Зустріч Папи Франциска з ‎Головними ‎Настоятелями Інститутів богопосвяченого життя‎

Деталі: Категорія: НОВИНИ ЦЕРКВИ; Опубліковано: Четвер, 08 грудня 2016, 18:42; Автор: Адміністратор; Перегляди: 1269

«Ідіть і плід принесіть. Плідність пророцтва». Такою була тема 88-ї Генеральної Асамблеї ‎Об’єднання Головних Настоятелів Інститутів богопосвяченого життя‎, в якій взяв участь Протоархимандрит Василіянського Чину Святого Йосафата о. Ґенезій Віомар. Ця Асамблея відбулася з 23 по 25 листопада в римському Салезіянському ‎Університеті. В останній день її роботи, у п’ятницю 25 листопада, Папа Франциск зустрівся із 140-ма ‎Настоятелями у Ватикані, в Новому залі Синоду, присвятивши їм цілих три години, які були проведені в атмосфері відкритості та братнього діалогу. Не відбулось жодної ‎приготованої заздалегідь промови, але була довга братерська розмова і сердечна атмосфера питань і ‎відповідей.‎

Святіший Отець привітав присутніх словами: «Життя повне несподіванок. Щоб зрозуміти Божі ‎несподіванки, потрібно зрозуміти несподіванки життя». Папа прийняв коротеньке ‎вітання від о. Мауро Жоегрі, Головного міністра Братів Капуцинів та Президента Об’єднання Головних Настоятелів, і о. ‎Давида Ґлендея, комбоніянця, Головного секретаря, і дав слово для запитань Асамблеї.

Перша група запитань торкнулася теми богопосвяченого життя і молоді. Відповідаючи, Папа Франциск розповів, що наступний Синод ‎Єпископів буде якраз присвячений цій темі: «Молодь, віра та розпізнання покликання». Досить довго він зупинився на необхідності розпізнавання. У молодих ‎кандидатів до чернечого життя, а також і семінаристів, необхідно виховувати здатність розпізнавання. Духовне розпізнавання – «те, що потрібно ‎робити. Не вистачить бачити біле і чорне. Розпізнавання – це іти вперед у сірості життя і там шукати Божу волю, а не в зацикленості думки». Далі заохотив до того, щоб не бути статичними у праці з молоддю, але працювати творчо, не зупиняючись тільки ‎на самих зустрічах. Наприкінці запросив подолувати постави «реставрації» або такі, що занадто пов’язані з «тріумфалістичними» проявами, які ‎можна спостерегти в деяких новозаснованих спільнотах.‎

‎«Святіший Отче, незважаючи на виклики, напруженості, опозиції, Ви нам даєте свідчення людини спокійної, людини миру. Яким є ‎джерело Вашого спокою? » ‎– ‎запитав один із Настоятелів, очікуючи відповіді у формі поради. Папа Франциск відповів, що відколи був ‎обраний Понтифіком, пережив глибокий мир, який від того часу його ніколи не покидав. І в цьому відмінність від його ‎минулого досвіду в Буенос-Айресі, коли почував себе більше стривоженим. Сказав, що проблеми є, але він занурює все у молитву і ‎це його залишає у великому мирі.‎

Запитаний на тему чернечого життя і пророцтва, Папа Франциск відповів, що ченці покликані жити Євангелієм, без якихось винятків, у світлі ‎харизми засновників. Ворог пророцтва – світськість. Папа згадав, крім того, про аскезу, зазначивши, що її ніколи не слід змішувати з ‎волюнтаристичними або «пелагіанськими» поставами, але завжди прямувати до свободи: аскеза корисна у формах, в яких чинить ‎особу більш вільною. Закінчуючи відповідь на цю тему, Папа зауважив, що ченці можуть виявитися дуже важливими у процесі реформи Церкви, ‎передусім у поборюванні клерикалізму: «У церковні структури входить клімат світськості та помпезності, – ствердив він, – а це ‎те найгірше, що може бути в оргінізації Церкви. Ченці можуть зробити вклад їхнім свідченням вбогості, послуху та братерства.‎

Торкаючись теми взаємин між ченцями та життям дієцезії, Папа вказав на необхідність, щоб «ченці в повній мірі відчували себе ‎всередині дієцезіальної церкви», а тому «ченці повинні бути у таких керівних структурах помісної Церкви, як адміністративні ради, ‎пресвітерські ради... Працю потрібно розподіляти», – запевнив він. Далі Папа Франциск говорив про важливість ділитися духовністю засновників з ‎єпархіяльним клиром як джерела духовного збагачення для всіх.‎

Після цього надійшов час перерви. Для Папи було передбачене відокремлене місце для перепочинку і перекуски, але він не захотів бути ‎‎«відокремленим від інших» і запропонував зробити паузу зі всіма іншими.‎

Після повернення в зал учасники зустрічі поставили Папі також деякі запитання ‎на тему статевих надужиттів проти неповнолітніх, про фінансові надуживання ‎та про людську слабкість. Папа Франциск, відповідаючи із сумом і вживаючи багатьох ‎прикладів, говорив про «присутність диявола, який руйнує діло Ісуса за ‎посередництвом якраз тих, які повинні Ісуса благовістити». Попросив пильності ‎в розпізнаванні покликань. У питанні про фінансові надужиття говорив ‎про згіршення, яке дають ченці, прив’язані до грошей, а потім нераз самі стають ‎жертвами безсовісних осіб.‎

Остання група запитань стосувалася чернечого життя і місії. Папа відповів, що ‎‎«Церква народжена на виході»: спочатку була у зачиненій кімнаті, де відбулася Тайна ‎вечеря, а потім була виштовхана назовні. Бідні виштовхують Церкву назовні: ‎‎«якщо Церква не працює з бідними, вона не Церква. І це не «павперизм»[, не захоплення ‎бідністю]! – зазначив Папа. – Церква повинна бути бідною з бідними! » У цьому ‎відношенні він нав’язав і до міграційної проблеми, наголошуючи, що «важливішим за міжнародні ‎домовленості є життя цих людей! » І якраз у харитативному ‎служінні стає можливим, – додав, – віднайти найкращий ґрунт для екуменічного ‎діалогу: «бідні, це вони нас об’єднують! »‎

Близько 13 години зустріч була завершена. Папа попрощався з усіма ось цими ‎словами: «Ідіть уперед з відвагою і без страху! Той, хто ніколи не помиляється, – ‎це той, що нічого не робить. Ми повинні іти вперед! Помилимось деколи, так, ‎але Боже милосердя завжди по нашому боці! »‎

Перш ніж вийти із Залу Павла VI, Франциск попрощався з кожним із присутніх ‎особисто.‎

На основі прес-релізу Об’єднання Головних Настоятелів Інститутів богопосвяченого життя.

Світлина «L’Osservatore Romano»

http://osbm.info/