На шляху приготування до Різдва, «Пречиста Діва Марія займає особливе місце, як Та, що в унікальний спосіб очікувала здійснення Божих обітниць, приймаючи у вірі та у тілі Ісуса, Божого Сина, в повній слухняності Божій волі», – сказав Папа Венедикт XVI на початку останньої загальної аудієнції в цьому році, 43-ій з черги, що відбулася 19 грудня 2012 р. в залі ім. Павла VI у Ватикані.
Святіший Отець присвятив своє повчання постаті Пресвятої Богородиці, починаючи від події Благовіщення.
«Chaîre kecharitomene, ho Kyrios meta sou», «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою», – цими словами архангел привітав Марію, як читаємо в Євангелії від Луки. Папа зазначив, що, на перший погляд, слово «радуйся» може здаватися звичайним тогочасним вітанням при зустрічі, але «на фоні біблійної традиції воно набуває значно глибше значення». Вжите чотири рази в Старому Завіті слово «сhaîre» завжди стосується радості з приводу приходу Месії, що означає радість, яка є звіщенням кінця смутку, страждань, злоби та темряви. «Це привітання, – сказав Венедикт XVI, – яке позначає початок Євангелія, Доброї Новини».
Чому Марія повинна «радуватися»? Відповідь, за словами Святішого Отця, знаходимо в другій частини привітання: «Господь з Тобою». І в цьому випадку Старий Завіт допомагає краще зрозуміти значення цих слів. Схожі слова: «Радуйся, дочко Сіону, ... Цар Ізраїля – Господь – посеред тебе», – знаходимо в пророка Софонії, який передвіщає прихід Бога, як Спасителя, і під час розмови Діви Марії з архангелом Гавриїлом відбувається здійснення цієї обітниці.
Архангел називає Марію «повною благодаті». Папа пояснив, що в грецькій мові слово «благодать» має той самий корінь, що й «радість». Отож, за його словами, «радість походить з благодаті, тобто, із спільності з Богом». «Діва Марія, – додав він, – є творінням, яке у винятковий спосіб навстіж відчинило двері своєму Творцеві, віддалася в Його руки без жодних застережень». Подібно, як праотець Авраам, «батько всіх віруючих», вирушив із землі, в якій жив, залишивши своє забезпечення, прямуючи до невідомого, обітованого Богом, «так і Марія з повним довір’ям віддається слову, звіщеному Божим посланцем та стає прикладом та Матір’ю всіх віруючих», – зауважив Венедикт XVI, додаючи, що «відкритість душі на Бога та Його дію у вірі включає також елемент темряви».
Взаємини людини з Богом не касують відстані, що існує між Творцем та творінням, і для нас, – як писав святий Павло, – Його судження залишаються незвіданими. Однак той, хто, як Пресвята Богородиця, повністю відкритий на Бога, той, за словами Папи, зможе прийняти Його волю, навіть якщо вона залишається незрозумілою. Віра Марії пережила радість в хвилини Благовіщення, але пройшла через темряву розп’яття, щоб осягнути світло воскресіння. «Не інакшим є шлях віри кожного з нас», – зазначив Святіший Отець, додаючи, що для того, щоб вміти переживати будь-які ситуації у мирі та впевненості в Божій любові, слід дедалі більше відкривати себе на Боже діяння, приймаючи дар віри.
Що ж допомагало Богоматері зі стійкою вірою пройти цим шляхом, не втрачаючи довіри до Бога? Папа вказав на Її поведінку перед обличчям того, що відбувалося в Її житті: у кожній ситуації бачимо «роздумування», яке є діалогом з Божим словом. Вона не ставиться до цього слова поверхово, але дозволяє йому проникнути у Свої думки та Своє серце. Як пише святий Лука: «Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці». «Це завдяки глибокій покорі слухняної віри Марія приймала також і те, чого не розуміла в Божому діянні, дозволяючи на те, щоб Бог відчинив Її розум та серце», – сказав Венедикт XVI, додаючи: «Свято Господнього Різдва, яке незадовго відзначатимемо, запрошує нас жити тією самою покорою та слухняністю віри. Божа радість не проявляється через тріумф та могутність царя, не виблискує посеред славного міста, в розкішних палатах, але поселяється в лоні дівиці, об’являється через убогість дитяти. І в нашому житті Божа всемогутність діє часто мовчазною силою істини та любові».
За матеріалами: Радіо Ватикан