7 січня 2022 року Божого, Протоігумен о. Франціск Онисько ЧСВВ очолив центральне різдвяне богослужіння в Мукачівському монастирі Отців Василіян.
Святкову Божественну Літургію з нагоди празника Різдва Господа нашого Ісуса Христа, з Протоігуменом співлужили: о. Даниїл Дербаль ЧСВВ (Настоятель монастиря), о. Мелетій Рішко ЧСВВ – душпастир і помічник при монастирі та диякон Теодосій Онисько ЧСВВ (студент Провінції Св. Миколая у ВІФБС-Брюховичі).
В різдвяній проповіді, виголошеній під час Літургії, Протоігумен запропонував подивитися на цю подію з точки зору інших євангельських текстів, зокрема на основі історії розмноження 5 хлібів і 2 риб, що описана євангелистом Іваном (6:1-15), звернувши особливу увагу на слова Спасителя:
«Я – хліб життя. Я – хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. І хліб, що його я дам, це – тіло моє за життя світу.» (Ів. 6:48,51).
Господи Ісусе, Хліб нашого життя, який народжуєшся сьогодні поза сучасним християнським Вифлеємом!
Ми вдивляємося сьогодні на шикарний престіл величі, піднесення, хизування, видимості, успіху, сили і слави.
Цей престіл сьогодні будується для Тебе християнськими серцями в збудованому ними величному храмі, але в спосіб часто навіть брутальний, нелюдський, далекий від любові до тієї Церкви, до якої сьогодні прямує твоє Різдво, в лоні Твоєї Матері і в опіці її обручника Йосифа.
Цей престіл сьогодні залишиться порожнім, яким би пишним він не здавався.
Охорони нас від поклоніння цьому престолу. Охорони нас від самовпевненості, що Ти народишся там, де ми Тобі приготували.
Охорони нас від зарозумілості, що ми в праві готувати та визначати Тобі місце у цьому, ніби то «нашому» світі.
Збережи наші серця простими, як ті хліби, які Ти так численно розмножив.
І відданими Тобі, як ті дві рибини, що наситили так багато сердець.
Ми просимо Тебе сьогодні Ісусе, щоб біля Тебе завжди було достатньо таких юнаків, яким Ти довіряєш себе у своїх Святих Тайнах.
Ми просимо Тебе, щоб в цьому світі для Тебе було достатньо таких чистих сердець, які за прикладом Марії та Йосифа, слідують за покликом Твого Серця, а не за течіями сучасного Вифлеєму.
Можливо ці різдвяні дні будуть сповнені не для одного з нас пошуками місця твого справжнього народження і слуханням про те, яким насправді Ти є і як об’являєшся кожному з нас сьогодні.
Але ми хочемо прагнути досягти в це свято не того місця, куди всі сьогодні біжать, не того Вифлеєму, який закрив перед Тобою свої двері, а того місця, в якому Ти сьогодні можливо сам один, віддалений від нас.
Ми б хотіли удостоїтися стати для Тебе найскромнішими і найсмиреннішими, такими, якими для Тебе були найрідніші на цій землі люди, перші, на яких Ти поглянув.
Ми б хотіли Ісусе бути свідками Твого приходу у цей світ і сьогодні, коли так багато Тебе залишає, називаючи твою мову жорстокою.
Ми ж віримо, що лише у Тебе слова життя вічного і що Ти є єдиним Хлібом нашого Життя!
Після завершення святкової Літургії, відбувся різдвяний виступ дітей, після чого усіб було уділене мирування.
*******
*******