У неділю 28 лютого 2016 року український відділ Радіо Ватикану відсвяткував подвійний ювілей – 50-річчя початку щонедільних літургійних відправ в українському обряді на хвилях Ватиканського Радіо, які від останньої неділі 1966 року відправляються кожної неділі та з нагоди більших церковних празників та 50-річчя хору Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії в Римі.
До того, від заснування українського відділу в Радіо Ватикані в 1939 році, Святі Літургії відправились один-два рази на місяць. Ця дата – це також і ювілей хору Сестер Служебниць у Римі, який був заснований саме тоді з метою забезпечення участі в недільних і святкових Богослуженнях в каплиці Ватиканського Радіо. Татіяна Шуфлин, учасниця а згодом і диригент цього хору згадує: «Добре пригадую ту першу Святу Літургію, яку відслужив Владика Іван Бучко, Апостольський візитатор для українців у Західній Європі, та дуже зворушливу проповідь, яку він виголосив».
Співані Божественні Літургії в українському обряді на хвилях Радіо Ватикану пройшли декілька етапів розвитку. У сорокові роки минулого сторіччя вони транслюватились принагідно, а Ювілейним Святим Роком 1950 відправи почали транслюватись один раз на місяць.
У зв’язку із Святим Роком 1950 Ватиканська радіостанція значно розбудувалась. Приміщення колишньої астрономічної обсерваторії в «Палацціні Папи Льва ХІІІ» у ватиканських садах перетворено у радіокаплицю. Під куполом золотими літерами записано Христові слова: "Що ви чуєте на вухо, звіщайте з покрівель" (Мт 10,27). Відтоді щонеділі з отієї "покрівлі" щонеділі лунає гомін дзвонів базиліки святого Петра, що розпочинає трансляцію Святих Літургій: в латинському та в східних обрядах.
На Папській колегії святого Йосафата спочив обов'язок щомісяця відправити співану Службу Божу в каплиці Ватиканського Радіо. Служителем був кожночасний ректор, а проповіді виголошували священики за чергою. Першим диригентом хору був тодішній семінарист Іван Музичка.
Коли зросла кількість студентів Василіянської обителі, також і вони почали співати у Ватиканському Радіо, а першим диригентом був брат-василіянин Володимир Бурко з Бразилії.
Згодом до українських хорів у Римі приєднались семінаристи Малої української семінарії, яку провадили отці Салезіяни.
Коли ж у лютому 1966 року розпочався новий етап літургічних передач, а саме щонедільні Божественні Літургії, виникла потреба постійного хору, який би щонеділі пожертвував вільний час і сили для цього виняткового апостоляту – вельми розлогого і вкрай потрібного.
Перший хор Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії був організований під керівництвом с. Томії Гриневич в обителі Генерального Дому Сестер у Римі. До кінця 1966 року Сестри Служебниці самі щонеділі співали Святі Літургії, виявляючи цим справді геройський дух самопосвяти, зокрема в спекотливі місяці італійського літа, а Служба Божа тоді відправлалась пополудні, о 16:15 римського часу.
Про цінність українських Святих Літургій з Радіо Ватикану 10 років тому, коли відзначалась сорокова річниця, Владика Мирослав Марусин, який тоді відслужив Божественну Літургію, наголосив, «що тоді, коли в Україні атеїзм закував священиків і віру в кайдани, коли кожну віру й релігію назвали опіумом народу, коли потоптали Божий і природний закон і заступили його диктатурою пролетаріату, до неба піднявся голос Божественної Служби від самого гробу Святого Апостола Петра, що на Ватиканському пагорбі.
Недільне і святочне радіомовлення з Ватикану, – сказав Владика Мирослав, – досягло не тільки наш рідний край, але й далекі поселення в Казахстані, на Сибірі та на півночі – ген до Фінландії та Соловків. Всюди можна було почути богомільний спів і духовну проповідь.
Люди збиралися по хатах малими гуртками, старші й діти. Ставили радіоприймач, запалювали свічки і мовчки, а то й півголосом молились при співі хору: «Спаси нас, Сину Божий, що воскрес із мертвих, співаємо тобі: алилуя». А після закінчення відправи ще далі розмовляли і скріпляли свою віру, потішали себе надією і перебували у спільній братній любові, як одна сім’я, як діти одного спільного Батька – Всевишнього Бога.
Слова Божого ніяка сила не могла закувати в кайдани, воно доходило і до в’язниць, і до карних лагерів в непрохідних місцях Єнісейського та Красноярського краю».
Далі Владика Марусин поділився зворушливим прикладом із свого власного життя:
«У неділю 13 січня 1980 року везли на санях в галицькому селі померлого на поховання. Був сильний мороз і лежав великий сніг та ніяка сила не перешкодила тоді поставити над могилою покійного радіоприймач, щоб вислухати Божественну Службу, яку в цей час служив над гробом Святого Петра священик – син того, власне покійного рідного свого батька».
Був це Владика Мирослав Марусин.
Майже 3000 Святих Літургій в українському обряді – ось підсумок 40-річчя щонедільних відправ Божественних Літургій уВатиканському Радіо, додаючи до цього також і богослуження під час більших церковних празників та з приводу інших важливих подій у житті католицької Церкви.