В Імстичівському монастирі відбулося засідання Протоігумена та його Ради (ФОТОХРОНІКА ВІДНОВЛЕННЯ МОНАСТИРЯ)

Деталі: Категорія: Останні новини; Опубліковано: Неділя, 19 травня 2013, 20:03; Перегляди: 1644

16 травня 2013 р., в Монастирі Св. Михаїла у с. Імстичеві, відбулося засідання Протоігумена Провінції Св. Миколая о. Павла Райчинця ЧСВВ та Його Ради: Провінційного Вікарія о. Павла Кречуна ЧСВВ і Провінційного Радника о. Полікарпа Погоріляка ЧСВВ.

Серед питань з життя і діяльності Провінції, які обговорювалися на засіданні, чимало стосувалося самого Імстичівського монастиря – його відновлення.

За останні роки, Василіянський монастир в Імстичеві як обитель, помітно змінився. З руйнівного стану, в якому цей Чернечий осідок, з різних причин, довший час перебував, він поволі почав відновлятися і «оживати».

Звичайно що не можна узалежнювати життя монашої спільноти зі станом будови, в якій ця спільнота проживає. Однак хотілось би, щоб будівля відповідала тому духові життя, яке в ній ведеться. Нажаль, ще й досі є такі монастирські будівлі, які ззовні виглядають опущеними і покинутими, хоч в них проживають, моляться, працюють і служать богопосвячені особи. Донедавна, такою будовою був і Василіянський монастир в с. Імстичеві. Зараз же, ця обитель, яка має неабияке історичне значення в релігійному житті Закарпаття, нарешті почала привертати той вигляд, на який заслуговує і якому відповідає її дух.

Можна сказати, що відновлення цієї святині розпочалося одразу після легалізації Греко-католицької Церкви на Закарпатті, коли тут оселилися Василіяни після жахливого «підпілля». Однак значно ширшого обсягу відбудова Монастиря набрала після відновлення Василіянської Провінції Св. Миколая (2009 р.), у склад якої увійшла Імстичівська обитель. Все ж таки, в останні роки, Протоігумен Провінції Св. Миколая, приділив цьому місцю особливу увагу і турботу.

Завдяки різним доброчинним організаціям, місцевим добродіям і жертводавцям, єпархіальним парафіям, як також завдяки допомозі численних Василіянських монастирів в Україні і поза її межами, Протоігумен у співпраці зі своїми Радниками та місцевими Ченцями, зорганізував масштабне відновлення Монастиря Св. Михаїла.

По фотохроніці Монастиря можна спостерегти (див. нижче), в якому стані він був і до якого його підняли.

Однак багато чого ще потрібно здійснити у відбудові цієї Василіянської святині. Тому, насамперед, хотілось би щиро подякувати тим, хто спричинився до теперішнього Її відновлення і побажати наснаги і «широкого серця» тим, хто продовжуватиме цю благородну справу.

о. Франціск Онисько ЧСВВ