«Чернечий стан приймається повноправно й остаточно через довічну чернечу професію. Вона ґрунтується на святій Тайні Хрищення і є її здійсненням і поглибленням. Складенням обітів послуху, чистоти й убожества Чернець цілковито й назавжди посвячується Богові» (Статут ЧСВВ, 96).
До складення Довічних обітів, від моменту вступу до Василіянського Чину Св. Йосафата, Чернець готується протягом семи років. Цей процес чернечого формування відбувається за наступною схемою:
1. Вступний курс до Василіянського чернечого життя (кандидатура). Триває один повний і безперервний рік, і дає кандидатові можливість ознайомитися з особливостями чернечого життя у Чині, а також дозволяє Чину оцінити покликання кандидата та зʼясувати, чи він здатний до василіянського чернечого життя.
2. Новіціят. Триває один повний і безперервний рік. Метою Новіціяту є: зі сторони новика – пізнати особливості вимоги аскези і життя в Чині, перш ніж вступити на шлях чернечої професії; зі сторони Чину – підготувати новика до василіянського чернечого життя.
3. Тимчасова професія. Це етап поступового розвитку особистості Ченця і його духовного та інтелектуального дозрівання, з допомогою Настоятелів і під керівництвом Духівника. Тимчасова професія, як правило, триває пʼять років, і її відновлюється з року в рік.
4. Довічна професія. Остаточно впроваджує в чернечий стан. Чернець перестає бути приписаним до своєї єпархії і повноправно входить до складу Чину, з усіма обовʼязками і правами. Складенням довічних обітів послуху, чистоти й убожества, Чернець цілковито й назавжди посвячується Богові у Василіянському Чині Святого Йосафата. Усвідомлюючи велику Божу ласку приналежності до Католицької Церкви, Чернець, разом із складенням довічної професії, урочисто обіцяє вірність і підлеглість Римському Архієреєві, Христовому Намісникові.
5. Постійне поглиблення чернечого формування. Після складення довічної професії, чернець-василіянин продовжує своє черенече формування і докладає старання, щоб у його житті відбувався постійний загальнолюдський, християнський, церковний та чернечий поступ.
Безпосередня підготовка до професії довічних обітів
За шість місяців до закінчення року тимчасових обітів, Чернець, який бажає остаточно прийняти чернечий стан, подає своєму безпосередньому Настоятелеві прохання про допущення до довічної професії, яке адресоване на імʼя Протоархимандрита Василіянського Чину.
Протягом останніх дванадцяти місяців тимчасової професії, Чернець перебуває в одній із найбільших спільнот Чину.
До складення довічної професії, Чернець приготовляється пʼятиденними реколекціями.
Після належної духовної і канонічної підготовки, Чернець приступає до складення довічних обітів послуху, чистоти й убожества у Василіянському Чині Св. Йосафата.
ЧИН ДОВІЧНОЇ ПРОФЕСІЇ
В день призначений на довічну професію, на столі у церкві чи в каплиці ставлять:
1. власноручно написану формулу довічної професії;
2. ножиці на підставці;
3. Євангеліє;
4. параман;
5. нагрудний хрест;
6. мантію і каптур;
7. свічку.
Під час Божественної Літургії, після тропарів малого Входу, Настоятель, чи той, кому це доручено, сідає в Царських Дверях, а брати з запаленими свічками в руках, приводять від церковного притвору до солеї, того, що бажає скласти довічну професію, співаючи тропар:
Тропар г. 8
Благословенний Ти, Христе, Боже наш, що премудрих рибалок появив, пославши їм Духа Святого, ними Ти полонив вселену. Чоловіколюбче, слава Тобі.
А коли підійшли до солеї, чернець робить три доземні поклони і лягає xpecтообразно на землю. Тим часом брати співають цей тропар:
Обняття Отця, відкрити мені поспішись: грішно моє прожив життя, но на багатство невичерпне моє гляджу щедрот Твоїх Спасе, нині збіднілим моїм, не погорди серцем, до Тебе, Господи, в покорі моїй кличу: згрішив, Отче, на небо і перед Тобою, Спаси мене.
Той, що бажає скласти довічну професію, стає на коліна, а Настоятель запитує його:
НАСТОЯТЕЛЬ: По що прийшов ти, брате, вдруге, до цієї святої спільноти, припадаючи перед святий Жертовник?
