Проповідь Протоігумена о. Павла Райчинця ЧСВВ на свято Благовіщення 2013 р.

Деталі: Категорія: ПРОПОВІДІ І ПРОМОВИ; Опубліковано: Понеділок, 08 квітня 2013, 21:53; Перегляди: 2361

Проповідь виголошена Протоігуменом Провінції Св. Миколая отцем Павлом Райчинцем ЧСВВ у Боронявському монастирі під час відпустового празника Благовіщення Пречистої Діви Марії, 7 квітня 2013 року Божого.

Високопреподобні отці і брати!

Дорогі брати і сестри у Христі!

Слава Ісусу Христу!

Сьогодні ми знову у цьому святому місці, зібралися на свято Благовіщення Пречистої Діви Марії.

Як і кожне церковне свято, що пов’язане з життям Ісуса Христа і його Матері Марії, свято Благовіщення є не звичайною подією, а глибоким таїнством, в якому ми щороку, немов з невичерпного джерела, черпаємо духовну поживу і силу.

Цього разу на свято Благовіщення, Церква зібрала нас також з особливою метою. Для кожного з нас, це свято сьогодні має особливе послання, що повинно зробити нас учасниками духовної події Благовіщення.

В земному житті Ісуса Христа, починаючи від його зачаття в Благовіщенні, аж до його страстей і Воскресіння, всі події показували, що в Ньому тілесно живе вся повнота Божества. Людська природа Ісуса Христа, показується як таїнственне знаряддя його Божества. У земних подіях, які описані в Євангелії, показані також надприродні і духовні Божественні дії. Всі ці події, Церква називає Таїнствами життя Ісуса Христа, в яких ми покликані брати живу участь.

«Усе, що пережив Христос, Він учинив для того, щоб ми могли це пережити в Ньому і щоб Він це переживав у нас. Своїм Втіленням, – каже Церква, – Син Божий з’єднався з кожною людиною. (…) Він дає нам можливість бути причетними до того, що Він сам пережив у людському тілі задля нас і як наш взірець. Тому ми повинні продовжувати і доповняти в собі стани і таїнства Христа і часто просити Його, щоб Він їх сповнив та завершив у нас (…)» (Пор. ККЦ, 521).

Подія Благовіщення є початком ось таких таїнственних євангельських подій, в яких ми покликані брати живу участь. Тому сьогодні ми не просто відвідувачі Божого храму, а живі учасники події Благовіщення. Сьогодні ми разом з Марією, очікуємо Божого посланця для себе, який відкриє нам правду про наше життя і призначення в цьому світі. Сьогодні ми разом з Марією очікуємо Божого посланця, який додасть нам впевненості в нашому житті і в наших завданнях, які ми покликані виконати, і пояснить нам, як воно станеться, якщо так багато перешкод на нашому шляху. Сьогодні ми повинні бути по-особливому уважними до Божого голосу в наших серцях, тому що цей голос здатний змінити не так наше життя, як нас самих.

Церква навчає нас, що Бог послав у цей світ Свого Єдинородного Сина, але щоб приготувати Йому тіло, Він забажав вільної співпраці створіння. Для цього від віків Бог вибрав Матір’ю для Свого Сина Діву Марію. Саме Марія відповіла добровільною згодою на Божий задум і сказала: «Ось я слугиня Господня: нехай зі мною станеться по твоєму слову!»

Ця подія історії нашого спасіння, яку ми сьогодні називаємо Благовіщенням, відбулася вже досить давно, але в духовному і ширшому значенні, ця подія продовжується і сьогодні. Бог і сьогодні діє. Бог і сьогодні чуває над нашим життям і цим світом. Але як тоді, так і тепер, для своєї дії в цьому світі, Бог бажає вільної співпраці людей – своїх сотворінь. Бог і сьогодні хоче бути присутнім і діяльним в житті кожного з нас, але для цього Він потребує нас самих. Подібно як Божий Син потребував людського тіла, для того щоб народитися на цій землі, щоб Втілитися, так само Бог потребує кожного з нас, щоб бути в нашому житті. Тому, хоч ми і близько не дорівнюємо Пречистій Діві Марії у її гідності і святості, однак ми дуже з нею спорідненні, тому що і через нас Бог хоче діяти у цьому світі. Подібно як Ісус Христос був досконалим образом свого Отця Небесного, так само і кожен з нас покликаний бути образом Божим у цьому світі і його знаряддям, хоч можливо і недосконалим.

