РІЗДВЯНЕ ЗВЕРНЕННЯ ПРОТОІГУМЕНА ПРОВІНЦІЇ СВЯТОГО МИКОЛАЯ В НАВЕЧІР'Я РІЗДВА ХРИСТОВОГО (2024)

Деталі

Категорія: Останні новини

Опубліковано: Середа, 25 грудня 2024, 08:23

Автор: Адміністратор

Перегляди: 131

Христос Рождається!

Дорогі брати і сестри у Христі!  Від імені монашої спільноти Ченців Василіян Провінції Святого Миколая в Україні, щиро вітаємо усіх вас з празником Різдва Христового!

В цей час, коли в багатьох серцях є безнадія і темрява, ми бажаємо усім Вам, щоб різдвяне сяйво Ісуса, нашого Господа, осяяло і зігріло Вас серед цієї темної ночі своїм теплом Життя і Надії.

Усі Євангелисти описують подію Народження Ісуса, яку ми сьогодні згадуємо в нашій молитві і читаннях Святого Письма. Але євангелист Йоан описав цю подію інакше, ніж інші. Народження Ісуса він окреслив ось такими коротким описом: «І Слово стало тілом, і оселилося між нами…» (Ів. 1:14).

Він написав, що Бог споконвіку був Словом і цим Словом постав наш світ і це Слово було життям і світлом людей. Але сьогодні, - пише він, - це Слово, цей Бог став тілом і оселився між нами.

І справді, до Різдва Христового Бога ніхто ніколи не бачив, лише міг його чути. Бог обʼявлявся людям здебільшого через слово. Ми знаємо старозавітню історію, як Мойсей побачив кущ, який горів і не згоряв, а коли підійшов подивитися на це диво, то почув Голос Божий: «Не наближайся сюди! Скинь взуття з твоїх ніг: місце бо, що на ньому стоїш - земля свята». І, - як описує цей випадок Святе Письмо, - закрив тоді Мойсей лице своє, боявся бо дивитися на Бога. (Вих. 3:5-6).

А для нас Бог сьогодні з’являється як мале дитя, з’являється у тілі і ми можемо його не лише чути, але й бачити та доторкнутися до нього. Сьогодні Бог віддається у руки людини і це щось нечуване та для багатьох незрозуміле. Переважно в релігіях світу людина мусить приклонятися перед Божою величчю, мусить приносити йому жертви. А в християнстві Бог сам стає людиною, стає одним з нас, таким, як кожен з нас і сам приклоняється перед нашою неміччю, гріховністю, безпорадністю, щоб в нас, обмертвілих, заново народилося життя і щоб в нас, скутих темрявою, заново засяяло світло.

Сьогодні кожен храм символічно відображає місце народження Ісуса: вертеп, ясла, тварин, а також Марію і Йосифа, та перших свідків цієї події - пастухів і мудреців. Однак як і кожного року ми наново намагаємося усвідомити ту таємницю, що це не лише символічне відображення колишньої події. Намагаємося відчути нашою вірою, що Різдво Христове наново здійснюється сьогодні і тут, для кожного з нас.

Християнська віра каже нам, що своїм Різдвом, «Воплоченням», тобто прийняттям на себе нашої земної і тілесної природи, Ісус зʼєднався з кожною людиною, зробивши кожного з нас учасником його природи, учасником його життя. Він хоче продовжити в нас те, що він сам пережив і ми покликані наново переживати його життя (Пор. ККЦ, 519-521).

Тому крім цього символічного різдвяного вертепу, який складається сьогодні з прикрас і фігурок, в нашому храмі є ще живий вертеп - це ми з вами. Ми з вами сьогодні є родиною Ісуса разом з Марією і Йосифом. Ми з вами є пастухами і мудрецями.

Господь не приходить у цей світ десь в далекому і незнаному місці. Він приходить тут і тепер між нами. Він приходить сьогодні в життя кожної людини. В кожні ясла, де б вони не були: чи в храмі, чи в домі, чи в окопі, чи серед натовпу, чи в самотності. Його різдвяна зоря зʼявляється не лише для вибраних, але на небі, яке є над головою кожного з нас і в небі, яке є в серці кожного з нас.

Ми молимося до Новонародженого Ісуса, щоб нікому з нас не забракло сьогодні віри, цього найважливішого Божого дару. Тому що наш теперішній світ, в якому ми живемо і війна, від якої так страждаємо, спричинюють те, про що казав Ісус: що люди дивляться своїми очима на нього, але не бачать; слухають, але не чують, а серце їхнє вже не здатне відчути і зрозуміти.

Можливо і ми сьогодні є ось такою родиною Ісуса, що зібралася довкола його вертепу, яка потребує духовного зцілення. Можливо нам вже важко бачити щось святе у цьому світі, можливо ми вже не чуємо нічого Божого і не в змозі відчувати піднесення. Але ж для того він і прийшов, щоб сліпі знову бачили, глухі знову чули, а закамʼянілі чи завмерлі серця знову ожили.