НОВОМОНАХ: Бажаю чернечого життя, чесний Отче.
НАСТОЯТЕЛЬ: Чи бажаєш скласти урочисті обіти Богові і стати членом чернечої спільноти?
НОВОМОНАХ: Так, за Божою допомогою, чесний Отче.
НАСТОЯТЕЛЬ: (СТОЯЧИ) Направду, добре і святе діло ти вибрав, але чи виконаєш його? Бо добрі діла трудом осягаються і терпінням довершуються. Тому, на кожний наш запит, з розвагою і острахом, дай належну відповідь Богові, і з усією увагою відповіж нам: (СІДАЄ)
НАСТОЯТЕЛЬ: Чи з належною розвагою і свобідною волею приступаєш до Господа?
НОВОМОНАХ: Так, за Божою допомогою, чесний Отче.
НАСТОЯТЕЛЬ: Чи не з якоїсь іншої потреби або примусу?
НОВОМОНАХ: Ні, чесний Отче.
НАСТОЯТЕЛЬ: Чи, за Господньою заповіддю, вирікаєшся грішного світу і того, що в світі?
НОВОМОНАХ: Так, за Божою допомогою, чесний Отче.
НАСТОЯТЕЛЬ: Чи пробудеш у Чині Святого Василія Великого і в чернечому спільному житті аж до останнього твого віддиху?
НОВОМОНАХ: Так, за Божою допомогою, чесний Отче.
НАСТОЯТЕЛЬ: Чи будеш зберігати послух Настоятелям і повинність чернечій спільноті аж до смерті?
НОВОМОНАХ: Так, за Божою допомогою, чесний Отче.
НАСТОЯТЕЛЬ: Чи зберігатимеш дівство і невинність аж до смерті?
НОВОМОНАХ: Так, за Божою допомогою, чесний Отче.
НАСТОЯТЕЛЬ: Чи, аж до смерті перебуватимеш у відреченні і в добровільнім спільнім убозтві, нічого для себе не набуваючи і не відкладаючи, хіба на звичайну потребу, та й те не самовільно, але з послуху?
НОВОМОНАХ: Так, чесний Отче, за Божою допомогою.
НАСТОЯТЕЛЬ: Чи будеш зберігати совісно і вірно Правила нашого Чину, потверджені Апостольським Престолом?
НОВОМОНАХ: Так, за Божою допомогою, чесний Отче.
НАСТОЯТЕЛЬ: Чи будеш безупинно робити поступи в чеснотах і досконалості?
НОВОМОНАХ: Так, за Божою допомогою, чесний Отче.
НАСТОЯТЕЛЬ: Чи ти готовий перенести горе й невигоду чернечого життя, заради Небесного Царства?
НОВОМОНАХ: Так, за Божою допомогою, чесний Отче.
НАСТОЯТЕЛЬ: (ВСТАЄ) Гляди, брате, які обітниці даєш Владиці Христові; Ангели стоять тут невидимо, щоб записати це твоє ісповідання і з нього будеш суджений в другий прихід Господа нашого Ісуса Христа, а браття і люди, тут присутні, свідчитимуть про тебе колись перед Господом. – Тож, чи все те так визнаєш, і за Божою допомогою прирікаєш витривати в цій твоїй обітниці аж до кінця твого життя?
НОВОМОНАХ: Так, за Божою допомогою, чесний Отче.
НАСТОЯТЕЛЬ: Гляди, що ніхто тебе не примушує до цієї довічної професії. Знаєш, що ти з власної волі хочеш зобов’язатися урочистими вічними обітами Богові. Тож приступи до Жертовника Господнього і склади Богові свої обітниці. Ось Христос тут невидимо присутній.
Формула довічної професії
Відтак Настоятель підходить до престолу і стає збоку, а той, що складає урочисту професію, стає на коліна перед престолом, і голосно та чітко виголошує наступну формулу довічних обітів, поклавши руку на Євангеліє:
Я, Н.Н., ЧИНУ СВЯТОГО ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО, УРОЧИСТО СКЛАДАЮ ДОВІЧНІ ОБІТИ, ГОСПОДУ БОГУ, В ПРЕСВЯТІЙ ТРОЙЦІ ЄДИНОМУ, ПЕРЕД ТОБОЮ, ПРЕПОДОБНИМ ОТЦЕМ, Н.Н., ПРОТОАРХИМАНДРИТОМ, (або: перед Тобою, Преподобним Отцем, Н.Н., делегатом отця Протоархимандрита), БОЖИМ ПРЕДСТАВНИКОМ, ПОСЛУХ, ЧИСТОТУ І УБОЖЕСТВО У ЦЬОМУ ЧИНІ І В НЬОМУ ОБІЦЯЮ ПОСТІЙНО ЗАЛИШАТИСЬ АЖ ДО СМЕРТІ.
