Великоднє звернення Протоігумена Провінції Святого Миколая - 2015 р.

Деталі

Категорія: Звернення і послання

Опубліковано: Неділя, 12 квітня 2015, 13:30

Автор: Адміністратор

Перегляди: 3164

Високопреподобні Отці і Брати!

Дорогі Брати і Сестри у Христі!

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

В Євангелії розповідається, що один з учнів Ісуса, поховав Його після смерті на хресті, у своїй гробниці, яку висік в скелі (Пор. Мт. 27, 60). Саме в цій гробниці, яка мала бути для того учня місцем його особистого поховання, Ісус воскрес із мертвих.

В житті кожного з нас є така своя «гробниця», в якій нам неодноразово доводиться бути морально і духовно похованими. Це місце, де ми опиняємося від будь-якого життєвого краху, від невдач і розчарувань, зневіри, непевності та страху.

Для декого така гробниця стає постійним домом. Людина опиняється там передчасно із-за внутрішнього вмирання, яке, з невеликими перервами, триває аж до фізичної смерті.

Вглиблюючись цього року у таїнство Воскресіння Христового, звернімо увагу на приклад того учня – Йосифа з Ариматеї, який поховав Ісуса у своїй гробниці.

«Поховаймо» і ми у своїх «гробницях» Ісуса, щоб Він там воскрес.

У вчинку Йосифа з Ариматеї, який зняв тіло Ісуса з хреста, обвив його плащаницею та поклав у своїй новій гробниці, показане завдання кожного християнина. У своїй немічній людській природі, ми повинні «поховати» Ісуса, який помер за кожного з нас. Христос був розпʼятий і помер для того, щоб бути похованим в нас і там воскреснути з мертвих.

Тому подивімося уважно, де в нашому житті Христос страждає і де Він розпʼятий. Відшукаймо те місце в нашому житті, де Ісус помер на хресті. У кожного з нас є така Голгофа і завданням кожного є зняти Ісуса з хреста, обвити Його у плащаницю і поховати у своїй гробниці, хоч можливо вона стала нашим домом.

Цей вчинок є християнською таємницею. Для кожної людини він означає різні дії і кожен сам повинен зрозуміти, що саме від нього чекає Бог. Це можуть бути вчинки, як по відношенню до ближніх, так і по відношенню до самого себе. Але головне завдання в них подібне:

«Поховати Ісуса у своїй гробниці» – це вчинок, який означає «зробити те, що потребує від нас Бог у цьому світі, незважаючи на те, що наша людська природа грішна і смертна».

«Поховати Ісуса в собі» – це може означати «відмовитись від своєї смерті, в різних її проявах» і віддати її Богові.

«Поховати Ісуса у своїй смертній природі» – може означати «перестати боятися зруйнування і почати творити в собі щось добре і досконале».

Вчинок Йосифа з Ариматеї можна також пояснити словами Святого Григорія Богослова: «Поховаймо себе разом з Христом, щоб з Ним воскреснути; зійдімо із Ним, щоб із Ним піднестися; піднімімося з Ним, щоб прославитись у Ньому».

Нехай Ісус Христос, воскресне в кожному з нас і нехай перемінить місця наших страждань і смерті, на місце Життя Вічного!

З найщирішими великодніми вітаннями та побажаннями,

о. Павло Райчинець ЧСВВ

Протоігумен Провінції Св. Миколая в Україні

• < Попередня
• Наступна >