о. Методій М. Скраль ЧСВВ

Деталі: Категорія: Біографії ченців; Опубліковано: П'ятниця, 27 травня 2011, 00:00; Перегляди: 10926

о. Методій Михайло Скраль ЧСВВ

(04.12.1933-25.05.2011)

Отець Методій народився 4 грудня 1933 року в с. Ільниця, Іршавського р-н., Закарпатської області. Того ж року був хрещений греко-католицьким священиком о. Бобітом і отримав хресне ім’я Михайло.

Батько Дмитро Скраль, помер 15 серпня 1963 року, а мати Марія Березнай, померла 20 жовтня 1993 року.

В сім’ї Скралів, окрім Михайла, було ще п’ять дітей: Василь, Анна, Марія, Дмитро та Іван. Михайло був наймолодшим.

Закінчив неповну середню освіту.

У січні 1960 року, вступив на кандидатуру до Василіянського Чину.

25 червня 1963 року був заарештований органами радянської влади за фотографування похорону греко-католицького священика Хмельовського, який помер 3 травня 1963 року у селі Мшана коло Львова. У цьому похороні взяло участь декілька тисяч вірних і підпільні священики, які відправляли похоронні богослужіння скрито без літургійних риз. Представники КГБ зауваживши, що бр. Михайло робить фотографії похорону; як тільки обряд закінчився затримали його і, відібравши фотоапарат, вийняли з нього плівку та її засвітили.

Через кілька днів, у помешканні, де проживав бр. Михайло (м. Львів, Джерельна 32/16), був проведений обшук, під час якого знайшли виготовлені ним фотографічним способом іконки і плівки. Починаючи з 7 червня брата поставили під домашній арешт і періодично викликали на слідство. 25 червня бр. Михайло був ув’язнений. Слідство тривало шість місяців і закінчилося показовим судом 15 листопада 1963 року.

Під час слідства застосовуючи психологічний тиск та довготривалі й виснажливі допити, бр. Михайла намовляли перейти до Російської Православної Церкви. „Ми дамо вам парафію у будь-якому місці, − пропонували брату, − навіть у Москві, якщо ви перейдете на православну віру і підпишете про це заяву. При цьому ви будете звільнені з арешту”. Бр. Михайло відмовився від такої пропозиції і слідчі пробували намовити його до співпраці з КГБ, обіцяючи звільнення з тюрми, але й від цієї „пропозиції” він рішучо відмовився.

Суд виніс бр. Михайлу вирок − три роки позбавлення волі у в’язниці суворого режиму за статтею 148. п. 2 Кримінального Кодексу УРСР − „незаконне виготовлення предметів релігійного культу” і він відбував один рік покарання у тюрмі КГБ м. Львова, вул Миру, № 1, а відтак його перевели до табору № 30 примусової праці (т. зв. „тридцятка”), де він знаходився півтора року, аж до звільнення у 1966 р.

Отець Методій з Братами по Чину, у Римі на аудієнції з Блаженним Іваном Павлом ІІ, тодішнім Папою Римським.

У тюрмі з братом поводилися по-різному: то використовували тактику заохоти, то залякували погрозами. При цьому морили голодом та завдавали фізичні ушкодження, вимагаючи показань щодо його зв’язків з іншими греко-католиками. Після виходу на волю, впродовж трьох років бр. Михайло хворів на виразку шлунку. Була пошкоджена також печінка. Після ув’язнення прийшлося довгі роки лікуватися та відновлювати сили для подальшої праці у „Підпільній Церкві”.

19 квітня 1966 року, у с. Колоденце (Львівська обл.), відбулися облечини бр. Михайла, якими він розпочав Новіціятський вишкіл під проводом магістра о. Макарія Греня ЧСВВ. Під час облечин отримав монаше ім’я Методій.

Цього ж року, бр. Методій поступив на навчання в будівельний технікум, де провчився два з половиною роки, здобувши професії будівельника та електрика.

