Церква України на Майдані в Києві поряд зі своїм народом

Деталі: Категорія: ЦЕРКВА; Опубліковано: П'ятниця, 13 грудня 2013, 18:54; Перегляди: 1567

Блажeнніший Святослав Шевчук, Архиєпископ Київський і Глава Греко-Католицької Церкви, пояснює, чому єпископи і священики на боці демонстрантів: «Присутність наших священиків не є політичною, це молитовна присутність». Він засудив непропорційне застосування сили проросійським урядом і сказав: «Ми хочемо заохотити до діалогу».

«В Україні Церква є зі своїм народом», бо «її душа глибша» і як така бере участь і розділяє найважливіші та найвирішальніші моменти своєї історії. Церква виходить на майдан як «молитовна сила Духа», як присутність посередництва, повторюючи слова Папи Франциска: «Діалог, діалог, діалог». Так пояснює Блажeнніший Святослав Шевчук, Архиєпископ Київський та Глава Української Греко-Католицької Церкви рішення стати на бік демонстрантів. Саме в ті дні, коли події на Майдані у Києві переросли у безлади і насильство і перший раз у незалежній Україні повернулося пролиття крові, зібрався Постійний Синод Української Греко-Католицької Церкви. Єпископи в одному з пунктів приєдналися до протестуючих, вони відслужили Літургію на площі та зачитали заклик солідарності та підтримки. У місті Києві церкви відкриті 24 години з 24 і реально солідаризуються, пропонуючи житло і гарячі страви у ту пору року, коли температура падає навіть до 9 градусів нижче нуля.

Майдан знову став місцем конфронтації. Що відбувається?

«Я хотів би засвідчити, що ми перебуваємо перед лицем європейської маніфестації. 29 листопада мали підписати угоду України і Європейського Союзу. З погляду цієї дати, усе суспільство – у його різних виявах політичному, соціальному, економічному, а також релігійному – обговорювало цей проект, розглядаючи його як майбутній розвиток нації. Тоді раптом в один момент, 21 листопада, наш уряд оголосив про свій намір зупинити процес. Це означає, що суспільство рухалося в одному напрямку, а в якийсь момент уряд вибрав протилежний напрямок. Ця заява прозвучала 20 днів тому, саме вона спровокувала протести. Молодь і студенти вийшли на вулиці, створюючи абсолютно спонтанну мобілізацію, за якою немає жодних політичних партій, громадських об'єднань, церков. Вони висловили бажання жити в сучасній країні, демократичній, європейській. Зупинка уряду в процесі європейської інтеграції вказує, однак, на чітку орієнтацію на зближення з Росією, до відновлення моделі колишнього Радянського Союзу».

До речі, яке враження на Вас справило падіння пам'ятника Леніну?

«Перш за все, я повинен сказати, що пам'ятник Леніну був уже анахронізмом в собі. Можна тільки запитувати, чи був це відповідний час, щоб викинути статую. Це зробила група радикалів як провокативний жест. Але я скажу, що падіння пам'ятника Леніну для цього нового покоління є символом падіння ідеалів Радянського Союзу».

Які думки викликало побачене застосування насильства щодо протестуючих?

«Це непропорційне насильство і вперше в незалежній Україні була пролита кров на Майдані. Ці люди сказали «Ні!» насильству, вони заявили: «Ми мирний протест», і весь світ зміг побачити, як вони відхилили військову силу голими руками. Навіть посол США говорив про «терплячість Ганді», яку мають ті люди, що виступають проти будь-якого виду насильства, і ця терплячість виявляється в силі Духа».

На Майдані є багато священиків. Яким знаком може бути ця присутність?

«Це знак, що Церква є незмінно присутня у громадянському суспільстві України. Якби не було ніяких священиків, то бракувало б невід'ємної частини громадянського суспільства. Присутність наших священиків не є політичною, це молитовна присутність, а це означає, що Церква зі своїм народом, що Церква є душею українського народу в його історичні моменти».

Як розвиватиметься ситуація, як Ви це бачите?

«Ми живемо в епоху темряви. Церкви в Україні – католицькі, православні та протестантські, а також спільноти мусульман і євреїв – підписали спільне звернення. Найперше, щоб підтвердити відмову від усіх форм насильства і просити уряд почути і утриматися від насильства. Оскільки єдиною альтернативою насильству є діалог. Ми згадали знамениту промову Папи Франциска до бразильських політиків: «Діалог, діалог, діалог». Ми хочемо сприяти діалогові. А потім ми просимо розпочати національне обговорення, тому що разом всі сили країни можуть вирішити майбутнє України. Столом переговорів став Майдан, де приймають спільні рішення разом. А потім Церкви моляться, бо ми переконані, що Господь є Той, Хто має у своїх руках долю всіх народів і також цієї країни».

Марія Кьяра Біагоні

За матеріалами: catholicnews.org.ua