Вшанування памʼяті отця Йосафата Воротняка ЧСВВ в Боронявському монастирі

Деталі: Категорія: Останні новини; Опубліковано: Неділя, 20 жовтня 2013, 19:29; Перегляди: 2455

20 жовтня 2013 р., у Василіянському монастирі в с. Бороняво, Хустського р-н., Закарпатської обл., Отці Василіяни разом з парафіянами та гостями, вшанували пʼяту річницю відходу до вічності блаженної памʼяті о. Йосафата Воротняка ЧСВВ, який в останні роки свого земного життя виконував в цій обителі служіння Настоятеля і упокоївся 22 жовтня 2008 р.

Для Боронявського монастиря і місцевих жителів, блаж. пам. отець Йосафат присвятив свої особливі сили – «по-земному» останні і найщиріші. Цього ієромонаха в с. Бороняво знали всі жителі, тому що він старався бути для всіх, незалежно від статусу та віросповідання, як «Добрий Пастир, який готовий й життя віддати за своїх овець» (Пор. Ів. 10, 11). Та й не лише в місці розташування Боронявського монастиря, о. Йосафат здійснював своє служіння духовного пастиря. Де він зустрічав людину, що заблукала чи збилася з правильної життєвої дороги, там він невтомно свідчив про Ісуса Христа, який Єдиний є «Дорогою, Правдою і Життям» (Пор. Ів. 14, 6).

Однак в духовному розумінні, посвята о. Йосафата після закінчення його земного життя, лише продовжилася. Як сказала перед своєю смертю Св. Тереза з Лізьє: «Я не вмираю, а входжу в життя» і «Моє небо – чинити добро на землі».

Подібно і о. Йосафат, який за свого земного життя старався творити якнайбільше добра для оточуючих, так само перебуваючи у вічності намагається творити добро на землі.

Вшанувати його блаженну памʼять прибули до Боронявського монастиря: Протоігумен Провінції Святого Миколая о. Павло Райчинець ЧСВВ, який очолив недільну і водночас поминальну Божественну Літургію та виголосив під час неї проповідь, а також Настоятелі монастирів Провінції з Імстичова, Малого Березного та Мукачева: о. Михайло Станко ЧСВВ, о. Даниїл Дербаль ЧСВВ, о. Веніамин Довганич ЧСВВ, з якими співслужив місцевий Настоятель о. Тарас Іванина ЧСВВ.

У своїй проповіді на тему недільного Євангелія, в якому розповідається про оздоровлення дочки жінки-ханаанянки та її особливу віру (Мт. 15, 21-28), Протоігумен о. Павло між іншим підкреслив, що віра – це початок життя вічного. Вона дозволяє нам заздалегідь зазнавати радості і світла від того, що ми будемо бачити колись Бога «обличчям в обличчя» (1 Кор. 13, 12). Саме тому багато праведних людей, більше дбали про свою віру, ніж про матеріальне і фізичне життя. Тому що вона є для нас тією дорогоцінною перлиною, про яку сказав Христос, що мудрий чоловік знайшовши таку перлину, радіючи продає усе що має і купує її (Пор. Мт. 13, 44-46).

„Таких людей ми називаємо «свідками віри», і таких людей ми знали особисто”, – зазначив Протоігумен і завершив проповідь словами Апостола Павла:

«Маючи навколо себе так багато свідків, відкинувши всякий тягар і гріх (…), біжімо витривало до змагання, що призначене нам, вдивляючись пильно в Ісуса, засновника і завершителя віри…» (Євр. 12, 1-2).

Після Божественної Літургії, священнослужителі та вірні помолилися Панахиду за блаж. пам. отцем Йосафатом.

Відтак, Настоятель Боронявського монастиря о. Тарас Іванина ЧСВВ висловив подяку Протоігумену та Отцям Настоятелям, що прибули на вшанування памʼяті цього нашого «свідка віри», а також подякував усім присутнім парафіянам та гостям, зокрема Греко-католицькому хору з м. Хуста, що співав Святу Літургію, сестрам-монахиням Василіянкам та Служебницям Непорочної Діви Марії та священикам, що уділяли вірним Св. Тайну Сповіді, після чого всі разом заспівали пісню-молитву «Боже Великий, Єдиний…».

о. Франціск Онисько ЧСВВ