ПУБЛІКАЦІЇ МОНАСТИРІ ЧСВВ Крехівський монастир Отців Василіян з висоти пташиного польоту
Крехівський монастир Отців Василіян з висоти пташиного польоту
- Деталі
- Категорія: МОНАСТИРІ ЧСВВ
- Опубліковано: П'ятниця, 08 вересня 2017, 16:39
- Автор: Адміністратор
- Перегляди: 6181
Крехівський монастир Отців Василіян розташований у с. Крехів, Жовківського р-н., Львівської обл. Історія монастиря розпочалася у 1613 р. Саме тоді два ченці Києво-Печерської Лаври Йоіл і Сильвестр вирубали тут у скелі печеру і поселилися в ній.
Нині комплекс Крехівського монастиря має форму неправильного пʼятикутника: мури, келії, чотири вежі (одна з них – дзвіниця) та вʼїзна брама. Перлиною монастиря є камʼяна церква, зведена у 1721-1737 роках. Архітектором храму був Діонісій Сінкевич, а іконостас розмальовував відомий український художник Василь Петранович. Також нині на території монастиря є деревʼяний храм, відбудований у 2002 році.
Слава про Крехівський монастир сягала усієї Європи і Росії. У ньому бували українські гетьмани — Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко та Іван Мазепа, митрополит Петро Могила. Відвідував святиню і російський цар Пьотр I.
У часи свого піднесення Крехівський монастир був потужним культурним та духовним центром. В обителі був цінний архів, зберігалися мистецькі пам'ятки, а ще у ній була багата бібліотека. У ній зберігалося понад чотири сотні книг, серед яких староруські, латинські книги та рукописи. Найстаріша книга була видана у 1493 році. Зберігався у Крехові й старовинний «Апостол» 1696 року. Його монастирю подарував гетьман Іван Мазепа. Іван Франко в архіві монастиря працював з відомою «Крехівською Палею».
У 1949 р. монастир був закритий Радянською владою.
Отці Василіяни повернулися до Крехівського монастиря лише 29 серпня 1990 року. 23 грудня 1990 року урочисто зі Львова було перенесено чудотворну ікону святого Миколая, а 19 травня 1991 року – чудотворну ікону Божої Матері Верхратської.
З відродженням василіянського монастиря святого Миколая у Крехові відновився у ньому Новіціят (початковий чернечий вишкіл), фундамент якого був закладений ще у далекому 1899 році.
Ця духовна перлина та барокова памʼятка архітектури національного значення упродовж понад чотирьох століть є місцем масового паломництва. Ще в ХVІІ-ХVІІІ століттях тисячі прочан з усіх українських земель, центральної Росії, з-за Дону, з Молдавії і навіть Греції приходили сюди, щоб поклонитися чудотворним іконам Богородиці та святого Миколая. Та й нині найбільше прочан тут на свято літнього Миколая – 22 травня. Також кожної останньої неділі місяця на території монастиря на горі Побійній відбувається Хресна дорога, яку започаткував ще 1936 року владика Йосафат Коциловський. Збереглася також збудована у 1938 році архітектором Іваном Филевичем каплиця «Гріб Господній», якою завершується Хресна дорога.
Недалеко від монастиря у лісі є цілюще джерело Богородиці. Трохи вище від джерела у лісі є скелі з печерами. Табличка на ній сповіщає, що саме тут оселилися перші ченці, які заснували монастир святого Миколая.
