Напередодні Різдвяних свят за новим календарним стилем, новопризначений Апостольський Нунцій в Україні архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті відвідав Львів, де очолив святкові богослуження у митрополичій латинській базиліці Успіння Пресвятої Богородиці та в храмі святої Марії Магдалини.
У бібліотеці Львівської Митрополичої Курії РКЦ Апостольський Нунцій зустрівся представниками католицьких ЗМІ, в якій також брав участь наш кореспондент Костянтин Чавага. Відповідаючи на запитання журналістів, архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті розповів, як, працюючи в Конгрегації Східних Церков, пізнавав українців, УГКЦ і як ближчою йому ставала сама Україна. Зокрема, також з огляду і на те, що Секретарем Конгрегації тоді був український архиєпископ Мирослав Марусин, а цей період збігся із виходом Церкви в Україні з катакомб, що вимагало великої праці, аби підтримати найбільшу східну католицьку Церкву у цей важливий історичний момент.
«На початках моєї праці у Конгрегації для Східних Церков я був відповідальним за священиче формування та семінаристів», – розповів Нунцій, пригадуючи, що в той час у кількох колегіях навчалося багато українських студентів, тож «організувати їхнє формування таким чином, щоб вони, повертаючись на батьківщину, могли принести користь своєму народові», було першою турботою. Пізніше, як заступник секретаря, він займався різними справами, які належать до компетенції східної Конгрегації щодо України.
«Важливим моментом» у цьому контексті архиєпископ Ґуджеротті назвав відродження латинської Церкви в Україні, «адже це становило збагачення, можливість бачити розвиток обох легенів Церкви». Далі була перерва, пов’язана із дипломатичним служінням на Кавказі, а після переїзду до Білорусі «присутність України» знову повернулася, «оскільки білоруський народ завжди почувався близьким з українським». «Отож, протягом останніх чотирьох років Україна постійно біля мене, і як я вже казав у Білорусі, моя місія в Україні буде продовженням того самого служіння, після приготування, яке я мав в цій країні».
Ділячись думками про те, що нунцій може зробити в контексті великої потреби миру, яку сильно відчуває Україна, папський дипломат підкреслив, що «мир завжди походить від Бога». «Ми у навечір’я Різдва чуємо могутнє ангельське звіщення: Слава на висотах Богу і мир на землі людям його вподобання. Мир завжди зв’язаний з небесами. Якщо мир лише “горизонтальний”, то цей мир є плодом угод, які сьогодні є, завтра їх вже нема. Що може зробити нунцій? Побачимо! Побачимо нагоди, які Господь поставить перед нами».
За його словами, насамперед, потрібно свідчити про «невтомну готовність діалогувати, спілкуватися одні з одними, шукати нагоди для зустрічі». «Що це конкретно означає? Мій чотирнадцятирічний досвід праці в нунціатурах мені каже, що зранку я про це нічого не знаю. Протягом дня трапляються події, за які ввечері дякую Богові: несподівано склалися певні обставини, створилися такі ситуації, і в чомусь зробилося крок вперед», – зазначив архиєпископ Клаудіо, додаючи, що слід вміти цінувати нагоди, які Господь Бог нам щоденно посилає, а не які ми створюємо.
Говорячи про існування різних католицьких традицій в Україні, Апостольський Нунцій вказав на важливість існування єдності у різноманітності, адже «поглинання одного іншим є втратою багатства». У цьому контексті члени кожної спільноти покликані навчитися втішатися «радістю існування іншого», бо «коли католик відчуває радість з приводу того, що інший, відмінний від нього, існує та працює, то це є дотиком до неба».