Ми сьогодні соборно прибули до дому, де 125 років тому прийшов на світ великий учитель і святитель нашої Церкви - патріарх Йосиф Сліпий. У цій урочистій Літургії ми прагнемо подякувати за дар великого мужа, провідника й учителя нашої Церкви й нашого народу, за дар етнарха, батька народу, який в часи переслідувань був його єдиним голосом. Прагнемо вклонитися цій святій подільській землі, цьому віруючому народу, який зродив, передав віру цьому великому мужеві.
Такими словами розпочав своє проповідницьке слово Глава і Отець Блаженніший Святослав на Архиєрейській Божественній Літургії з нагоди 125-ліття від дня народження патріарха Йосифа Сліпого в каплиці Музейно-меморіального комплексу «Рідна хата» у Заздрості на Тернопільщині.
Участь у Богослужінні взяли також: Архиєпископ Ігор, Митрополит Львівський, Архиєпископ Володимир, Митрополит Івано-Франківський, Архиєпископ Василь, Митрополит Тернопільсько-Зборівський, владика Венедикт, Єпископ-помічник Львівської архиєпархії, владика Володимир, Єпископ-помічник Львівської архиєпархії, владика Теодор, Єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, владика Богдан, Адміністратор Патріаршої курії, владика Йосафат, Екзарх Луцький, владика Василь, Єпарх Коломийсько-Чернівецької єпархії, владика Дмитро, Єпарх Бучацької єпархії, владика Михайло, Екзарх Одеський, владика Гліб, Єпарх єпархії Пресвятої Родини у Великобританії, владика Борис, Єпарх єпархії Святого Володимира Великого в Парижі для українців візантійського обряду у Франції, країнах Бенілюксу та Швейцарії.
Глава Церкви до проповідницького слова також запросив «особливу людину, на голові якої лежали святительські руки патріарха Йосифа»: «Цей чоловік, будучи молодим американцем, вступив до спільноти монахів студитів у Римі, яку відродив патріарх, бо усвідомлював, що без справжнього східного монашого подвигу не може бути твердого церковного коріння. Це чоловік, який співпрацював із патріархом, зокрема в останній період його життя, як духівник Колегії святої Софії в Римі. Його особу Синод Єпископів УГКЦ визначив відповідальним за цей Ювілейний рік, присвяченій 125-річчю народження патріарха Йосифа. Це владика Гліб, який сьогодні є батьком наших людей у Великобританії та Ірландії».
Пояснюючи євангельський уривок, владика Гліб зазначив, що лишень тоді, коли ми шукаємо Бога, можемо пізнати Правду. «Потрібно жити за тією Правдою, якою є Бог. Нам потрібно також боротися проти всякої неправди. За це ми можемо бути переслідувані і висміяні», - наголосив єпископ. За його словами, патріарх Йосиф завжди шукав правду. Ще молодим, він прагнув стати священиком і науковцем, а коли вже виховував студентів, то навчав, що тільки після молитви можливою є наука. «Це стосується нас усіх, бо нам всім потрібно вчитися, удосконалюватися в тому, що робимо, бо так робив патріарх, який вчився і в Австрії, і в Римі, - вів далі владика Гліб. - Він вважав, що потрібно їздити по світі, аби пізнавати, бо подорожі виховують, відкривають нові горизонти». Тому й мото університету, який він заснував в Римі, УКУ, було - «Істина і любов науки збирає в розсіяні сущих». Цей напис і сьогодні розміщений на будівлі УКУ в Римі. «Патріарх Йосиф не лише шукав, а й жив правдою. З розповідей відомо, що він був дуже строгою людиною. Ми, коли чули його кроки на коридорі, то були дуже обережні. Чому він був строгим? Це не була якась злоба чи злість, а тому, що він завжди шукав правди, жив нею і був безкомпромісний. Він завжди працював над собою для своєї Церкви», - зауважив проповідник. Єпископ підкреслив, що патріарх підніс ідеал патріархату для УГКЦ, заснував те, що було мрією митрополита Андрея Шептицького - УКУ в Римі. «У всіх ділянках він був батьком, учителем, провідником, етнархом. Він витривав у правді, незважаючи на всі труднощі і проблеми. Цією Літургією і цим Ювілейним роком ми прагнемо прославити нашого Господа, який дав нам цю велику людину. Ми щасливі через те, що є близькими до цієї унікальної особистості, яку Бог дає раз на кількасот років. За прикладом патріарха Йосифа візьмімо собі до серця слова святого Івана Богослова: «Пізнаймо правду, жиймо в правді і витриваймо в правді», - завершив владика Гліб.