27-28 серпня 2021 р. Б., в Мукачівському монастирі відбулися відпустові святкування празника Успіння Пресвятої Богородиці, під час яких ченці-василіяни Провінції Св. Миколая в Україні урочисто завершили Ювілейний рік, присвячений 100-літтю від початку монашої реформи Василіянського Чину на Закарпатті.
Цього вечора була відслужена також Святкова Божественна Літургія з нагоди завершення Ювілейного року, присвяченого згаданій Василіянській реформі, яку очолив Протоігумен о. Франціск, у співслужінні з ієромонахами-василіянами: представниками Провінційної управи та настоятелями й співбратами, як також з численними деканами та ієреями Мукачівської єпархії.
Під час Літургії Протоігумен виголосив проповідь, присвячену празнику Успіння та завершенню Ювілейного року ченців-василіян.
«Цього року ми урочисто завершуємо 100-літній Ювілей реформи Василіянського Чину на Закарпатті, якраз у цей празник Успіння Пресвятої Богородиці, – наголосив у проповіді Протоігумен.
Для наших співбратів, які 100 років тому розпочали оновлення монашого життя за правилами Св. Василія Великого, Пресвята Богородиця була як для апостолів – найвищим взірцем любові до Христа.
Вдивляюсь у ті історичні події ми бачимо, що центром духовності того оновленого монашества була саме вона – Пресвята наша Мати.
Її ікона, яка чудесно збереглася до наших часів крізь роки переслідувань і тепер виставлена тут вже у новому нашому монастирі, була головною святинею їхнього монашого життя.
Саме в неї ми сьогодні з надією вдивляємося завершуючи цей ювілейний рік.
Вдивляємося в неї з надією, бо не маємо наміру завершувати його, а навпаки – прагнемо наново розпочинати з Нею ту дорогу Блаженств, яку плекали наші попередники.
Тому цей рік стає для нас новим початком, в якому є один Закон – Ісус, і єдиний зразок втілення цього Закону – Марія.
«Бог вселяє набожність до Своєї Матері лише тим, кого хоче спасти», - казав св. Йоан Дамаскин.
Нехай в цьому нашому марійському переживанні знайде свою участь кожен із вас: кожний монах і монахиня, кожний християнин і християнка.»
Свою проповідь Протоігумен традиційно завершив молитвою, цього разу до Покровительки Василіянської Провінції Св. Миколая:
«Маріє, найдорожча наша Мамо, така непомітна для світу і така найважливіша для Ісуса…
В людському розумінні, твоє життя – це погубити себе, але саме такого життя нам даруй, бо ми прагнемо якраз такого життя – Того, кого бачимо на твоїх руках як немовля і одночасно як Бога.
Сьогодні ми схиляємося в найщирішій подяці Тобі за те, що протягом цього року, саме завдяки Тобі, ми зрозуміли єдиний важливий закон монашого і християнського життя, який ліг в основу тодішнього оновлення і реформи – Закон, яким є Ісус Христос, який і сьогодні до нас промовляє своє життєдайне слово з Твоїх рук.
З Твоїх рук він промовляє до нас і як немовля в події Стрітення, і як дванадцятилітній у храмі, і як в укритті, так і серед численних оздоровлень… з Твоїх рук він промовляє до нас теж як розп’ятий і знятий з хреста та покладений у гробі… і як Воскреслий та Вознесений… і як той, що обіймає Тебе у твоєму Успінні…
У всьому невичерпному та незбагненному багатстві Ісусового божества, ти тримаєш Його для кожного з нас на своїх руках, завжди як Мати…
Нехай наше життя завжди буде нерозривне з Тобою і з Тим Життям, яке Ти пригортаєш до свого материнського серця.
Пригорни і нас до цього Твого Життя, яким є Ісус.
Нехай і ми станемо для Тебе поєднані в ньому. Нехай і ми удостоїмося тих обійм, якими Ти його огортаєш і так прямуємо до того оновлення, яким є сам Господь, задля якого все і для якого все і без якого немає нічого.»
З Кир Василієм Літургію співслужили: Протоігумен о. Франціск Онисько ЧСВВ, Настоятель Мукачівського монастиря о. Даниїл Дербаль ЧСВВ, Ігумен Імстичівського монастиря о. Полікарп Погоріляк ЧСВВ, Настоятель Малоберезнянського монастиря о. Лука Буняк ЧСВВ, як також інші ієромонахи-василіяни і єпархіальні священики.
Єпископ висловив щирі привітання своїм співбратам з нагоди їхніх святкувань, долучивши до цього змістовні побажання й заохоти. Такі ж привітання були озвучені Владиці Василію й Настоятелями, найперше зі сторони Протоігумена, а від так від Настоятеля Мукачівського.
Вірні, учасники цього Відпусту, отримали для себе в ці дні святі тайни Покаяння, Євхаристії, участь у Божественній Літургії, Повний відпуст і Апостольське благословення з окропленням свяченою водою, мируванням, та благословенням мощами Св. Миколая.
Нехай буде вічна пам’ять
нашим співбратам-василіянам,
які розпочали справу Реформи Василіянського Чину на Закарпатті
і попри численні труднощі заклали тут міцну основу для його розвитку
й добра цілої Церкви Христової!
*******
ВЕЛИКА ВЕЧІРНЯ З ЛИТІЄЮ
*******
СВЯТКОВА БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ
*******
АРХІЄРЕЙСЬКА БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