Урочисте перепоховання вояків Карпатської Січі на Верецькому перевалі

Деталі: Категорія: Останні новини; Опубліковано: Неділя, 21 серпня 2011, 00:00; Перегляди: 3604

20 серпня 2011 року, напередодні Дня Незалежності, на Верецькому перевалі, відбулося перепоховання останків сімох січовиків Карпатської України.

Останки січовиків, розстріляних у березні 1939 р. польськими прикордонниками, було віднайдено працівниками КП ЛОР „Доля”, на території с. Лази, Воловецького району, Закарпатської області (територія Верецького перевалу), що межує зі Сколівським районом Львівщини.

У перепохованні взяли участь більше десяти священиків, серед яких був присутній Протоігумен Провінції Святого Миколая – о. Павло Райчинець ЧСВВ, та інші отці і брати Провінції. Під час заупокійного богослужіння, Декан Великоберезнянського Деканату, Мукачівської греко-католицької єпархії – о. Василь Данилаш, виголосив проповідь.

На перепохованні січовиків Карпатської України був присутній також голова Львівської обласної ради Олег Панькевич, депутати обласної ради Святослав Шеремета, Ярослав Кравченко, Галина Чорна, Павло Хобзей, Юрій Зірченко. Прибула також численна громада зі Львова, Стрия, Сколе та Закарпаття.

Останні почесті карпатським січовикам віддали військові 80-го аеромобільного полку.

Підприємство Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій „Доля”, проводить пошук місць поховань вояків Карпатської Січі на Верецькому перевалі з 2008 року. Першу могилу із останками 10 січовиків, знайшли у листопаді 2008 року в околицях села Верб’яж, Воловецького району, Закарпатської області. Як свідчать знайдені під час розкопок матеріали, це були вояки Карпатської Січі, розстріляні на Верецькому перевалі у березні 1939 р.

У серпні 2011 року на території селища Лази, пошуковці ексгумували останки ще сімох січовиків. Вважається, що на межі Львівської та Закарпатської областей ще багато невідомих могил, де поховані карпатські січовики. Подальші пошукові роботи дадуть можливість не тільки віднайти інші місця захоронень, а й дати відповідь на дискусійні питання про події, що відбулися на Верецькому перевалі у середині березня 1939 року.

З історії:

Військовим органом Карпатської України була мілітарна організація „Карпатська Січ”, початки якої сягають листопада 1938 року. Його основним завданням був захист Закарпаття від нападів угорських і польських диверсійних загонів. Найбільша битва розгорнулась 15 березня на Красному полі − рівнині, що на правому березі Тиси поблизу Хуста. В цьому бою загинуло близько 230 січовиків, чеських воїнів і добровольців. На центральному напрямі бої відбулися на околиці міст Сваляви та Іршави. Січовики втратили близько 200 убитими і понад 400 пораненими, в полон було взято близько 300 осіб. Частину захоплених в полон січовиків − вихідців з Галичини, угорці передали полякам. 17 березня 1939 року полонених 7-8 колонами по 70-80 осіб жандарми привели на Верецький перевал. На новоутвореному кордоні Угорщини з Польщею угорські конвоїри передали карпатських січовиків польській прикордонній службі. Польські прикордонники спочатку розмістили полонених у казармах.

Наступного ранку, знову поділивши їх на колони, галичан відконвоювали вздовж лінії кордону ліворуч і праворуч на півтора-два кілометри і розстріляли над закарпатськими селами Нова Розтока і Верб’яж та між Петросовцею, Жупанами й Лазами.

Фотографії з події: