим Духом. Амінь!”
Після Служби Божої Протоігумен о. Франціск та Настоятель о. Даниїл відслужили Молебен до Пресвятої Богородиці перед Її Чудотворною іконою, що виставлена у монастирській церкві. Під час цього богослужіння Настоятель виголосив для вірних повчання про важливість почитання Пречистої Діви Марії. Вкінці усі промовили молитву до Богородиці, прославленій у Її Мукачівській іконі, а Протоігумен уділив благословенням усім присутнім й тим, хто єднався в цій молитві через онлайн-трансляцію.
*******
*******