У неділю, 11 листопада, завершилась Міжнародна наукова конференція «У невтомних пошуках правди…», присвячена 100-літтю від дня народження о. д-ра Атанасія Великого, ЧСВВ (1918-1982 рр.).
10 листопада у Василіянському інституті філософсько-богословських студій ім. митрополита Йосифа Велямина Рутського відбулось продовження Міжнародної наукової конференції, присвяченої постаті о. Атанасія Великого, ЧСВВ. Не менш цікавим виявився цей день на актуальні доповіді та новинки.
9 листопада розпочався перший день наукової конференції, присвяченої відомому церковному діячу й науковцю – о. Атанасію Великому, ЧСВВ. Захід проводився у актовому залі Львівського національного університету ім. Івана Франка. На нього завітали владики УГКЦ, монашество, духовенство, науковці, студенти, земляки о. Атанасія та всі, хто відгукнувся на дане запрошення.
1 листопада цього року, у день, коли поминаємо усіх померлих, відзначаємо ще одну важливу дату – 15 років від дня смерті блаженної пам’яті ієромонаха Мелетія Михайла Малинича, Чину Святого Василія Великого, особа якого була знаковою в історії Провінції Святого Миколая.
1 листопада 2018 р. Б., на монашому цвинтарі при Малоберезнянському монастирі був відслужений парастас за усопших отців і братів Василіян Провінції Св. Миколая в Україні.
Отець Мелетій Михайло Малинич ЧСВВ
1911-2003
НЕХАЙ БУДЕ ЙОМУ ВІЧНАЯ ПАМ'ЯТЬ!
Народився отець Мелетій 11 жовтня 1911 р. в багатодітній родині. До Василіанського Чину вступив на Закарпатті в 1926 р. і свої перші тимчасові обіти склав у 1928 р., а вічні – у 1936 р.
Висвячений на священика 17 грудня 1937 р. єпископом Олександром Стойкою.
Бог, що нас сотворив, на те дав нам використовувати бесіду, щоб ми могли один одному відкривати задуми серця й завдяки спільній нам природі передавали собі взаємно думки, які видобуваємо з глибин серця, неначе з якогось засіку. Якби ми були сотворені з самою тільки душею, наші думки сходилися б безпосередньо самі з собою. Але наша душа творить нам думки під заслоною тіла, тому потребує слів і назв, щоб виявити назовні те, що криється в глибині душі. Отже, коли наш ум винайшов якийсь влучний вислів, тоді пливе на слові, неначе на човні, до того, хто його слухає. І коли застане він глибоку тишу й спокій, тоді бесіда доходить до вух учнів, неначе до спокійної й певної пристані. Коли ж, немов страшна буря, віє проти нього гамір слухачів, тоді, розбиваючись в повітрі, човен тоне. Отже, мовчанкою зробіть місце для бесіди моєї, бо може в ній знайдеться щось корисне, що заберете з собою!