7 січня 2021 р. Б., в Малоберезнянському монастирі Отців Василіян була відслужена урочиста святкова Божественна Літургія з нагоди Празника Різдва Христового, яку у співслужінні з місцевими ієромонахами очолив Протоігумен Провінції Св. Миколая о. Франциск Онисько ЧСВВ.
Співслужили Літургію: Настоятель о. Лука Буняк ЧСВВ, о. Павло Кречун ЧСВВ та о. Йосафат Сичкун ЧСВВ.
Літургійний спів повадив парафіяльний хор під керівництвом п. Нелі Глодан.
Під час Літургії Протоігумен виголосив різдвяну проповідь, в якій запросив присутніх застановитися над тим, як нам сьогодні стати учасником того спасіння, яке до нас приходить у Новонародженому Ісусі? Як же нам стати спроможними взяти Його новонародженого у свої обійми і цілковито віддатись цьому Дару з небес?
Протоігумен звернув увагу, що ми сьогодні не просто спогадуємо Ісуса, а наново Його переживаємо, через той нерозривний зв’язок, який народився між Ним і нами тоді у вертепі, і через ту вічну єдність між Ним і нами, про яку молився Ісус теж і перед своєю вже смертю: «…щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в нас об'єднані…».
Завершив свою проповідь Протоігумен наступною молитвою:
Новонароджений для нас Ісусе…
Ми завмираючи схиляємось при виді того, як Марія повила Тебе пелюшками і поклала в ясла, де тварини знаходять свій корм.
І тепер у яслах лежиш Ти, який потім назвеш Себе, істинним хлібом, що з неба сходить і дає життя світові.
Тепер ці ясла стали Божим столом, до якого ми всі запрошені.
Як же збагнути це, що саме у такій невимовній Твоїй убогості й пониженні, для нас відкрився доступ до Вічного Життя, до того хліба, яким став для нас Ти Сам?!
«Хліб, що його я дам, це – тіло моє за життя світу», – вже тут у яслах, маленький Ісусе, цими словами Ти обіймаєш усіх нас, що зібрались довкола цього першого твого Кивота.
Сьогодні через ці ж самі слова Ти постаєш між нами в численних яслах Твоєї Церкви як той же самий Хліб Життя, до якого ми сьогодні приклякаємо в Таїнстві Твого Різдва.
«Прийміть, їжте, це моє Тіло, що за вас ламається…» Сьогодні ми будемо промовляти ці Твої слова і наново вслухатися в них і наново приймати Тебе, цей Твій дар і Твоє Спасіння…
Нехай наші очі і наші серця будуть настільки простими і настільки убогими, як і Твої перші ясла, щоб саме через Твою убогість задля нас, ми змогли злучитися з Твоєю прихованою божественністю та любов’ю, яка скрита у маленькому серці новонародженого дитяти. Амінь.
*******