Перші тимчасові обіти бр. Методій склав 14 січня 1967 року, у м. Львові, по вул. Тракт-Глинянський, 41.

3 січня 1970 року, склав довічну професію на руки о. Макарія Греня ЧСВВ.

13 квітня 1976 року отримав пресвітерські свячення з рук Преосвященного Кир Софрона Дмитерка ЧСВВ.

В часах підпілля, офіційно працював на державній роботі, а підпільно обслуговував греко-католицькі громади в довколишніх селах. Зі свідчень відносно о. Методія, він обслуговував близька тридцяти підпільних греко-католицьких громад.

Ще під час ув’язнення, проводячи час на молитві, о. Методій відчув силу виганяти з людей злих духів. Зціленням людей від опанування дияволом, він займався практично до кінця свого життя, за що отримував численні подяки від тих, кому допоміг.

З 1989 р. по 1991 р. виконував служіння у монастирі Вознесіння ГНІХ в м. Золочеві.

Опісля працював у Боронявському монастирі (Закарпатська обл.) до 1996 року.

Два роки (1996-1998рр.) знову служив у Золочівському монастирі, після чого був переведений до монастиря Різдва св. Івана Христителя у с. Краснопуща (Тернопільська обл.), де був Настоятелем.

Під час служіння у Боронявському монастирі, як також у монастирі в с. Краснопущі, прославився у народі, як „один із небагатьох католицьких священиків, які мають практичний досвід екзорцизму”.

Отець Методій з «народним єпископом» Іваном Маргітичем у Боронявському монастирі - 2 серпня 1996 р.

„Зло існує реально і має безліч ликів, − розповідав о. Методій кореспонденту Львівської газети «Високий Замок». − У мене є чотири відеокасети з «вичиток», на яких видно, що роблять із людьми біси. Шкоди християнам посередники антихриста завдають за допомогою чорної магії, через яку звичайні предмети набувають руйнівної, часто смертельної сили. Чим більше зведуть зі світу людей, тим більше «заслуг» отримають від свого покровителя. Багато хто й не знає, що йому вселили бісів, доки з людиною не починає коїтися лихе. Жоден лікар не продіагностує цю хворобу, бо аналізи – в повному порядку. У слуг диявола є цілий арсенал засобів, аби вибити людину з колії”.

Отець Методій уділяє Святі Тайни - 04.10.2002 р.

До 2009 року виконував монаше і священиче служіння у Золочівському монастирі, де останнім часом хворів.

У 2009 році було відновлено Провінцію Святого Миколая в Україні, до якої стали приналежні усі отці і брати, родом із Закарпатської області. У зв’язку з цим, 22 вересня 2009 року о. Методій був переведений із Золочівського до Малоберезнянського монастиря св. Миколая (Закарпатська бл..).

22 лютого 2010 року, за сприянням Протоігумена о. Павла Райчинця ЧСВВ, о. Методія було госпіталізовано до Ужгородської лікарні для проведення обстежень у зв’язку з підвищеним рівнем цукру в крові. Кінець лютого та місяць березень, отець Методій провів у лікарні перенісши інсульт; був два рази в реанімації. Внаслідок інсульту, став паралізований.

26 березня 2010 року, був виписаний з лікарні та перевезений до Малоберезнянського монастиря.

Отці і Брати колядують у келії о. Методія на Святий вечір 2011 року.

У монастирі хворий отець був під опікою місцевих отців і братів, які щодня надавали йому належну допомогу.

Помер о. Методій 25 травня 2011 року, у Малоберезнянському монастирі близько дев’ятої години ранку.

Співбрати відпроваджують о. Методія в «останню дорогу».

Похорон відбувся 26 травня, за участю отців і братів Провінцій Святого Миколая й Найсвятішого Спасителя в Україні. Очолив похорон Протоігумен Провінції Святого Миколая о. Павло Райчинець ЧСВВ.

Похований о. Методій на монашому цвинтарі у с. Малому Березному.

Вічна Йому Пам’ять!

27.05.2011 р.

********************