У соборі Святої Софії в Римі вшанували пам’ять патріарха Йосифа Сліпого

Деталі: Категорія: НОВИНИ ЦЕРКВИ; Опубліковано: Вівторок, 21 лютого 2017, 15:45; Автор: Адміністратор; Перегляди: 2558

У неділю 19 лютого в Прокатедральному соборі Святої Софії в Римі урочисто вшанували пам’ять патріарха Йосифа Сліпого з нагоди 125-ї річниці від дня його народження.

Архиєрейську Божественну Літургію о 10:00 год. в соборі, фундатором і будівничим якого був сам патріарх Йосиф, очолив владика Гліб Лончина, СУ, єпарх єпархії Пресвятої Родини в Лондоні. З ним співслужили: ректор собору Святої Софії та голова Товариства «Свята Софія» о. Марко Семеген, Протоархимандрит Василіянського Чину Святого Йосафата о. Ґенезій Віомар, Головний радник о. Степан Стареправо, ЧСВВ, о. Антоній Вацеба, ВС, префект Міжнародної семінарії святого Вітальяна Згромадження Воплоченого Слова в Італії, та диякон Андрій Вівчар. Ще інші священики сповідали.

У молитві взяли участь чисельна українська громада та гості: Посол України при Святому Престолі п. Тетяна Іжевська, Генеральна настоятелька Згромадження Сестер Служебниць с. Тереза Слота та інші сестри цього Згромадження, представниці Сестер Чину Святого Василія Великого, Сестер Катехиток Святої Анни, семінаристи та сестри Згромадження Воплоченого Слова, а також студенти Папської Української Колегії Святого Йосафата.

Під час проповіді архиєрей зосередив увагу на жертовній постаті патріарха Йосифа та його служінні Богові й людям: «Навіть тоді, коли після довгих років ув’язнення та знущань його нарешті було звільнено, перше, що він запитав, чи вільною є також його переслідувана Церква». Впродовж наступних років свого служіння у вільному світі він робив все для того, щоб відродити УГКЦ та «дивився з впевненим поглядом у її майбутній розвиток в Україні». В сучасних умовах, коли Україна є вільною, але проходить нові випробування, «знову актуальним є заповіт Слуги Божого Йосифа «бути собою» і не втратити своєї ідентичності», – наголосив владика Гліб.

Після Божественної Літургії у крипті собору, де були поховані тлінні останки патріарха Йосифа, владика Гліб, священики та громада помолилися Панахиду за упокій його душі. Наймолодші члени української громади, діти недільної школи собору Святої Софії, поклали свічки та квіти перед гробницею Ісповідника віри.

Після заупокійної молитви усі перейшли в актовий зал під собором Святої Софії, де відбулась літературно-театральна програма, яку приготувала українська молодь, та показ документальної кінострічки «Крізь терни до зірок» про життєвий шлях цієї визначної постаті в історії українського народу. Назва фільму – це слова, які обрав на своє гасло Йосиф Сліпий як єпископ і які прикрашали його єпископський герб.

У Римі патріарх Йосиф прожив останні два десятиліття свого життя, після звільнення із заслання і прибуття сюди 9 лютого 1963 року на ІІ Ватиканський собор — аж до смерті 7 вересня 1984 року. Під час перебування в Римі, спочатку у Ватикані, а згодом при соборі Святої Софії, Глава переслідуваної Церкви боровся за права українського народу та став єдиним його голосом на міжнародному рівні. Не маючи можливості повернутися в Україну через заборону тодішньої комуністичної влади, він у 1968, 1970, 1973 і 1976 роках відбув архиєрейські подорожі країнами Європи, Америки, Азії, Австралії, під час яких відвідав з пастирським візитом громади УГКЦ на поселеннях та брав участь у важливих загальноцерковних заходах.

Він, з 1963 року Верховний Архиєпископ, а з 1965 року Кардинал, організував Інститут святого Климента Папи, який з 1963 року став осередком науково-видавничої праці, гуртуючи навколо себе наукову еліту української діаспори. Він відновив видання «Богословія» та сприяв праці Українського богословського наукового товариства. Був засновником і будівничим собору Святої Софії, який, посвячений у 1969 році, став символом відродження Української Греко-Католицької Церкви.

Тут у будинку при соборі Святої Софії патріарх Йосиф відійшов до вічності, а його тіло спочивало в крипті під цього собору до перевезення в 1992 р. в собор Святого Юра у Львові.