13 - 14 жовтня 2023 р. Б. у Вільнюському університеті відбулась Міжнародна наукова конференція «Йосафат Кунцевич: історія, спадщина, пам’ять», яка відбувається під патронатом Архиєпископа Вільнюської митрополії Ґінтараса Ґрушаса та Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава. Співорганізаторами події стали: Вільнюський університет, Департамент культурної спадщини Литви, Гуманітарний факультет УКУ, Навчально-дослідницька програма УКУ «Київське християнство», Чин Святого Василія Великого та Музей церковної спадщини у Вільнюсі.
* * * * * * *
Відвідали науковий захід і ченці василіяни, серед яких – Протоархимандрит Василіянського Чину святого Йосафата о. Роберт Лисейко, ЧСВВ, члени Головної Управи, Протоігумени Польської та двох Українських провінцій, настоятель Вільнюського монастиря.
На початку конференції з привітальним словом виступили: Архиєпископ Вільнюської митрополії Ґінтарас Ґрушас, протоархимандрит Василіянського Чину св. Йосафата о. Роберт Лисейко, ЧСВВ, ректор Вільнюського університету Рімвідас Петраускас, ректор Українського католицького університету Тарас Добко, директор Департаменту культурної спадщини при Міністерстві культури Литви Відмінтас Безарас.
Вільнюський митрополит, який не зміг прибути на подію, передав вітальне слово та слова подяки, зазначивши, що протиотрутою до ненависті є прагнення єдності, за яку віддав своє життя святий Йосафат. У свою чергу, о. Протоархимандрит наголосив, що ця конференція змушує багатьох християн застановитися над важливістю єдності у правді. За його словами, правда деколи вимагає великої ціни аж до пролитої на війні крові чи мученицької смерті. «Святий Йосафат об’єднав нас своїм прикладом та кров’ю», – зауважив о. Роберт. Він подякував всім організаторам наукової конференції, побажавши продовження єдності в Божій істині між народами задля спільного добра, спільно прямувавши дорогами правди та миру. Генеральний настоятель Василіянського чину також передав присутнім вітання від Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, який також висловив вдячність литовському народу за гостинне прийняття українських біженців.
* * * * * * *