«Церква потребує душпастирського навернення та сміливої винахідливості»

Деталі: Категорія: ЦЕРКВА; Опубліковано: Вівторок, 17 вересня 2013, 20:18; Перегляди: 1604

«Навіть тепер, коли я став Папою, я почуваюся священиком», – це одна з ключових думок, яку Святіший Отець Франциск висловив під час двогодинної зустрічі з духовенством Римської дієцезії, що відбулася у понеділок, 16 вересня 2013 р., в папській базиліці святого Івана на Латерані, катедральному соборі Риму.

Чим для священика, єпископа, для Папи є втома? Саме з цього запитання Єпископ Риму розпочав своє вступне слово перед спілкуванням зі священиками своєї дієцезії. Він зізнався, що спонукою для цього став отриманий нещодавно лист від старшого священика, присвячений цій темі. Святіший Отець зазначив, що, насамперед, існує «втома від праці», та, яку всі ми знаємо. «Коли священик перебуває у постійному контакті зі своїм людом, то втомлюється», – зауважив він, додаючи, що такий душпастир, який намагається відповісти на потреби людей, справді стомлюється і «не потребує снотворного», щоб заснути.

Але існує також «фінальна втома», яку бачиться «перед заходом життя», у якій присутні «похмуре світло та дещо просвітлена темрява». Це трапляється тоді, коли священик «запитує себе про своє життя, оглядається назад», на шлях зречень, яким він пройшов, та запитує, чи часом не помилився, чи його життя не пропало надаремне. І для того, щоб дати собі раду з цими думками та сумнівами, священик повинен молитися, «засинаючи перед кивотом» та шукати близькості з іншими священиками.

«Ми, єпископи, повинні бути близькими до священиків, повинні творити добро для ближніх, а найбільш ближніми для нас є священики», – сказав Папа, додаючи, що також і навпаки, «найбільш ближнім для священика повинен бути єпископ».

А далі Святіший Отець запросив душпастирів своєї дієцезії до щирої розмови, відповідаючи на їхні запитання. Так, щодо нових форм пасторальної праці, він зазначив, що не слід плутати «винахідливість» із «робити щось нового». Винахідливість, за його словами, означає «шукати шляхи для того, щоб звіщалося Євангеліє», а це не є легко. Це не означає просто змінювати речі. Винахідливість є даром Святого Духа, а тому походить з молитви та розмови з паствою.

Потрібна смілива винахідливість, щоб долати різні труднощі. Як, наприклад, перешкодою в контексті катехизації перед Хрищенням може бути бажання батька й матері, які цілий тиждень працюють, відпочити принаймні у неділю. Це потребує шукання «нових шляхів», наприклад, місія в житлових кварталах за допомогою мирян. Отож, мова йде про «душпастирське навернення». За словами Папи, Церква, канонічне право, «дають нам велику свободу в шуканні цих речей». Він наголосив, що потрібно творити нагоди для щирого прийняття, коли вірні приходять до парафії з певними потребами та справами, не віддаляти людей «турботою про гроші», але робити все для того, «щоб той, хто приходить до церкви, почувався у своєму домі, почувався добре, щоб не почувався, ніби його використовують».

Далі Святішому Отцеві поставили запитання про те, ким він себе почуває, адже будучи архиєпископом Буенос-Айреса, він себе окреслював просто священиком. «Але й справді, я надалі почуваюся священиком, – відповів Папа. – І дякую Богові за це. Я боюся почуватися трохи важливішим, тому що диявол є хитрим». У цьому контексті він попросив присутніх, щоб коли вони побачать, що він втратить це наставлення, то щоб зробили йому зауваження: «Скажіть мені про це, і якщо не матимете нагоду зробити це приватно, то скажіть публічно, але скажіть».

А як Святіший Отець оцінює стан Церкви? Відповідаючи на це запитання, Папа Франциск зазначив, що справді, існують скандальні ситуації, але також існує велика святість, і вона є більшою. Існує також «щоденна святість», прихована, святість тих, які щоденно працюють для своїх сімей. «Я можу сказати, що Церква ніколи так добре не стояла, як сьогодні. Церква не занепаде: я впевнений у цьому!» – зізнався Єпископ Риму.

Папа також зупинився та темі сім’ї, зокрема, на делікатному питанні недійсних подружжів та справі розлучених, які створили нові сім’ї. За його словами, цю проблему не можна зводити виключно до питання: «Чи можна приступати до причастя чи ні?» – бо в такому випадку бракує розуміння того, в чому полягає «справжня проблема». А нею є «відповідальність Церкви за родини, які живуть в такій ситуації». Сьогодні існує необхідність відповідних рішень, щоб розв’язати проблему недійсних подружжів, тому, як зазначив Святіший Отець, це питання буде підійматися і під час зустрічей з робочою групою восьми кардиналів, так і під час наступного Синоду Єпископів.

Врешті, в атмосфері великої щирості, Папа Франциск пригадав, що наступного 21 вересня відзначатиме 60-ту річницю свого священичого покликання.

За матеріалами: uk.radiovaticana.va