Для народження свого Сина, Бог від віків вибрав Марію. І нас Бог вибрав від віків. Кожного з нас Бог вибрав від віків, щоб бути в нашому житті і діяти через нас і через нас робити цей світ кращим, і через нас доповнювати те, що приніс і звершив на цій землі Христос своїм Втіленням, Життям, Смертю і Воскресінням.

Тому кожного свята Благовіщення, Ангел Гавриїл приходить також до кожного з нас і приносить нам вістку Благовіщення. Подібно як Марія, кожен з нас від віків покликаний стати Храмом Божим, місцем життя і дії самого Бога. Через нас Бог хоче звершувати свій план спасіння людини. Через нас Бог хоче привернути людині ту гідність, яку вона втратила і продовжує втрачати.

Святий Іриней, про таїнства життя Ісуса Христа сказав такі слова: «Коли Христос втілився і став людиною, Він у собі здійснив поновно довгу історію людства і забезпечив нам спасіння таким чином, що те, що ми втратили в Адамі, тобто що ми були створені на образ і подобу Божу, це ми отримали в Христі Ісусі. Саме тому Христос пройшов крізь усі етапи Свого життя, щоб через те повернути усім людям співпричастя з Богом» (ККЦ, 518).

Все життя Ісуса Христа є таїнством відновлення світу і його гідності. Все, що Ісус робив, говорив і перестраждав, мало на меті відновити упалу людину в її первісному покликанні.

Сьогодні ми також зауважуємо довкола себе багато упалих людей. Ми бачимо, як людина втрачає свою гідність і опускається в прірву. Ми також і в собі зауважуємо багато упадків і немочей. Тому голос Архангела Гавриїла сьогодні по-особливому гучний і промовистий для нас. Цей голос об’являє нам, що наше призначення набагато вище від того, яким ми живемо щодня. Ми не народженні для поневолення упадками і гріховною прірвою та невдачами. Голос Архангела сьогодні гучно сповіщає нам, що кожен з нас від віків був призначений для високої і благородної цілі – бути храмом Божим і Його знаряддям.

Від віків Бог призначив нас, щоб за нашою добровільною співпрацею, відновити упалу колись людину. Відновити цю людину насамперед у собі самому, а потім і в інших людях. Від віків Бог призначив нас, щоб за нашою співпрацею відновити цей світ, який мав колись гідність Божого творіння, а сьогодні нажаль цю гідність затемнено.

Христос для свого Втілення і здійснення плану спасіння потребував не лише згоди і співпраці Марії. Для цього Христос потребує кожного з нас, тому що Його спасенне діло продовжується і ми покликані бути співпрацівниками цього Христового діла.

В Євангелії ми сьогодні читали, що Марія, почувши благовість ангела, стривожившись спитала: «Як же воно станеться… ?»

Подібне питання виникає і в нас: «Як же я можу бути знаряддям Божим? Як через мене можуть здійснитися такі речі?»

«Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить», – відповів Марії ангел.

Цю відповідь ангел дає і кожному з нас.

Це немічне і порочне тіло, яке кожен з нас має, покликане до Божої гідності. Нам потрібно лише відкритися Богові і Йому довіритись, а Він сповнить нас своєю силою і благодаттю. Нам потрібно лише зробити вибір і слідувати за цим вибором, а Бог вже заопікується всім іншим. Нам лише потрібно повірити у своє вище призначення і в свою вищу гідність. Нам потрібно довіритись Церкві, через яку немов через ангела, Бог звіщає нам, що цей світ і ми самі можемо стати кращими і щасливішими, якщо згодимося співпрацювати з Богом.

Нашою допомогою у незвичній вістці Благовіщення, яку нам приносить Церква, є Пресвята Богородиця, яка сповнилася великою радістю після своєї згоди.

Нехай Господь сповнить радістю також кожного з нас, і додасть сміливості разом з Марією сказати:

«Ось я, слуга Господній… слугиня Господня! Нехай зі мною станеться по твоєму слову!»