Святкування празника свящ. Йосафата у Боронявському монастирі

Деталі: Категорія: Останні новини; Опубліковано: Понеділок, 26 листопада 2012, 15:54; Перегляди: 2433

«Радуйся священномученику Йосафате, з’єднання стовпе!»

У Боронявському монастирі проводилося триденне набоженство до св. священномученика Йосафата, яке завершилося 25 листопада, святковою Божественною Літургією.

Занурюючись у глибини власного буття та, зокрема, в історію християнства, переконуємося, що приклади мучеництва за віру додавали невичерпної духовної сили щоразу новим поколінням послідовників Христа і були непорушною основою у проповідуванні Євангелія. Одним із таких святих подвижників став священомученик Йосафат Кунцевич, ЧСВВ, архиєпископ Полоцький.

З 22 по 24 листопада 2012 р. Б. при Боронявському монастирі Отців Василіян, проводилося триденне набоженство до цього Апостола єдності Східної Церкви, монаха-василіянина, беззастережно відданого своїй Церкві та вірним, з нагоди річниці його мученицької смерті за єдність християн. Проводив триднівку о. Лука Буняк, ЧСВВ, який протягом трьох днів на вечірній Літургії давав науки, в яких висвітлював подвижництво священомученика Йосафата, його смерть та безцінний спадок, який він залишив усім ревним християнам після своєї смерті. Після Божественної Літургії щодня також відправлявся Акафіст до св. Йосафата.

Суботнього вечора, 24 листопада, з нагоди празника св. свщмч. Йосафата, в монастирській церкві Отці Василіяни разом із вірними молилися Велику Вечірню з Литією. Наприкінці богослужіння були виставлені святі мощі та ікона священомученика Йосафата. Упродовж цих днів, по закінченню богослужінь, всі вірні з отцями співали пісні до святого Йосафата, прославляючи та дякуючи Богові за дар святого життя.

25 листопада 2012 р. Б., о. Лука відправив недільну святкову Божественну Літургію, на якій підсумував усе проповідуване в науках про святого Йосафата та закликав молитися до цього священомученика в наміренні прохання єдності у всіх сферах нашого людського життя, адже де єдність, там сила, там – Бог.

Після Літургії о. Лука разом із о. Мелетієм Рішком, ЧСВВ, відслужили панахиду за померлих від голодомору 1932-1933 рр., що, направду, є геноцидом нашого народу! Наша сучасність характеризується браком єдності, кожен живе сам по собі, потопаючи у власному егоїзмі, тому ця трагедія є однією із найбільших спонук до єднання. Не маємо жодного права забувати про цю жертву і в молитвах безперестанно згадувати людей, які в ній загинули.

Не побоюсь тавтології, коли зазначу, що Йосафат Кунцевич став «... одним із наріжних каменів нашої духовної єдності». Його святе та жертовне життя – це заклик до кожної християнської спільноти, до кожного правдивого віруючого. Чого тільки варта мученицька смерть, на яку він пішов свідомо та добровільно заради Христа! – Юрба розлючених вітебських міщан після недільної утрені позбавила його життя... Але його вибір це не спинило, адже вважав за велику Божу ласку померти за єдність християн! Він твердо вірив: світ може відібрати життя, та він не має влади над духом, над тією благодаттю, яка дає силу, світло, розуміння і скарб прощення.

Мощі святого Йосафата, які зараз знаходяться в Римі, в базиліці святого Петра – нетлінні; це являється ще одним доказом того, що його непохитна воля була спрямована на одне: робити все для того, аби пришвидшити день відновлення втраченої християнської єдності!

Для нашої Церкви, а, зокрема, для Василіянського Чину, св. свщмч. Йосафат став усім; його приклад значною мірою формує нашу духовність! Вдивляючись у святе життя Йосафата, мусимо усвідомити, що нам потрібна не тільки мужність, аби повірити в можливість існування єдності Христової Церкви, але й сила Святого Духа, щоби збагнути, що ця єдність нам конче потрібна!

Нехай Святий Йосафат буде нашим заступником у небі, нехай буде прикладом для наслідування, який надихатиме нас у прагненні досягнути ідеалу святості в повсякденному житті!

Яна Бобик

для osbm.org.ua