«Рік зі святим Василієм»

Деталі

Категорія: Повідомлення

Опубліковано: Середа, 11 вересня 2013, 20:05

Перегляди: 1534

Вийшла друком «Книга для щоденної призадуми» на основі творів Св. Василія Великого, яка адресована насамперед Ченцям і Черницям Василіянського Чину, а також усім тим, хто прагне духовного вдосконалення.

Йдеться про збірку текстів за темами на основі 1500 віршів Нового Завіту, обʼєднаних окремими розділами і назвами, в яких, як це каже сам Св. Василій, виявляється біблійне вчення, «укладене в правилах для легшого зрозуміння».

У цій Книзі для щоденної призадуми подано на кожен день: читання зі Святого Письма, супроводжувані думками Св. Василія, а на завершення уміщено молитви, частіше всього з церковних богослужінь, в яких Слово Боже є виразно присутнє, як результат творчості духовних авторів, які унаочнюють, допомагають і заохочують, за діянням Духа Святого, ще краще особисто збагнути і творчо ввести в життя почуте і передумане Слово Боже.

В основу цієї книги лягли Моралія, Ширші правила та інші твори Святого Василія Великого.

ЗІ ВСТУПУ ДО КНИГИ «Рік зі святим Василієм»

Слава Ісусу Христу! Дорогі Сестри і Браття у Христі!

З великою радістю подаю Вам до рук книжку «Рік зі святим Василієм».

Поштовхом до цього видання послужило тривале прагнення сестер Чину св. Василія Великого жити правдивим монашим життям і зростати у глибшому розумінні та цінуванні навчання нашого святого отця Василія. У відповідь на це благородне бажання сестер, яке було висловлене на Генеральній Капітулі Чину, Генеральна Управа Чину св. Василія Великого започаткувала «Комісію Василіянського монашества».

До Комісії належать сестри і монахи Чину св. Василія Великого та представники церковної ієрархії і клиру.

«Рік зі святим Василієм» виконує одне із завдань Комісії.

Хоч на початку книжка була призначена для вжитку сестер, однак незабаром стало зрозумілим, що необхідно поширити її між монахами нашого Василіянського Чину, а також і між мирянами. Молимося, щоб це смиренне зусилля наново відкрити скарби навчання св. Василія, принесло обильний плід та невимовні благословення тим, які молитимуться з «Роком св. Василія».

Наша щира подяка преп. о. Матею Гавриліву, ЧСВВ, членові Комісії, за укладення текстів і молитов, які зібрані у цьому томі. Ми також щиро вдячні с. Наталії Стиранець, ЧСВВ, за її співпрацю з о. Матеєм у формуванні та завершенні цього святого завдання.

Ми смиренно просимо всіх, хто буде читати і молитися цією книжкою, памʼятати у своїх святих молитвах членів Чину св. Василія Великого.

Щиро Ваші у Христі,

м. Міріям Клара Коваль, ЧСВВ

Архимандриня

Високопреп. о. Василь Ковбич, ЧСВВ

Протоархимандрит (2004-2012)

1 січня 2013 р.

празник св. Василія Великого, Рим

Вступ

Книга для щоденної при задуми на основі творів Св. Василія Великого, що її пропонуємо, насамперед адресована ченцям і черницям Василіянського Чину, а також усім бажаючим, у тому числі й мирянам. Св. Василій Великий на прохання братії приготував Моральні правила, Ширші і Коротші, побудовані на цитатах зі Св. Письма, до яких він додає свій короткий вступ – тему. Св. Василій, як предстоятель братії (проестос), на їхні запитання чи клопоти завжди відповідає Словом Божим, яке він, майже все, знав напамʼять, роздумував над ним, розумів його і бездоганно жив ним. Він заохочує: «Воно відповідне і конечне, Щоби кожний научився того, чого йому треба, з Богонатхненного Письма, щоби утвердився в побожности і не привикав до людських передань» (КПр 95, РG).

Святитель Каппадокійський не залишив жодних вказівок чи способів призадуми над Словом Божим, однак можна сказати, що він, як й інші Отці Церкви, вважав його не так засобом у духовному поступі, не так і не тільки духовною вправою, але Словом почутим, передуманим, свідомо сприйнятим і введеним у щоденне життя.

