Празник Cв. Йосафата та вшанування жертв Голодомору у Боронявському монастирі

Деталі: Категорія: Останні новини; Опубліковано: Вівторок, 26 листопада 2013, 15:56; Перегляди: 1770

Празник святого священномученика Йосафата Кунцевича для Чину Святого Василія Великого є надзвичайно радісним та величним, адже оо. Василіяни вшановують одного зі своїх духовних батьків. Також, цього року, уся Церква, а, разом з нею і Василіянський Чин, святкує 50-ту річницю перенесення мощей св. Йосафата з Відня до Римської Базиліки св. Петра.

Цим святкуванням ми згадуємо не тільки історичну постать св. Йосафата, але, разом із цим, вкотре ставимо його життєвий приклад як зразок для власного служіння Богові та ближнім. Отці Василіяни щороку перед святом св. Йосафата організовують різні духовні акції, аби гідно вшанувати цього великого українського святого та поширювати його культ між вірними нашої Церкви.

Цьогорічне почитання св. Йосафата у Боронявському монастирі оо. Василіян розпочалося триденним набожеством, що його провів о. Мелетій Рішко, ЧСВВ. Щодня у монастирському храмі відправлялися різні богослужіння, а у духовних науках о. Мелетій намагався відкрити постать та особливий дар св. Йосафата, а саме – вміння єднати. Євангельські слова про єдність стали улюбленим життєвим кредом Івана Кунцевича. Саме для реалізації цієї благородної, високої мети св. Йосафат віддає своє життя.

У неділю, 24 листопада, після Божественної Літургії розпочалася Велика Вечірня з Литією, під час якої також, для урочистого вшанування вірними, було виставлено св. мощі та ікону священомученика Йосафата. Вечірню відправив о. Лука Буняк, ЧСВВ. Після вечірні вірні побожно прикладалися до св. мощей, а духовні отці мирували.

25 листопада, після святкової Утрені о. Мелетій очолив Божественну Літургію, йому співслужили о. Лука та о. Микола Дербак з греко-католицької парафії м. Виноградова. У святкуваннях також взяли участь сестри СНДМ з м. Мукачева та сс. Василіянки з м. Хуста. Наприкінці Служби Божої отці-василіяни, на згадку про складення своїх довічних обітів, прочитали молитву до св. Йосафата. Святкування закінчилися многоліттям та святковим почастунком.

Крім цього, 23-24 листопада український народ, а також світова спільнота вшановують 80-ту річницю Геноциду українського народу 1932-33 років. У Боронявському монастирі, в суботу, 23 листопада, було відслужено заупокійну Службу Божу та Парастас за жертв Голодомору, а в неділю, 24 листопада, після Божественної Літургії, – панахиду.

Це стало нашим власним внеском у всесвітнє вшанування тих страшних років; це мить, коли горе єднає, закликає триматися разом завжди і лунає, як передзвін минулого, голосом священномученика Йосафата, який, як зазначалося вище і неодноразово, мав на меті зібрати всіх до купи в єдності та Господній любові, незважаючи ні на що!

Пам’ять про цю жахливу трагедію торкає наше серце, пригадує ті важкі для нашого народу часи, змушує нас задумуватись та аналізувати. Проте, ці події також спонукають нас бути чесними із собою, навчитися говорити правду про наше минуле і не дозволяти знищити пам’ять про мільйони невинно загиблих наших братів по крові.

о. Лука Буняк, ЧСВВ