2 грудня у Базиліці святих ХІІ Апостолів в Римі о 18:30 відбулася Свята Літургія за мир в Сирії й Україні. Цю Божественну Літургію, яка служилася в рамках дев’ятниці перед святом Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії (за григоріянським календарем), очолив, у латинському обряді, Кардинал Леонардо Сандрі, Префект Конґреґації для Східних Церков. Із ним співслужили Архиєпископ Циріл Васіль, ТІ, Секретар цієї Конґреґації, Єпископ Мілан Лах, ТІ, помічник Пряшівської Греко-Католицької Архиєпархії, єпископи інших Східних Церков та близько півтори сотні священиків латинського та різних східних обрядів.
Участь у спільній молитві взяли також отці василіяни Протоархимандрит о. Ґенезій Віомар, Головний радник о. Степан Стареправо та Віце-ректор Папської Української Колегії Святого Йосафата о. Теодосій Грень, інші предстваники Української Греко-Католицької Церкви: священики та студенти Колегії Святого Йосафата й інших римських колегій, сестри Чину Святого Василія Великого на чолі з Протоархимандринею м. Дією Стасюк, сестри Служебниці Непорочної Діви Марії, на чолі з Головною дорадницею с. Мартою Козак. У спільній відправі брали чисельну участь представники ректоратів та студенти інших Східних Папських Колегій у Римі, викладачі та студенти Папського Східного Інституту, а також священики францисканці.
Це вже другий рік поспіль Префект та інші працівники Конґреґації для Східних Церков служать, на запрошення пароха цієї Базиліки, Святу Літургію разом із представниками різних Східних Католицьких Церков, зокрема Папських Колегій та монастирів, присутніх в Римі. Також минулого року спільна молитва була за мир на Близькому Сході та в Україні.
У своїй проповіді Кардинал Префект звернув увагу на приклад святих Апостолів Филипа та Якова, мощі яких зберігаються в цій Базиліці, адже саме спільнота апостолів є на всі часи знаком єдності Церкви, яку заснував і хотів мати єдиною Ісус Христос. Наприкінці Кардинал згадав про два ювілеї, які відзначатимуться у Римі в наступному році: 100 років від утворення Конґреґації для Східних Церков та заснування Папського Східного Інституту для вивчення прецінної спадщини Східних Церков і виховання науковців у цій ділянці знання.
Після закінчення святої Меси слово подяки мав парох Базиліки святих ХІІ Апостолів, о. Аньєлло Стойя, Чину Братів Менших (Конвентуальних). Після цього всі процесійно вирушили до притвору церкви, де помолилися при чудотворній грецькій іконі, віддаючи шану зображеній на ній Пресвятій Богородиці з Дитятком Ісусом на руках.
Для довідки.
Конґреґація для Східних Церков, утворена декретом «з власної ініціативи» (motu proprio) Папи Венедикта ХV «Dei Providentis» («Бога, який заздалегідь піклується»), опублікованим 1 травня 1917 року, мала спочатку назву «Конґреґація для Східної Церкви» і була спадкоємницею іншої римської дикастерії, бо ще в 1622 році була утворена Конґреґація Поширення віри (латинською Congregatio Propagandae fidei), яка займалася питаннями нових Церков, у тому числі структур латинського обряду на місійних теренах та унійних Церков східних обрядів, нещодавно з’єднаних з Римом.
З огляду на нові обставини, 6 січня 1862 року Папа Пій ІХ утворив листом «Romani Pontifices» («Римські Архиєреї») в межах цієї Конґреґації нову гілку, яка отримала назву «Конґреґація Поширення віри для справ східного обряду». Очевидно, така назва відображала тодішнє розуміння Римо-Католицької Церкви, яка не надто надавала ваги різницям між окремими східними обрядами, бо це був час, назначений переконанням про «першість латинського обряду».
Реорганізація цієї дикастерії в окрему Конґреґацію для Східної Церкви була наслідком зміни в оцінці дійсності, бо мова була вже не про інші обряди в межах однієї Католицької Церкви, а про іншу Церкву в рамах католицької єдності, хоч мали пройти десятиліття, перш ніж, внаслідок праць ІІ Ватиканського Собору, було визнано безсумнівно різноманіття Східних Католицьких Церков свого права. Цей новий реалістичний погляд на місце Східних Католицьких Церков знайшов відображення у новій назві Конґреґації, яка від проголошення 15 серпня 1967 року Апостольської конституції Павла «Regimini Ecclesiae universae» («При здійсненні влади у Вселенській Церкві») має сучасну назву.
Мета цієї Конґреґації, яка виконує владу в імені Папи та займається усіма питаннями Східних Католицьких Церков, – сприяти їх розвиткові, оберігати права й літургічну, дисциплінарну та духовну спадщину східних католицьких спільнот, які, після періоду роз’єднання, повернулися через кілька століть до повної єдності з Римським Архиєреєм, зберігаючи свої літургійні обряди та власне церковне право. Ідеться, зокрема про Католицькі Церкви та церковні спільноти вірменського, візантійського, коптійського та сирійського обрядів.
Папський Східний Інститут, точніше Папський Інститут Східних Студій, заснував Папа Венедикт ХV своїм декретом «з власної ініціативи» (motu proprio) «Orientis catholici» («Католицького Сходу») 15 жовтня 1917 року, як наступний крок, після утворення Конґреґації для Східних Церков, який засвідчував нове ставлення до Церков християнського Сходу. Згодом, 14 вересня 1922 року, новообраний Папа Пій ХІ доручив провід цього Інституту Товариству Ісуса (отцям єзуїтам). Великим Канцлером цього Інституту є Кардинал Префект Конґреґації для Східних Церков, Віце-Канцлером – Головний Настоятель Товариства Ісусового, а ректором – священик цього ж Товариства. Від 25 серпня 2015 р. ректором цього Інституту є о. Давид Назар, ТІ. Інститут має два факультети: Східних церковних наук (з напрямками: історичним, богословсько-патристичним та літургійним) і Східного канонічного права. При Інституті діє спеціалізована бібліотека, видаються кілька періодичних видань.
На світлині вгорі: Кардинал Леонардо Сандрі із студентами Колегії Святого Йосафата та отцями василіянами. Зліва направо: о. Володимир Медвідь, о. Іван Шуфлат, Віце-ректор о. Теодосій Грень, ЧСВВ, о. Степан Стареправо, ЧСВВ, о. Петро Голіней, о. Юліян Юрій Скаськів.