«Якщо ти маєш щиру побожність, Святий Дух сходить і на тебе, і голос Отця лунає над тобою з висоти, кажучи не „Цей мій Син”, а „Цей тепер став моїм сином”. Бо „є” належить Йому єдиному, а тобі належить „став”, бо синівство ти прийняв через усиновлення».
Так святий Кирило Єрусалимський у своєму катехитичному повчанні (Катехизи, 3, 14) коментував уривок з Євангелія про Хрещення Ісуса Христа, над яким роздумує Церква у свято Богоявлення Господнього.
«Охрестившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось Йому небо, і Він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на нього. І голос пролунав з неба: „Це Син мій улюблений, що його я вподобав” (Мт. 3, 16-17)».
«Якщо ти маєш щиру побожність, Святий Дух сходить і на тебе, і голос Отця лунає над тобою з висоти, кажучи: Цей тепер став моїм сином», – цими словами святого Кирила Єрусалимського, Протоігумен о. Павло Райчинець ЧСВВ звернувся до парафіян та паломників, що відвідали Малоберезнянський монастир у свято Богоявлення Господнього 19 січня 2013 р.
Святкову Літургію з Протоігуменом Провінції Св. Миколая співслужили отці Даниїл Дербаль ЧСВВ та Андрій Белеканич ЧСВВ.
В день, коли Церква пригадує подію Хрещення Ісуса та Богоявлення, Протоігумен у своїй проповіді запросив вірних пригадати своє особисте хрещення, яке кожен з нас прийняв.
«Під час святої Тайни Хрещення, – згадав о. Павло, – Церква просить, щоб на воду, якою має бути охрещена людина, зійшла „благодать спасіння й благословення Йорданове”».
Це означає, що Церква просить у Господа, щоб у Хрещенні кожної людини, звершилося те саме, що було явлене на Йордані, коли Отець у Святому Дусі, назвав Ісуса Христа своїм Сином улюбленим.
Це також означає, що кожна людина, яка прийняла хрещення, стала тим, ким явився Христос – Сином Божим» (Пор. Катехизм УГКЦ, 413).
Переважно всі ми прийняли Святу Тайну Хрещення в дитячому вічі, і будучи дорослими, рідко коли згадуємо про те, що були охрещені і забуваємо про важливість цієї Тайни, яка є основою нашого духовного життя. Тому Протоігумен пригадав вірним Чин Хрещення і його богословський зміст та заохотив усіх жити цією Святою Тайною, в якій на нас також здійснилася подія Богоявлення.
Після Божественної Літургії, на монастирському подвір’ї перед церквою відбулося Йорданське Водосвяття. Взиванням «Сам, отже, Чоловіколюбче Царю, прийди і нині, зшестям Святого Твого Духа, і освяти воду оцю», отці випрошували у Господа для приготованої води благодать спасіння і благословення Йорданове.
Після Великого Водосвяття, відбулося окроплення вірних свяченою водою та мирування.
о. Франціск Онисько ЧСВВ