19-20 жовтня 2012 року в приміщенні Львівської духовної семінарії Святого Духа проводилася наукова конференція «Покликання до богопосвяченого життя в УГКЦ сьогодні: реалії та перспективи». Конференція відбувалася з ініціативи Патріаршої комісії у справах монашества УГКЦ.
У рамках конференції Блаженніший Любомир Гузар закликав її учасників допомагати людям пізнати покликання до богопосвяченого життя, розвивати і популяризувати його.
«Потрібно старатися створювати такі механізми в монаших спільнотах та згромадженнях, які допоможуть виховувати, скріплювати покликання», – зауважив Архієпископ-емерит. Він розповів про досвід США, де попри те, що в 1960-1970-х роках була велика кількість покликань до богопосвяченого життя, розробили програму плекання покликань.
«У той час у кожній єпархії США була призначена людина, яка відповідала за покликання до священичого і монашого життя. Тут варто звернути увагу на особливість американців: вони мали і досі мають добре організовану спеціальну мирянську організацію, яка допомагає шукати покликання, – розповів Блаженніший Любомир. – Слід подумати над тим, щоб в Україні була подібна організація, у якій би працювали зацікавлені миряни, котрі усвідомлюють вартість богопосвяченого життя для Церкви і для народу».
На думку Блаженнішого Любомира, над цим необхідно замислитися, адже чернече життя є не «чимось закритим», а важливою частиною загально церковного життя.
«Якщо ми зможемо знайти мирян, які готові нам допомагати у ділянці пошуку і виховання покликань, то, на мою думку, це буде дуже корисно для УГКЦ», – наголосив промовець.
Окрім промови колишнього Глави УГКЦ, важливою була доповідь секретаря Конгрегації у справах інститутів богопосвяченого життя і товариств апостольського життя – Архієпископа Йозефа Вільяма Тобіна. Оскільки він не зміг прибути на цей захід, його доповідь про ідеал богопосвяченого життя та його реалізацію у монаших спільнотах зачитали на початку конференції.
У своїй доповіді автор наголосив на тому, що для кращого розуміння сучасного богопосвяченого життя, важливо усвідомити зміни, які воно пережило за останні 40 років. На його переконання, вихідним пунктом цих змін є Другий Ватиканський Собор, з якого і розпочалося оновлення чинів і згромаджень.
Архієпископ підкреслив, що найважливішою подією для богопосвяченого життя після Другого Ватиканського Собору був Синод Єпископів про богопосвячене життя, який відбувся у 1994 році і наслідком якого стало апостольське повчання «Богопосвячене життя».
«Це апостольське повчання, щоб описати богопосвячене життя, наголошує на понятті «посвята», адже богопосвячене життя є не для того, щоб щось робити, а щоб належати Комусь», – підкреслено у доповіді.
Наостанок Архієпископ Йозеф висловив думку, що богопосвячене життя проходить через випробовування: через дуже сильні знаки життя і смерті.
«Віримо, що у всіх випробуваннях і питаннях розпізнаємо Слово Боже, яке, якщо збирається у ранах і сумнівах, у труднощах і непевностях, поведе нас до нового запалу, до нового творіння».
Дослідження мотивації покликань до богопосвяченого життя в УГКЦ представили с. Христофора Буштин, голова Комісії УГКЦ у справах освіти та виховання, та п. Мар’яна Миколайчук, кандидат психологічних наук. Учасниками цього дослідження були 37 кандидатів до богопосвяченого життя, серед яких 54% становили чоловіки і 46% жінки. Це дослідження дало змогу визначити основні чинники психологічної готовності до вибору богопосвяченого життя (достатній рівень психічного здоров’я та особистої зрілості, наявність спонукальних компонентів тощо) та критерії особистої зрілості (відповідальність, децентрація, глибинність переживань, життєва філософія, автономність, контактність, самосприйняття).
Крім цього, протягом дня прозвучали доповіді о. Володимира Груци ЧНІ, та с. Василії Струтинської ЧСВВ, про труднощі, з якими зіштовхуються сучасні богопосвячені особи.
Робота продовжилася у групах і закінчилася спільною молитвою на Вечірні.
Наступного дня 20 жовтня, прозвучали доповіді о. Ореста-Дмитра Вільчинського та с. Валентини Рябушко ЗСМ св. Вінкентія, про духовний стан суспільства, яке є підґрунтям для формування покликань, а також доповіді о. Андрія Платоша СДБ, о. Івана Мазуркевича СДБ, о. Андрія Боднара СДБ, о. Григорія Шведа СДБ, про перспективи душпастирської праці над покликаннями.
За матеріалами: osbm.info