Тому ми пригортаємося до Нього новонародженого, як приготалося до нього безліч знедолених людей, про яких ми чуємо в цьому храмі, коли читається Євангеліє. І бажаємо, щоб ніхто сьогодні не відійшов звідси без дотику Різдва Христового до своєї душі.

Різдво Христове - це не лише духовна подія, яку можемо переживати своєю душею. Це також не лише символічне відображення різдвяної події, яке ми маємо перед собою у вертепах. На початку ми згадували слова Євангелія, що «Слово сталося тілом і оселилося між нами». Ісус присутній - і це найважливіше - між нами сьогодні тілесно. Його вертепом є тут ось цей престіл, а яслами кивот.

В цьому кивоті, під видами хліба і вина, перебувають правдиво і дійсно, Тіло і Кров, поєднані з душею і Божеством Господа нашого Ісуса Христа, а отже, цілий Христос. Так вчить нас наша віра і завдяки ній ми можемо не лише духовно взяти новонародженого Ісуса на свої руки, але прийняти правдиво Його цілого у Святому Причасті до свого серця, можемо стати з Ним одним тілом.

Це велика тайна, якою потрібно завжди жити, щоб її відчувати і розуміти серцем. Про цю тайну можна говорити безконечно і вона не вичерпається. Однак ми часто забуваємо, або навіть не усвідомлюємо, що Господь, цілий і реальний тілесно є ось тут між нами - укритий під видами хліба і вина. Деколи ми забуваємо перебуваючи у храмі, що тут є живий Бог. І якби він зараз тут показав свою славу і велич, ми б можливо і не витримали цього.

Таким самим укритим він був в дитячому та крихкому тілі у яслах, коли на нього дивилися пастухи. Таким укритим він є і сьогодні тут в кивоті, коли дивимося на нього ми.

Тому бажаємо Вам у ці різдвяні дні сміливості принести в дар Новонародженому Ісусові свої серця, бажаємо сміливості довіритися йому цілковито.

Можливо наша віра слабка, і наші очі є занадто земними, щоб бачити Божу присутність тут і зараз та у своєму житті. Але для того Ісус і став людиною, щоб могти бути ближчим до нас і щоб кожен з нас міг мати вільний доступ до Нього.

Нехай ніхто сьогодні не залишиться закритим перед Ісусом, як всі ті люди, які закрили свої домівки перед ним, коли Марія з Йосипом шукали місця у Вифлеємі. Нехай кожен з нас прийме Ісуса так, як прийняв його вертеп, таким, яким він був. Він був убогим і віддаленим, але завдяки тому, що прийняв Христа, став назавжди найбагатшим місцем на світі.

Ось так і ми, хоч можливо відчуваємо себе грішними, убогими чи недостойними, але не закриваймося перед приходом Христа і не ховаймося від нього. Нехай кожен з нас знайде час у ці дні, щоб залишитись перед Богом сам-на-сам, без прикрас і штучності. Бо хоч ми б і хотіли відчути силу різдвяного чуда, однак часто тримаємося глибоко в душі закритими перед Богом або поверховими у нашій вірі в це чудо.

Новонароджений наш Спасителю!

Ось ми сьогодні зібралися перед Тобою, укритим в кивоті під видами хліба і вина, бо саме тут хочемо шукати правдивий сенс Твого Народження між нами.

Немов у яслах Ти лежиш на престолі нашого храму і лише тут ми можемо Тебе знайти і з Тобою по справжньому злучитися.

Сьогодні наш світ часто переживає Твоє Різдво без Тебе, переживає його через споживацтво і шукання задоволень, переживає його, символічно, формально і поверхово, деколи навіть не помічаючи Тебе у своїх храмах.

Однак Різдво - це Ти і святкування Твого Різдва - це злука з Тобою.

Допоможи нам пережити це Різдво саме так - злучитися з Тобою і довіритися цілковито Тобі одному.

Це Різдво у нас знову серед війни та болю, серед страждань і смерті.

І лише Твоє Народження додає нам надії, що смерть не переможе нас, бо Ти є Джерелом Життя.

Нехай в ці різдвяні дні кожен з нас зможе прийняти Тебе у Святому Причасті, бо це «Одне Святе Причастя, - як казала свята Тереза з Лізьє, - «має більшу цінність, ніж всі багатства світу».

Нехай кожен з нас зможе пожертвувати це Причастя, - цю свою різдвяну злуку з Тобою, - за всіх наших захисників, за всіх поранених, полонених і зниклих безвісти, за постраждалих і всіх померлих в цій війні.

Ісусе - Ти Цар Миру! Нехай кожен зможе злучитися з Тобою якнайтісніше у ці дні Твого Різдва, бо лише в Тобі одному наше спасіння, наш мир і наш спокій.

• < Попередня
• Наступна >