Відзначення 30-ліття відродження Малоберезнянського монастиря Отців Василіян у свято Преображення Господнього

Деталі: Категорія: Останні новини; Опубліковано: Середа, 19 серпня 2020, 15:02; Автор: Адміністратор; Перегляди: 2318

18-19 серпня 2020 р. Б., в Малоберезнянському монастирі Отців Василіян відбулися урочисті богослужіння з нагоди відзначення 30-ліття відродження цієї Василіянської обителі.

18 серпня, богослужіння розпочалися Великою Вечірнею з Литією, яку очолив Протоігумен Провінції Св. Миколая о. Франціск Онисько ЧСВВ разом з Намісником монастиря о. Лукою Буняком ЧСВВ, під спів чернечої спільноти з різних василіянських монастирів.

Опісля була відслужена Божественна Літургія, яку очолив місцевий ієромонах о. Павло Кречун ЧСВВ.

О 21:00 в монастирському храмі розпочалася Хресна Дорога, під час якої роздуми для вірних виголосив о. Кипріян Зейкан ЧСВВ.

19 серпня, святкові богослужіння розпочалися святковою Утренею (служив о. Кипріян Зейкан ЧСВВ) та Молебнем до Ісуса Христа (служив о. Михайло Станко ЧСВВ).

Об 11:00 розпочалася Урочиста Божественна Літургія, яку очолив Протоігумен о. Франціск, ЧСВВ у співслужінні з співбратами-василіянами: о. Мелетієм Рішком ЧСВВ (Мукачівський монастир), о. Михайлом Станком (Імстичівський монастир), о. Павлом Кречуном (Малоберезнянський монастир), о. Кипріяном Зейканом (Боронявський монастир).

Під час проповіді, Протоігумен наголосив на тому, що в це свято Господь і нас запрошує на гору свого Преображення, щоб під час Його молитви до Отця зробити й нас учасниками цього внутрішнього спілкування Бога (пор. Лк. 9:28-29).

Цю проповідь Протоігумен завершив молитвою:

Наш Господи і Вчителю, сподоби нас, що сьогодні зібралися довкола Тебе, взяти участь у Твоїй молитві, якою Ти спілкуєшся з Отцем і живеш Ним. Щоб і ми чули Його голос, яким Він про тебе нам говорить і щоб вслухалися у твій Божественний голос, бо Ти є наша Істина і наше Життя.

Сподоби нас, укритий Господи, бачити тебе іншими очима. Не земними, а Твоїм божественним зором. Дозволь нам бачити тебе чистим серцем і ним теж доторкатися до тебе, до твого пробитого не хресті боку.

У цій твоїй молитві ми розуміємо, що шукати потрібно не участі у твоїй славі чи бути її свідками, а шукати тебе самого, тебе єдиного. Розуміємо, що шукати потрібно не такого місця, про яке скажемо «добре нам тут бути», а того місця, яке є твоїм, в тому числі й місць твоєї кривавої молитви, засудження, розп’яття та поховання.

І ось це твоє сьогоднішнє Преображення, коли принесені нами хліб і вино Ти проголосиш своїм Тілом і Кров’ю, проголосиш Собою, воно є для нас найціннішим моментом в житті, бо саме в такий спосіб сьогодні Ти уприсутнюєшся між нами, аж поки ми не зустрінемо Тебе віч-на-віч у вічній славі.

Але до того часу, найдорожчий Господи, сподоби нас пройти з тобою увесь твій земний шлях, усе твоє Євангеліє. Нехай твоє життя стане нашим життям і звершиться тим Преображенням, яким ми навіки поєднаємося з Тобою на Небесній Горі. Амінь.

Вкінці Божественної Літургії, Протоігумен теж виголосив промову з нагоди ювілею 30-ліття відродження Малоберезнянського монастиря Отців Василіян:

Дорогі брати і сестри у Христі!

30 років тому, в цьому монастирі, після багатьох років переслідування і підпілля, у святого Преображення Господнього була відслужена перша Служба Божа, яку відправив о. Борис Краснобродський ЧСВВ, виходець з нашого села, який і похований тут на монашому цвинтарі.

Отож сьогоднішня Божественна Літургія була присвячена саме цій події – ювілею преображення нашого монастиря з руїн у Божу святиню.

Тому ми дякували в молитві Богові за всіх тих наших Отців і Братів та всіх людей доброї волі, які спричинилися до відродження цієї Обителі протягом усіх цих років.

Наша молитва сьогодні лунала до Господа також і в тому намірі, аби ця святиня була місцем істинного Преображення Господнього, як також місцем нашого преображення – місцем преображення нашого життя. Щоб вона не була лише шуканням «місця в якому нам би було добре».

Саме це було в задумі наших ченців-попередників, які вистраждали з Христом цей монастир і відновили в ньому живе тіло Христове, якого ми всі тепер тут є причасниками. Вони стоять сьогодні по обидва боки цієї обителі, немов Мойсей та Ілля й вказують на те, що є головним у цьому місці – вказують на Господа Ісуса.

Нехай буде велика подяка Богові за те, що Преображується завжди тут перед нами, даючи можливість кожному з нас стати учасниками цієї божественної події.

Нехай прославляється тут завжди Його пресвяте Ім’я, незважаючи на те, що нажаль й надалі не бракує тих, хто намагається руйнувати й переслідувати, але вже сучасними, витонченими способами.

Але ми з вами пам’ятаємо слова нашого Господа, що: «Церкву Христову не здолають й пекельні ворота». Тому йдемо за Ісусом навіть тоді, коли ця дорога веде вниз, з гори – в напрямку страждань і хреста, бо для нас головний Христос, а не срібняки.

Нехай Господь обдарує усіх вас, – тих, хто шукає тут преображення в ньому, хто вкладає своє серце і добру волю в цю святиню, – нехай Господь обдарує вас осяйним світлом свого Божества, своїм миром і любов’ю.

Щиро дякуємо нашим отцям, які співслужили цю Літургію, а також сповідали й сестрам-монахиням, що прославляли з нами Преображеного Христа.

Велика подяка нашому хору за сьогоднішню таку чудову молитовну прославу Господа і всім вам, дорогі брати і сестри, за спільну молитву і ваше добре серце.

Всі ми є плодом того Преображення, яке засяяло тут 30 років тому. Нехай воно й надалі розгоряється в нас на більшу Божу славу.

Опісля була проспівана молитва за Україну «Боже Великий, Єдиний», після чого Протоігумен благословив овочі і фрукти, принесені вірними, та окропив усіх свяченою водою.

*******