КРІМ ЦЬОГО, ОБІЦЯЮ, РИМСЬКОМУ АРХИЄРЕЄВІ, ХРИСТОВОМУ НАМІСНИКУ, ПОСТІЙНУ ВІРНІСТЬ І ПІДЛЕГЛІСТЬ, І ЩО НЕ БУДУ ЖОДНИМ СПОСОБОМ НАМАГАТИСЬ ОСЯГНУТИ БУДЬ-ЯКОГО УРЯДУ В ЧИНІ АБО В ЦЕРКВІ. У ЦЬОМУ МЕНІ, БОЖЕ, ДОПОМОЖИ І ЦЯ СВЯТА ЄВАНГЕЛІЯ.
ВСЕ РОЗУМІЮ І ПРИЙМАЮ ЗГІДНО ЗІ СТАТУТОМ НАШОГО ЧИНУ, ЗАТВЕРДЖЕНИМ АПОСТОЛЬСЬКИМ ПРЕСТОЛОМ.
Відтак встає, цілує Євангеліє, складає на престолі власноручно написаний текст формули довічної професії, і відходить на попереднє місце на солеї.
НАСТОЯТЕЛЬ: Благословенний Бог, який хоче спасіння всім людям, і щоб прийшли до пізнання істини; Він нехай буде благословенний на віки вічні. Амінь.
НАСТОЯТЕЛЬ: Господеві помолімся.
БРАТИ: Господи, помилуй.
НАСТОЯТЕЛЬ: Господи, Боже наш, Ти вчинив гідними Тебе всіх тих, що покинули все житейське і пішли за Тобою; прийми і цього слугу Твого, що вирікся всього за Твоїми святими заповідями, і настанови на Твою правду того, що пристав до Тебе невідхильно; захорони його силою Твого Святого Духа, щоб не могли його здолати жодні супротивні хитрощі; дай йому терпеливість, щоб міг знайти Твоє уподобання, за молитвами Пречистої Владичиці нашої Богородиці і всіх Святих, що від віків Тобі угодили. Щоб пречесне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, благословилось і прославилось, нині і повсякчас, і на віки вічні.
БРАТИ: Амінь.
Постриг
Потім Настоятель сідає на своєму місці на солеї. На Євангеліє кладуть ножиці на підставці. Настоятель каже до новопрофеса:
НАСТОЯТЕЛЬ: Візьми ножиці і подай мені їх.
ПРОФЕС: Бере ножиці з підставкою і подає їх Настоятелеві.
НАСТОЯТЕЛЬ: (БЛАГОСЛОВИТЬ ЇХ ТИХО, потім каже:) Оце з рук Христових ти їх приніс; тож знай до кого приступаєш, кого відрікаєшся і кому прирікаєш.
НАСТОЯТЕЛЬ: (ПОСТРИГАЄ НАВХРЕСТ ГОЛОВУ ПРОФЕСА, КАЖУЧИ:) Брат наш Н.Н., постригає волосся своєї голови на знак відречення світу й усього світського, і на знак відречення своєї волі й усіх тілесних пристрастей в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Тож прокажімо всі за нього: Господи, помилуй.
БРАТИ: Господи, помилуй. (3 р.)
Після постригу, Настоятель хрестовино благословить професа. Після чого, слідує подання одягу для професа. Настоятель бере в ліву руку поданий собі предмет, благословить його і подає новопрофесові, який цілує спершу хрест з руки Настоятеля, відтак поданий собі предмет чи одяг і одягає його, в чому йому допомагають брати.
Тому, що довічна професія є продовженням і завершенням посвяти ченця Богові й прийняття до чернечої спільноти, і тому, що частину предметів одягу він вже отримав раніше, то йому подають лише предмети, яких ще бракує, і які у Василіянському Чині є властиві довічній професії: параман, нагрудний хрест, мантію і запалену свічку.
