«Ісус знову прийде в славі, щоб судити живих і мертвих»

Деталі: Категорія: РІК ВІРИ 2012-2013; Опубліковано: Середа, 24 квітня 2013, 15:13; Перегляди: 2736

Понад сто тисяч людей заповнили площу Святого Петра у Ватикані, прийшовши у середу, 24 квітня 2013 р., на загальну аудієнцію з Папою Франциском, щоб послухати його повчання, отримати благословення та гаряче його привітати.

«Людська історія розпочалася зі створенням чоловіка та жінки на Божі образ і подобу, а завершиться остаточним Христовим судом», – сказав Святіший Отець на початку катехизи, пропонуючи цього разу замислитися над словами молитви Вірую що, Ісус «знову прийде в славі, щоб судити живих і мертвих».

За словами Папи, віра в другий Христовий прихід іноді не є дуже ясною та переконливою в серці християн, однак, Ісус під час земного життя часто говорив про дійсність цього приходу. «Сьогодні, – додав Святіший Отець, – я хотів би призадуматися над трьома євангельськими текстами, які допомагають нам увійти у це таїнство, а це: про десять дів, про таланти та про останній суд».

У Вознесінні Божий Син підніс до Небесного Отця нашу людську природу, і хоче всіх нас притягнути до Себе. Час, в якому живемо, є тим проміжним періодом між першим і другим Христовими приходами, і саме в цей контекст вписується притча про десять дів, які чекали приходу нареченого, і коли той несподівано прибув, мудрі мали олію в свічниках, а інші залишилися з погашеними світлами. І поки вони шукали за олією, двері замкнулися і вони залишилися поза світлицею. «Наречений, – пояснив Папа, – це Господь, а час очікування його приходу – це час, який Він дарує нам усім, час, сповнений милосердям та терпеливістю, перед Його остаточним приходом, час чуйності, час, коли ми повинні підтримувати вогонь в лампадах віри, надії і любові, мати серце відкрите для добра, краси та істини, час, щоб жити по-Божому, тому що не знаємо ні дня, ні години, коли повернеться Христос. Від нас вимагається бути готовими до зустрічі, до прекрасної зустрічі, до зустрічі з Ісусом», – наголосив Святіший Отець, зазначаючи, що це означає вміти побачити знаки Його присутності, молитвою та Святими Тайнами підтримувати живою свою віру, бути чуйними, щоб не проспати, не забути Бога, бо «життя приспаних християн є життям сумним, нещасливим життям. Християнин повинен бути щасливим, переживаючи Ісусову радість. Не поринайте у сон!», – закликав Папа.

Притча про таланти є нагодою замислитися над тим, як використовуємо Божі дари. Під час відсутності пана, двоє слуг орудували отриманими талантами і їх помножили, а третій волів його закопати та віддати недоторканим. Коли господар повернувся, то тих перших похвалив, а третього засудив. «Християнин, який закривається у собі самому, який ховає все те, що Господь йому дав, не є християнином», – наголосив Папа, зазначаючи, що це говорить нам, що час очікування на Христове повернення – це час дії: «Живемо в часі дії, в часі, коли слід принести плоди з Божих дарів, не для себе, але для Нього, для Церкви, для ближніх, це час, коли слід дбати про зростання добра світу. І особливо сьогодні, в час цієї кризи, важливо не закриватися в собі самих, закопуючи свої таланти».

У цьому контексті, відзначивши, що на площі присутня численна молодь, Святіший Отець звернувся із таким закликом: «Вас, що стоїте на початку життєвого шляху, запитую: Чи ви замислювалися над тим, які таланти дав вам Бог? Чи думали ви про те, як використати їх на служіння іншим? Не закопуйте таланти! Робіть ставки на високі ідеали, ті ідеали, які розширюють серце... Життя нам дане не для того, щоб ми його заздрісно оберігали для себе самих, але для того, щоб його дарувати. (...) Не бійтеся мріяти про великі речі!».

Третя притча розповідає про другий Господній прихід та остаточний суд, коли Він відокремлює овець від козлів, тож по-правиці поставлені ті, які діяли згідно з Божою волею, допомагаючи ближнім, а по-лівиці – ті, хто не допомагали. «Це вказує нам на те, – зауважив Папа Франциск, – що Бог судитиме нас на основі любові, відповідно до того, як ми Його любили в наших ближніх, особливо найслабших та потребуючих. Очевидно, – додав він, – ми повинні завжди добре пам’ятати, що ми виправдані, спасенні благодаттю, актом безкорисливої любові Бога, що нас завжди випереджує; самі ми нічого не можемо. Віра, передовсім, є даром, який ми отримали, але щоб принести плоди, Божа благодать завжди вимагає нашої відкритості на Нього, нашої вільної та конкретної відповіді».

А на завершення Святіший Отець закликав вірних ніколи не боятися остаточного суду, а щоб він, радше, був спонукою краще жити в теперішності. «Бог з милосердям і терпеливістю дарує нам цей час, щоб ми щодня вчилися розпізнавати Його в бідних і найменших, щоб ми старалися про добро та були чуйними в молитві й любові», – сказав він.

За матеріалами: uk.radiovaticana.va