Найкращим і живим зразком такої призадуми є Пресвята Богородиця (Лк. 1, 26-56). Вона-бо, почувши привіт від Ангела, Божого посланця, стривожилася і почала роздумувати над почутими словами, «що могло значити це привітання». Коли ж Ангел їй пояснив божественну волю, що Господь кличе її стати матірʼю Сина Божого, Месії, вона продовжує зʼясовувати: як станеться це? Ангел пояснює їй, що «нічого неможливого немає в Бога», що все відбудеться божественним, надприродним способом, що Дух Святий зійде на неї й сила Всевишнього її осінить. Тоді Пречиста Діва Марія смиренно відповіла: «Ось я Господня слугиня: нехай зі мною станеться по твоєму слову!» Св. Іван Євангелист скаже: «І Слово тілом стало, і оселилося між нами» (Ів. 1, 1; пор. Гл. 4, 4-5), а святий Августин пояснюватиме: «Марія більше була ученицею Христа, ніж Його Матірʼю... Саме тому вона є блаженною, бо послухала Слово Боже і зберегла його: зберегла, як Істину скоріше в умі, як у лоні – (Його) тіло: Христос-Істина в умі Марії, Христос-тіло в утробі Марії. Більше вартує те, що носиться в умі» (Sermone Denis, РL 46,937-938)... і продовжує: «материнська спорідненість не була б корисною для Марії, якщо б більш блаженним способом не носила Христа спочатку у серці, а відтак у своєму лоні» (Про святе дівство, З, З; РL 40, 398). На цьому не закінчується радість обрадованної Марії, вона хутко збирається в дорогу, щоб поділитися своїм щастям зі своєю родичкою Єлизаветою, яка називає Марію «благословенною між жінками, Матірʼю Господа, щасливою, що повірила». А Пречиста Діва в свою чергу співає благодарственну пісню: «Величає душа моя Господа».

У цій євангельської події можемо зауважити в поведінці Пресвятої Богородиці такі основні етапи щодо Слова Божого: слухання – призадума – дія – молитва, тобто те, що пізніше стане основою lectio divina, чи богомислення, яке тепер включає наступний порядок: слухання (читання) Слова Божого, призадума, споглядання й молитва, рішення і дія. У цій Книзі для щоденної призадуми подано на кожен день: читання зі Святого Письма, супроводжувані думками Св. Василія, а на завершення уміщено молитви, частіше всього з церковних богослужінь, в яких Слово Боже є виразно присутнє, як результат творчості духовних авторів, які унаочнюють, допомагають і заохочують, за діянням Духа Святого, ще краще особисто збагнути і творчо ввести в життя почуте і передумане Слово Боже.

Святіший отець Венедикт XVI, спогадуючи 40-ліття Догматичної Конституції II Ватиканського Собору Dei Verbum про Боже Обʼявлення, сказав: «З цієї нагоди бажаю звернути увагу і доручити древню традицію lectio divina: сумлінне читання Святого Писання, супроводжуване молитвою, викликає інтимну бесіду, в якій, слухаючи Бога, що говорить, і молячись Йому, людина відповідає довірливим відкриттям свого серця (пор. DV 25). Ця практика, якщо її ефективно впроваджувати, принесе Церкві, – і я в цьому переконаний, – нову духовну весну».

(Промова до учасників Зібрання

з нагоди 40-ліття Догматичної Конституції

II Ватиканського Собору Dei Verbum,

Ватикан, 16.09.2005)