НАСТОЯТЕЛЬ: (ПОДАЄ ПАРАМАН) Брат наш Н.Н., приймає Параман, на знак повної та урочистої посвяти Богові, як одяг нетління і чистоти, на повсякчасну пам’ять накладення на себе благого ярма Христового, якого тягар легкий, і для опанування всіх тілесних пожадань і пристрастей: в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Тож прокажімо всі за нього: Господи, помилуй.
БРАТИ: Господи, помилуй. (3 р.)
НАСТОЯТЕЛЬ: (ПОДАЄ НАГРУДНИЙ ХРЕСТ) Брат наш Н.Н., приймає знамено Хреста Господнього на свої груди, на повсякчасну памʼять про терпіння і приниження, оплювання, образи і рани, поличники, розп’яття і смерть Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, які він добровільно перетерпів за нас, щоб по своїй спромозі намагався наслідувати їх: в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Тож прокажімо всі за нього: Господи, помилуй.
БРАТИ: Господи, помилуй. (3 р.)
НАСТОЯТЕЛЬ: (ПОДАЄ МАНТІЮ І КАПТУР) Брат наш Н.Н., одягається в ризу спасіння і броню правди, щоб відгородити себе від усякої неправди; щоб відсікти небезпечні хитрощі свого ума і мудрування своєї волі, і мати завжди на умі думку про смерть, і бути постійно готовим і пильним до всякої Христової чесноти: в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Тож прокажімо всі за нього: Господи, помилуй.
БРATИ: Господи, помилуй. (3 р.)
НАСТОЯТЕЛЬ: (ПОДАЄ ЗАПАЛЕНУ СВІЧКУ) Брат наш Н.Н., приймає цей світич на пригадку, що чистим і чеснотливим життям та добрим звичаєм, має стати світлом світу, на збудування ближнім і прославу Богові: в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Тож прокажімо всі за нього: Господи, помилуй.
БРАТИ: Господи, помилуй. (3 р.)
НАСТОЯТЕЛЬ: Брат наш Н.Н., прийняв знамена повної і урочистої посвяти Богові й зодягнувся в усю броню Божу, щоб зміг він перемогти всю потугу і напасті світових засад, властей і правителів тьми цього віку і піднебесних духів злоби: в імʼя Отця, і Сина, і Святого Духа. Тож прокажімо всі за нього: Господи, помилуй.
БРАТИ: Господи, помилуй, (3 р.)
Молитва
НАСТОЯТЕЛЬ: Господеві помолімся.
БРАТИ: Господи, помилуй.
НАСТОЯТЕЛЬ: Господи Боже наш, Ти, що ввів Твого слугу у Твою духовну огорожу, прилучи його до Твого розумного стада, очисти його думку від тілесних пожадань і марних приман світського життя; і дай йому, щоб він завжди згадував про блага, приготовані для тих, що Тебе люблять і що розп’яли себе для цього життя, заради Твого Царства. Бо Ти є Пастир і Опікун душ наших і Тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.
БРАТИ: Амінь.
Потім Настоятель, а за ним усі браття, дають новопрофесові братній поцілунок спільноти, співаючи стихиру:
Стихира г. 1
Пізнаймо, браття, таїнства силу: від гріха бо до батьківського дому прибувшого блудного сина предобрий Отець зустрів поцілунком, і знову привертає пізнання своєї слави, і таїнственне для вишніх споготовляє весілля, заколюючи тельця угодованого, щоб і ми достойно співжили: і з Отцем чоловіколюбним – Споготовником, і зі славним споготуванням: Спасом душ наших.
По завершенню братнього поцілунку, новопрофес відходить на призначене між братією місце і бере участь у Божественній Літургії, асистує з запаленою свічкою при читанні Св. Євангелія.
Після Євангелія, у потрійній ектенії, Настоятель додає наступне молитовне прошення:
Ще молимось за брата нашого, Н.Н., щоб Ти прийшов йому з допомогою, і покермував Його бажанням чернечого життя, в усякій здержаності, в пості, благочесті, побожності й любові, щоб відкинувши стару людину, зодягнувся в нову, створену на Твій образ, Господи вислухай і помилуй.
Причастившись Святими Тайнами, по благодаренні, профес відходить до своєї келії, прославляючи Бога і радіючи спільно з усіма братами.