Smaller Default Larger

Проповідь Блаженнішого Святослава під час молебня у василіянському храмі в Дрогобичі з нагоди Всеукраїнської прощі монашества

 

11 лютого 2017 р., Блаженніший Святослав (Шевчук), виголосив проповідь у василіянському храмі Свв. Апп. Петра і Павла у м. Дрогобичі з нагоди Всеукраїнської прощі монашества.

 

 

Преосвященні Владики, Високопреподобні отці протоігумени, ігумени, настоятелі жіночі наших згромаджень, дорогі брати і сестри в монашестві, дорогий отче Протоігумене цієї василіянської обителі, отче ігумене Макарію, дорогі насельники ченці цієї обителі, цього монастиря, достойні парафіяни цього храму Петра і Павла у Дрогобичі.

Ці слова Євангелія, які ми щойно чули, були написані життям і кровʼю ранньої церкви. Коли Лука писав слова Ісуса Христа про свідчення, яке у своєму житті повинен дати кожен християнин, він навіки записав досвід християнського життя і праведності для нас з вами.

Так стається, що кожен, хто стає християнином, кожен хто починає носити імʼя Ісуса, рано чи пізно перейде екзамен – буде випробуваний

Для кожного християнина така проба є дуже особиста. Хтось переходить цю пробу своїм щоденним життям. Тому що кожного дня, нашими думками і вчинками, ми повинні свідчити нашу християнську віру, тобто її визнавати перед усіма, хто є довкола нас, навіть перед найвищими очільниками держави чи тими, хто нас переслідують.

Але що стається в момент свідчення, в момент того екзамену, тої проби? – Християнин начебто розкривається, як скарбниця. Розкриває і показує, що чи хто насправді живе в його серці.

Сьогодні ваша молодь мені пригадала, на порозі храму, слова апостола Павла: «Вже не я живу, але Христос живе в мені». Справжній християнин в момент проби розкривається, наче ота скарбоня і показує, що в ньому живе ніхто інший, як сам Христос. Іншого скарбу, іншого багатства християнин в своєму нутрі немає.

Ми сьогодні до вас прийшли всецерковним паломництвом богопосвячених осіб. Тому що це є ці особи, які в певний момент свого життя зрозуміли, що іншого багатства, іншого скарбу, ніж той Христос, який вже живе у них, вони не можуть осягнути.

Тому монашество живе обітом убожества, убогості. Не тому що воно є бідне, а тому що воно є таке багате Богом, що інших багатств у тому світі йому не потрібно. Про них говорить Ісус Христос такі слова, – вони дуже гарно, поетично звучать в латинській мові: «Nullahabentesomniapossidentes» (Не маючи нічого посідають все).

Саме той, хто тільки повноту свого життя, увесь скарб в своїй душі заповнює Богом, він є послужний, він є покірний. Покірний тому дарові, який отримав.

А в момент проби людських стосунків, навіть стосунків між найріднішими, коли той скарбнець відкривається, така людина спонтанно показує свою чистоту. Тому що чистим нас з вами робить сила благодаті Духа Святого, яка живе в нас. Іншої святості, іншої чистоти християнин не має.

Ми сьогодні прийшли сюди для того, щоби вшанувати блаженних священномучеників дрогобицьких, які тут віддали своє життя. Але бачите, що сюди принесли наші монахи і монахині найбільше багатство, яке вони мають у своїх монастирях – це є мощі їхніх святих. Ми їх несли в прощі сюди в цій процесії і хочемо показати, що це є найбільший скарб нашої Церкви. Більше того, ми прийшли сюди тому, що всі ми хочемо їх наслідувати. Ми хочемо в момент проби, навіть проби життя – мучеництва, розкритися до кінця усьому світові у повній наготі нашої особи і показати, що «вже не я живу, але живе в мені Христос».

Отож сьогодні ми будемо молитися за наше монашество, але будемо просити заступництва наших блаженних і святих на небі. І будемо молитися особливо за Україну. Бо сьогодні наша Держава, наш народ переходить пробу. Пробу, де показується, хто ким є насправді. Хто ким є насправді по відношенню до свої рідної землі, до своєї Батьківщини, до свого народу, до своєї мови, до своєї культури, до своєї церкви, а найперше – по відношенню до Господа Бога.

І ми просимо наших святих блаженних священномучеників, які добре страждали, тобто перейшли цю пробу, були випробувані і показали, хто насправді жив у них і хто насправді був їхнім багатство, щоби вони помогли нам цю нашу земну мандрівку, нашу особисту пробу життя правильно, гідно пережити.

Я хочу особливо звернутися до молоді. Знаєте, я так сьогодні слухав, як вони до мене говорили. Ну знаєте – вчені і духовні люди. Дівчата, хлопці. Я хочу вам сказати: ваша Церква вас потребує. Наші монастирі на вас чекають. В тому світі, який минає, не має ніякого такого багатства, яке би могло бути більшим багатством від того, яке ми вам сьогодні принесли. Найбільшим нашим скарбом є Христос. Тому каже Євангеліє: «Де скарб твій, там буде і серце твоє». Отож, дівчата, хлопці, нехай вашим скарбом буде Христос. Нехай пробою земної мандрівки, ви завітаєте і оселитеся в обителях святих, які є відкриті на вас. Щоби в момент проби ви показали, що ваше серце є з вашим найбільшим скарбом, який не минає. З тим багатством, яке від вас ніхто не може вкрасти. Як каже наша народна мудрість: тим багатством, і силою і славою, яке ні вогонь не палить, ні вода не забере.

Нехай наші святі у небі і сьогодні між нами моляться за всіх вас!

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 

Авторські права 2020 © Провінція Святого Миколая. Василіянський Чин Святого Йосафата в Україні. Усі права захищені.