Smaller Default Larger

Василіянський монастир у Підгірцях

Доля цієї давньої чернечої обителі, її заснування і початки діяльності пов’язані із стародавнім містом Пліснеськ, яке згадується у «Слові о полку Ігоревім» та у відомих давньоруських літописах: Київському і Галицько-Волинському.

Першу монастирську церкву Преображення Господнього і Пліснеський монастир (тепер – Підгорецький) було збудовано 1180 р. коштом княжни Єлени, доньки князя Всеволода. Внаслідок нападу Батия місто Пліснеськ, а разом із ним і чернеча обитель були знищені. Неушкодженою залишилася тільки монастирська церква, що знаходилася в лісі. Саме тут, у лісі, 1659 р. і поселилися монахи з Манявського Скиту. Монастир розбудували, та під час турецько-польської війни він знову постраждав. Храм, на диво людям і на Божу славу, стояв аж до 1706 р.

Упродовж 1726-1750 pp. було споруджено сучасну монастирську церкву Благовіщення Пресвятої Богородиці, відтак збудовано монастир – двоповерховий будинок із келіями (пам’ятка барокової архітектури галицької школи XVIII ст.).

До новозбудованого храму було урочисто перенесено із старої церкви Преображення Господнього Підгорецьку (Пліснеську, Голубицьку) чудотворну ікону Матері Божої, яка належить до давніх плакучих ікон. У 1754 p., за понтифікату Святішого Отця Венедикта XIV, її було короновано. Разом із тим Апостольська Столиця видала Декрет, відповідно до якого головному престолу монастирського храму Благовіщення Пречистої Діви Марії було надано привілей повного повсякчасного відпусту. Це засвідчує відповідний напис, що виведений золотими літерами на вишукано оздобленій декоративній рамці, яка знаходиться над іконою.

Майже протягом всього XVIII ст. монастир у Підгірцях був одним із провідних осередків Василіянського чину: ігумен монастиря брав участь у генеральних та провінційних капітулах і мав право голосу на них. У 70-80-х pp. у монастирі діяла філософсько-богословська чернеча школа. Довший час тут викладав відомий василіянський філософ і богослов о. Іларіон Тарасівський. Крім того, монастир мав велику бібліотеку.

З часом обитель стала і осередком духовного та культурного життя краю. У першій половині XX ст. тут щороку відбувалися багатолюдні відпусти, проводилися різноманітні патріотично-релігійні заходи, зокрема святкування 950-річчя Хрещення Київської Русі; 900-го ювілею проголошення Пресвятої Богородиці Покровителькою українського народу, Царицею України; 750-річчя написання найвидатнішого історико-літературного твору княжої доби «Слово о полку Ігоревім».

Історична довідка: osbm.info

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 

Авторські права 2014 © Провінція Святого Миколая. Василіянський Чин Святого Йосафата в Україні. Усі права захищені.

 

@Mail.ru