В неділю 11 липня 2021 р. Б., з нагоди празника Серця Христового, яке відзначалося в п’ятницю, ченці-василіяни Провінції Св. Миколая мали можливість зустрітися в історичному Ужгородському монастирі, де в приміщенні колишнього храму, яке зараз є аудиторією Фізичного факультету УжНУ, відслужили Молебень до Ісуса Христа.
Очолив богослужіння Протоігумен о. Франціск Онисько ЧСВВ, з яким співслужили Настоятелі та ієромонахи з чотирьох монастирів Провінції Св. Миколая, за участю братів-монахів.
Зокрема в молитві взяли участь: Провінційний Вікарій та Настоятель Мукачівського монастиря о. Даниїл Дербаль ЧСВВ, Провінційний Радник та Ігумен Імстичівського монастиря о. Полікарп Погоріляк ЧСВВ, Провінційний Економ о. Еммануїл Хмара ЧСВВ та Провінційний Секретар і Настоятель Малоберезнянського монастиря о. Лука Буняк ЧСВВ, Настоятель Боронявського монастиря о. Еміліян Гавей ЧСВВ, Маґістер Боронявського Новіціяту о. Кипріян Зейкан ЧСВВ, як також о. Прокопій Лотоцький ЧСВВ з Малоберезнянського монастиря та брати-монахи: бр. Йосиф Далекорей ЧСВВ, бр. Теодосій Онисько ЧСВВ, бр. Христофор Юрик ЧСВВ і бр. Миколай Костак ЧСВВ.
Після Молебня, Протоігумен звернувся до монашої спільноти із словом, присвяченим – як було окреслено – цій «скомній, але надзвичайно важливій події», висловивши найперше вдячніть Господу нашому Ісусу Христу, який зібрав усіх нас в цьому місці, де 110 років Отці Василіяни розпочали будівництво нового монастиря.
Цього року – підкреслив Протоігумен – ми відзначаємо наш особливий василіянський Ювілей – 100-ліття від початку монашої реформи нашого Чину на цих Карпатських землях України. Ідея заснування та будівництва Василіянського монастиря у м. Ужгороді, з’явилася саме в процесі проведення цієї монашої реформи.
Тому сьогодні для нас зібратися тут є надзвичайно важливою подією, – наголосив Протоігумен, додавши, що сьогоднішній Молебень був відслужений перед тим образом Серця Христового, який був розміщений в історичному василіянському храмі і перед яким молилися наші попередники співбрати-василіяни. Через століття складної історії, в якій були і величні і трагічні моменти, Христос, як плід любові свого Серця збирає нас сьогодні тут, щоб наново бути через нас присутнім вже серед сучасного покоління християн.
Після молитовної частини свого слова, Протоігумен теж висловив подяку Ректору УжНУ пану професору Володимиру Смоланці, за співпрацю та його сприяння у можливості зібратися тут в цей день. Відтак щира подяка була озвучена Проректору пану Олександру Сливці і Декану фізичного факультету пану Володимиру Лазуру, як також голові історичного клубу Красне поле, пану Івану Ребрику, який був присутній з ченцями-василіянами на спільній молитві.
Разом з Вами віримо, – додав на завершення Протоігумен, – що нашими спільними силами це місце й надалі буде, як це було в історичному минулому, джерелом не лише інтелектуального зросту нашої молоді, але й духовного, морального і культурного розвитку, джерелом якого є саме Христос, до Найсвятішого Серця якого ми сьогодні про це покірно молимось.
*******
*******