Презентація історичної праці «Світильник віри: історія Боронявського монастиря на тлі епох»

Деталі: Категорія: КНИЖКОВІ ВИДАННЯ; Опубліковано: Четвер, 03 серпня 2017, 18:48; Автор: Адміністратор; Перегляди: 2254

1 серпня 2017 р., в рамках відпустового святкування Празника Св. Прор. Іллі, в Боронявському монастирі Отців Василіян відбулася презентація історичної праці «Світильник віри: історія Боронявського монастиря на тлі епох», яку провів сам автор – пан Володимир Мороз, кандидат історичних наук, релігієзнавець, журналіст, науковий співробітник Інституту Історії Церкви Українського Католицького Університету.

Книгу можна придбати за адресою: Боронявський монастир Отців Василіян, с. Бороняво, Хустський р-н., Закарпатська обл.
Номер телефону (мобільний): +380676858381 – о. Тарас Іванина ЧСВВ, Настоятель монастиря.

Презентація відбулася після вечірньої Божественної Літургії на відпустовій площі Боронявського монастиря.

о. Мелетій Рішко ЧСВВ, п. Володимир Мороз, о. Лука Буняк ЧСВВ

На вступі до цієї презентації, Настоятель монастиря о. Тарас Іванина ЧСВВ зазначив, що це є плід трьохлітньої клопіткої праці, яку довершив тернопільський історик і журналіст пан Володимир Мороз. Три роки він працював, збираючи матеріали по архівах про цей монастир, який минулого року відзначив своє 300-ліття. Праця, яку написав п. Володимир, уся побудована на документальних твердженнях та архівних джерелах і ця праця є одним з найбільших досягнень монастиря за останні роки. Звичайно що монастир має досягнення теж у розбудові, але ці матеріальні досягнення мають лише відносну цінність. Але надзвичайно цінною є наша памʼять, про що часто говорить Святіший Отець Папа Франциск – людина, яка не має памʼяті, яка не знає своєї історії, є пустою. Отже ця історична праця є вагомим вкладом у нашу памʼять, у наше становлення, не тільки як монастиря і монашої спільноти, але й як всіх нас вірних. Тому що протягом цих всіх століть тут історію творили, не в меншій мірі, вірні. Творили її священики, монахи, які тут жили, але не в меншій мірі її творили ви: ваші батьки, ваші діди, ваші прадіди. Отож ця праця є одним з найбільших досягнень, яке дозволить нам подивитися, який шлях пройшов наш монастир у цьому конкретному місці. Тому я безмежно вдячний Богові, що нам попалася так людина, як п. Володимир, який не побоявся взятися за цю працю і так скрупульозно її виконав.

2 серпня, в сам празник Св. Пророка Іллі, після завершення Архієрейської Божественної Літургії, Настоятель монастиря о. Тарас, склав особливу подяку автору історичної праці про Боронявський монастир, пану Володимиру Морозу. На знак цієї подяки, Настоятель вручив автору Василіянську грамоту та Ювілейну медаль.

Інформація про працю:

Володимир Мороз. Світильник віри: історія Боронявського монастиря на тлі епох. Львів: Видавництво Українського католицького університету 2017, 288 с.

Праця присвячена історії василіянського монастиря у селі Боронява теперішнього Хустського району Закарпатської області.

Минувшина цієї обителі, заснованої у 1716 р., реконструюється й аналізується на тлі історії василіянської Провінції св. Миколая, Мукачівської єпархії, Марамороського субрегіону та Закарпаття загалом.

На сторінках книжки відкривається широка панорама душпастирської праці отців-василіян на Закарпатті, релігійного й національного життя вірних Мукачівської єпархії, їх намагань уберегти власну культурно-релігійну ідентичність у мінливих політичних обставинах: під чужинецькими окупаціями, усупереч наполегливим спробам асимілювати Церкву та народ Закарпаття й ізолювати їх від решти русинів-українців.

Базою для дослідження стали численні архівні матеріали, публікації в давній пресі, мемуари, статистичні матеріали та наукова література.

Книга складається з передмови і 5 розділів:

Замість вступу: передісторія околиць

Розділ 1. Заснування і перші роки діяльності (1716–1788)

Розділ 2. Ліквідація й відновлення монастиря (1788–1914)

2.1. Закриття: обитель у статусі хутора (1788–1851)

2.2. Відновлення та розбудова (1851–1914)

Розділ 3. Кризи і реформи (1914–1939)

3.1. Останні роки у складі Угорщини (1914–1920)

3.2. У складі Чехословаччини (1920–1938)

3.3. Карпатська Україна (1938–1939)

Розділ 4. Угорська та радянська окупації, повторна ліквідація монастиря і долі боронявських монахів (1939 – кін. 1980-х)

4.1. Період угорської окупації (1939–1944)

4.2. Радянська окупація Закарпаття

і перші спроби ліквідації Церкви (1944–1948)

4.3. Монастир у період підпілля Церкви(1948 – кін. 1980-х)

Розділ 5. Відродження обителі:від кінця 1980-х до наших днів

Наприкінці видання вміщені 10 Додатків:

Додаток 1. Опис Боронявського монастиря 1749 р.

Додаток 2. Опис Боронявського монастиря 1756 р.

Додаток 3. Зведений шематизм Боронявського монастиря

Додаток 4. Настоятелі, інспектори та адміністратори Боронявського монастиря

Додаток 5. Парафія села Боронява за даними єпархіальних шематизмів кінця XVIII – початку ХХ ст.

Додаток 6. Вибрані біограми осіб, згаданих у тексті

Додаток 7. Доповідна православного священика Василя Токача уповноваженому у справах РПЦ про відпуст 2 серпня 1960 р. в Бороняві

Додаток 8. Володимир Мороз. Отець Севастіян Сабол, ЧСВВ, – Зореслав: чернець, поет, дослідник

Додаток 9. о. Павло Мадяр, ЧСВВ. Що це, тупість чи злість?

Додаток 10. о. Павло Мадяр, ЧСВВ. Село Боронява і Греко-Католицька Церква

Завершують видання

Список використаних джерел і літератури

Іменний покажчик

Інформація про автора:

Володимир Мороз – кандидат історичних наук, релігієзнавець, журналіст, науковий співробітник Інституту Історії Церкви Українського Католицького Університету.

Народився у 1982 р.

У 2005 р. завершив історичний факультет Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

У 2015 р. захистив дисертацію "Включення вчення УГКЦ у сферу суспільно-політичного життя України (1991 – перша половина 2014 рр.)" у Відділенні релігієзнавства Інституту філософії ім. Григорія Сковороди Національної Академії Наук України.

Автор понад 30 статей у наукових виданнях, автор чотирьох книг, співавтор і редактор книги "Василіянські монастирі України. Книга перша: Галичина і Закарпаття". Автор понад 400 публікацій у ЗМІ, у тому числі видань "Релігійно-Інформаційна Служба України" та "Український тиждень".