25 травня у м. Коломиї, Отці Василіяни, серед яких – Протоігумени Василіянських Провінцій в Україні: Отець Павло Райчинець ЧСВВ і Отець Пантелеймон Саламаха ЧСВВ, взяли участь в похоронних богослужіннях за усопшим архієреєм Миколою Сімкайлом, Єпархом Коломийсько-Чернівецьким, який, внаслідок раптового погіршення стану здоров’я, відійшов до вічності 21 травня 2013 року Божого.
Заупокійну Божественну Літургію за усопшим владикою, очолив Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, з яким співслужили: Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин, Архієпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський владика Василь Семенюк, Єпископ-емерит Івано-Франківської архієпархії владика Софрон Мудрий, Єпарх Бучацький владика Дмитро Григорак, Екзарх Донецько-Харківський владика Степан Меньок, Екзарх Луцький владика Йосафат Говера, Апостольський адміністратор Стрийської єпархії владика Тарас Сеньків, Єпископ-помічник Київський владика Йосиф Мілян, Єпископ-помічник Львівської архієпархії владика Венедикт Алексійчук, Правлячий єпископ Мукачівської Греко-Католицької Єпархії владика Мілан Шашік, владики Римо-Католицької Церкви Петро Мальчук і Леон Дубравський, та інші численні священнослужителі.
Після читання Євангелія на Службі Божій, Митрополит Володимир (Війтишин) пригадав життєвий шлях покійного єпископа і від його імені попросив прощення у духовенства та вірних.
В той час, коли владика Микола раптово відійшов до вічності, єпископи УГКЦ на чолі з Блаженнішим Святославом, перебували з візитом в Казакстані, де свого часу у м. Караганді, народився вже покійний архієрей. Від’їжджаючи на його похорон, владики отримали від вірних та духовенства в Караганді квітку для покійного владики Миколи, яку Митрополит Володимир передав покійному владиці на завершення свого прощального слова.
Перед закінченням Божественної Літургії і Благословенням, Блаженніший Святослав «озвучив три безмовні слова», якими покійний владика Микола звертався до присутніх.
«Сьогодні ми з’їхалися з різних частин світу і нашої рідної України, щоб скласти останню шану архієреєві нашої Церкви, любленому батькові цієї церкви у Коломиї, Преосвященному владиці Миколаю, – наголосив Глава УГКЦ. – Сьогодні осиротілою почувається Коломийсько-Чернівецька єпархія і вся наша Українська Греко-Католицька Церква. І хоч сьогодні владика Микола є між нами з безмовними устами, однак він промовляє до нас потужним Божим Словом. Найперше він каже нам, що потрібно жити так, аби бути готовими в будь-яку мить із чистою душею стати на Суд Божий. Другим словом, яким владика до нас промовляє, є те, що тільки Бог є початком і кінцем людського життя. Немає іншого початку, як тільки в Бозі, і немає іншого спочинку для нас, як лише в нашому Творцеві. Третім словом є українська народна мудрість: блаженний той чоловік, за яким у час його кончини плакатимуть убогі. Сьогодні за владикою Миколаєм сумують ті, яких відкидає цей світ – люди відкинуті суспільством, для яких він був Святим Миколаєм».
Опісля відбулося останнє цілування, розрішальна молитва, полиття тіла усопшого єлеєм та процесійний хід довкола катедрального собору.
Поховали владику Миколу біля собору Преображення Господнього в Коломиї, будівництво якого за сприянням владики завершилося освяченням 19 серпня 2012 року на свято Преображення Господнього.
З протилежного боку цього собору похований владика Павло Василик, який будучи тоді першим Правлячим архієреєм Коломийсько-Чернівецької єпархії, розпочав його будівництво.
«Мешканці міста Коломиї, – зауважив Блаженніший Святослав, – бачитимуть перед цим собором дві могили, два хрести: влади Павла, який починав будувати собор і є знаком Початку – Альфою, а відтак будуть бачити скромну могилу архієрея Миколая, який „вінчав цей собор славою і красою” і є для нас знаком Кінця – Омеги».
Несподіваний відхід владики Миколи до вічності, з одного боку став великою втратою для Української Греко-Католицької Церкви та її вірних, але з іншого боку, його похорон і могила, стали промовистим знаком і безмовною проповіддю, що лише Бог є «Альфою і Омегою» – «Початком і Кінцем» людського життя і лише в Бозі людина осягає своє досконале звершення і спочинок.
о. Франціск Онисько ЧСВВ