«Переміни в житті кожного з нас»

Деталі: Категорія: ДУХОВНІСТЬ; Опубліковано: Вівторок, 21 серпня 2012, 17:10; Перегляди: 2662

Роздуми про переміни в людському житті, на прикладі Верховних Апостолів Петра і Павла.

Кажуть, життя прожити – не поле перейти. Так у нашому житті буває по-різному: то біла, то чорна смуга. Але завжди так є, що темні смуги змінюються на світлі і навпаки, і так є впродовж цілого нашого життя.

Сучасні люди по різному розуміють і сприймають зміни: хтось їх сприймає, як нову можливість краще реалізувати себе, а хтось боїться їх і старається уникнути. На мою думку, зміни – це єдина постійна річ у нашому житті і, їх зовсім не потрібно боятися.

В історії можна побачити багато різних і видатних людей, але їхнє життя по-різному складається і по-різному вони переживають переміни у своєму житті. Пропоную звернути увагу на всім нам добре відомих персонажів в історії нашої Церкви, великих і верховних апостолів Петра і Павла.

Перший – звичайний селянин, який мав своє звичайне і щоденне заняття, бо був простим рибалкою. Другий – на противагу першому, був вченим і належав до римських громадян. Покликання цих двох людей досить специфічне і дивне на перший погляд. Для апостола Петра воно означає покинути свою сім’ю, своє заняття і зрештою свій єдиний заробіток, і йти за незнайомим йому чоловіком, який говорить про нереальні речі. Для апостола Павла ще більша втрата, бо він має престижну роботу на державному рівні, яку виконує бездоганно, його повноваження постійно збільшуються, в нього стрімкий зріст кар’єри, а тут потрібно все залишити заради того, якого він навіть не бачив. Як назвати те, що відбулося в житті цих людей? І як вони відреагували на цю велику переміну? Ким вони стали підкорившись цьому, не до кінця зрозумілому для них, покликанню?

Ісус Христос маючи великі плани щодо Петра, навіть ім’я його змінює і називає його Скелею, яка має утримувати Церкву. Він був свідком Христового Преображення на Таворі, також Христового конання в Оливному городі, від імені всіх апостолів визнає Христове Божество. Господь платить податок до храму за себе і за нього, а після Вознесіння Христового він стає головою апостолів і першої християнської громади в Єрусалимі. А в кінці з великої любові віддав і життя за свого улюбленого Вчителя.

Апостол Павло не належав до числа дванадцятьох учнів, але за свою повну посвяту апостольській праці, за жертви і муки у Христовій службі, отримав титул Верховного Апостола. Сам Бог у чудесний спосіб його навертає і кличе до апостольства по дорозі до Дамаску. Після свого навернення з гонителя християн, він серцем і душею стає ревнім і мужнім апостолом Христа. Видатний проповідник, добрий організатор, визначний богослов і письменник, який через свої проповіді та листи до різних Церков і осіб отримав титул – «Апостол народів».

Як бачимо, зміни в житті цих двох людей принесли великі плоди для багатьох поколінь, але в який спосіб це сталося? Все склалося так тому, що вони підкорилися Божій волі, вони захотіли змінити своє життя, вони сказали «так» перемінам, які прийшли до них і вони довірилися Тому, якому були вірними аж до кінця.

Бр. Максим Пішта ЧСВВ