«AD FONTES»: Відзначення 220-ої річниці виходу першого тому праці «Коротка відомість про фундацію Теодора Корятовича», авторства о. Йоанникія Базиловича ЧСВВ

Деталі: Категорія: Останні новини; Опубліковано: Середа, 13 листопада 2019, 14:37; Автор: Адміністратор; Перегляди: 2020

11 листопада 2019 р. Б., в м. Ужгороді було відзначено 220-ту річницю виходу першого тому праці «Brevis notitia fundationis Theodori Koriathovits» (Коротка відомість про фундацію Теодора Корятовича), авторства о. Йоанникія Базиловича ЧСВВ, Протоігумена закарпатських Василіян та автора аскетичних, історичних й літургічних досліджень.

З нагоди цієї річниці, в Закарпатській академії мистецтв та у видавництві «Ґражда» було проведено семінар «AD FONTES», під час якого було представлено біографію о. Й. Базиловича та огляд його творів, зокрема аналіз праці «Brevis notitia…». Цю презентацію, в якій взяли участь студенти, викладачі, гості та ченці-василіяни, провів Володимир Мороз (науковий співробітник Інституту історії Церкви УКУ).

Під час зустрічі у видавництві Ґражда, було також згадано про Нарис історії Краснобрідського василіянського монастиря, який був виданий п. Миколою Мушинкою у Науковому збірнику (т. 1) Музею української культури у Свиднику. Огляд цього Нарису, в якому автор Корнило Заклинський посилається на працю «Brevis notitia…» та цитує о. Й. Базиловича, представила п. Наталія Ребрик (Проректор Закарпатської академії мистецтв).

При цьому, п. Іван Ребрик (Директор в-ва Ґражда), звернув увагу на великій потребі фахових перекладачів, які б зробили доступним для сучасного читача такі першоджерела, як твори о. Й. Базиловича та інших наших видатних авторів.

Історичний архів Провінції Св. Миколая, який представляв Провінційний секретар о. Франціск Онисько ЧСВВ, надав можливість учасникам заходу ознайомитися з оригінальним виданням твору «Brevis notitia fundationis Theodori Koriathovits».

Актуальні питання та виклики, що зродилися від час презентацій та зустрічей, були активно обговорені учасниками цієї події, яка була організована Василіянською Провінцією Св. Миколая, у співпраці з Інститутом історії Церкви УКУ, Закарпатською академією мистецтв та Видавництвом «Ґражда».

Огляд «Brevis notitia fundationis Theodori Koriathovits» (на основі матеріалів семінару)

Структура праці:

Ч. 1: Історія Коріятовичів та, зокрема, князя Федора Коріятовича, його приходу в Угорське королівство, заснування монастиря, наділення цієї обителі фундаціями; історія перших єпископів аж до Методія Раковецького

Ч. 2: Історія єпископів Петра Партенія та Йосифа де Камеліса; екскурс про св. Андрія Первозванного, про місію св. Кирила і Методія на Русь (867), тобто «хозарську місію» і далі – моравську місію; повернення до історії наступників де Камеліса і опис появи чудотворного образу Богородиці у Маріяповчі 1715 р.

Ч.3: Історія правління єпископа Михайла Мануїла Ольшавського та згадки про знаменитих людей того часу; історія єпископів Івана Брадача та Андрея Бачинського

Ч. 4: Походження князя Рюрика, княгині Ольги та Ігоря; історія слов’ян: болгар, сербів, мораван, руських, хорватів та чехів; взаємини Русі з Візантією та історія Володимирового Хрещення Русі; походження руського народу в Угорщині; історія боротьби Мукачівських єпископів проти зазіхань Яґерських латинських єпископів.

Ч. 5: історія мукачівської капітули, перенесення єпархіяльного осідку до Ужгорода, створення Кошицького вікаріяту – зародку Пряшівської єпархії, освячення Ужгородської катедри 15 жовтня 1780 р.

Ч. 6: церковна історія єпархії часів Андрея Бачинського; шематизм василіянських монастирів Закарпаття та аналіз їх господарського стану

Цікаві факти

О. Йоанникій Базилович у своїй праці навів десятки грамот, дипломів, потверджень, що дозволяло історикам цитувати ці джерела навіть тоді, коли вони були конфісковані комуністичним режимом, а архіви – закриті для незалежних вчених.

О. Йоанникій Базилович вживає термін «Україна» у давньому для нас розумінні раннього модерного часу для означення Наддніпрянщини: «in vastissimis Ukrainae regionibus» (ч. 2, §9)

У своїй праці о. Базилович цитує працю автора першої історії української Церкви о. Ігнатія Кульчинського (1694–1747) «Specimen Ecclesiae Ruthenicae ab origine susceptae fidei ad nostra usquè tempora in suis capitibus seu primatibus Russiae cum S. Sede Apostolica Romana semper unitae...» (1733 р.). Отець Кульчинський для Закарпаття примітний тим, що будучи прокуратором Василіянського Чину в Римі, він оформлював відпустові права для Малоберезнянського монастиря, а також листувався з єпископом Георгієм (Геннадієм) Бізанцієм

Оцінки «Brevis notitia…»

«Неминуче значення має «Brevis notitia» Базиловича для народного життя підкарпатських русинів, котрим Базилович був першим будильником. Заслугою Базиловича стався Коріятович народним героєм Підкарпатської Руси, про котрого писали поети (Владимир, Уріїл Метеор). Базилович вказав на те, що підкарпатські русини є синами славного роду руського, що історія русинів сягає за Карпати в славну давнину князівств руських» (Франтішек Тихий, 1922)

«…головне значіння Базиловича […] в його латинській історичній праці, надрукованій в шости частинах і двох томах у Кошицях у рр. 1799–1805 п. н. Коротка відомість про фундацію Хведора Коріятовича, себто про Мукачівський манастирьна Чернечій горі. Задумавши дати його історію, автор глянув на справу ширше й заговорив про культурну злуку Надтисянщини з иншими українськими землями. Тому це писання Базиловича, будучи першим науковим історичним твором, мало заразом велике значіння для розвитку національної свідомости серед українців Надтисянщини. Завдяки творові Базиловича став Коріятович національним героєм Надтисянщини та його почали оспівувати місцеві поети» (Михайло Возняк, 1924)