Моралія,

Ширші правила та інші твори

як основа Підручника

для молитовної призадуми

«Ця книга», як пише у своїй Передмові (Прологові) Св. Василій, хоче «пояснити те, що визначено Писанням щодо речей, яких слід уникати і яких із запалом треба шукати, коли хтось заміряє осягнути вічне життя і небесне царство, також будуть докладно зʼясовані окремі обовʼязки щодо категорій осіб і їхнього ступеня». Практично йдеться про збірку текстів за темами на основі 1500 віршів Нового Завіту, обʼєднаних окремими розділами і назвами, в яких, як це каже сам Св. Василій, виявляється біблійне вчення, «укладене в правилах для легшого зрозуміння». На перший погляд цей твір виглядає скромним, як якась антологія, «монотонна вервиця біблійних текстів»... Однак ця праця Св. Василія буде супроводжувати його впродовж його служіння і його літературної діяльності. Саме тому Св. Василій надає цьому творові найбільшого значення, тому що в ньому міститься єдине «правило», яке він посилає з такою назвою своїм безпосереднім адресатам – аскетам, які «борються за побожність». Дуже неясною залишається дата написання цього твору. Дослідники вважають, що ця праця тривала від 360 року аж до останніх років життя Св. Василія.

Можливо, що ця книга перейшла через різні почергові перевидання.

Моралія являє собою добре побудований твір зі взаємоповʼязаними частинами: починаючи від передумов служіння Богові, відтак до питання влади пояснювати Святе Писання, послуху щодо заповідей, відтак ідуть святі Таїнства, покаяння, чесноти і би й, нарешті, різні ступені та стани й обставини життя вірних. Це все завершується вдовим підсумком щодо християнського способу життя взагалі.

Цей твір не можна зводити до звичайного порядку вервиці заповідей і перетворення Святого Євангелія у закон чи законництво: з одного боку ми бачимо крайню повагу і цілковиту зобовʼязуючу силу Слова Божого, що є життєво необхідним для окремої особи і для всієї Церкви, – безумовного послуху, а з іншого боку, першорядну необхідність залишатися не ушкодженими у вірі, тому що саме вона є єдиним виправданням християнина.

У цьому посібнику після молитовної призадуми над темами, які подає нам Св. Василій Великий у Моральних правилах, уміщено також другий твір Святителя Каппадокійського – Великий устав (Οροι κατἀ πλἀτος), або Ширші правила, які також становлять частину т.зв. Аскетикону.

Св. Василій почав укладати ці питання і відповіді десь від 358 р., коли він ще не був священиком. Аскеза, як її розуміє Св. Василій, містить у собі загальні правила поведінки не тільки для ченців, а й для кожного християнина та містить у собі 55 обширніших моральних правил, які призначені для всіх християн, на відміну від Малого уставу чи Коротших правил (Οροι κατ΄ επιτομήνά), які призначені для ченців.

Завершується посібник уривком зі Св. Григорія Назіянзького (з Похвального слова на честь Св. Василія) і стихирою Св. Василію з Вечірні 1 січня.

(Вступ на основі Classici delle religioni,

UTET, Opere ascetiche di Basilio di Cesare

A cura di Umberto Neri, Torino1980,

опрацював і за дорученням Комісії василіянського

монашества Сестер ЧСВВ цей посібник уклав

єром. Матей Гаврилів, ЧСВВ)

Св. Василій:

«Думаю, що ми поки що доволі сказали про те, що дотикає здорової віри; тепер будемо намагатися висловити в ім'я Господа нашого Ісуса Христа обітниці щодо моральних основ; тому ми старалися по змозі зібрати в правила по розділах для легшого перегляду читачів те, що знаходимо розкидане в самім Новім Завіті як заборони або накази. ...Я зразу бажав додати до правил і уступи Старого Завіту, оскільки вони відповідають наведеним уступам Нового Завіту. Але коли браття стали гаряче від нас домагатись виконання давньої обітниці, я мусив поспішитися. Я пригадав собі те слово: «Дай мудрому нагоду, а він стане ще мудрішим» (Притч. 9, 6). Хто тільки схоче, може скористати з цієї нагоди наведених відступів Нового Завіту, взяти Старий Завіт і сам із себе пізнати схожість усієї науки Св. Письма. А втім – і одного відступу вистачає віруючим і переконаним у правді Господніх слів. Тому також я думав, що не треба наводити всіх відступів Нового Завіту, а тільки деякі про всі науки».

Про віру, 6

Аскетичні твори Св. Василія Великого, Рим, 1989, с. 38

РG, 31.689 (Переклад Слуги Божого Митр. Андрея)

• < Попередня
• Наступна >